ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
09.07.09 | Справа № 14/227-09. |
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СКС Консалд”, м. Суми
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Арх.-буд-інвест”, м. Суми
Про стягнення 274307 грн. 11 коп.
СУДДЯ Миропольський С.О.
Представники сторін:
Від позивача: Олійник В.О.
Від відповідача: не з`явився
В судовому засіданні приймала участь секретар судового засідання Т.М.Міщенко.
Суть спору: позивач, відповідно до позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 274307 грн. 11 коп. заборгованості за поставлене ліфтове обладнання та надані послуги по монтажу зазначеного обладнання відповідно до договору закупки та поставки ліфтового обладнання № 3 від 19.06.2008р. та договору підряду на монтаж та пусконалагоджувальні роботи по ліфтам № 77-м від 02.10.2008р., з яких 240571 грн. 20 коп. – основний борг, 16462 грн. 00 коп. – пеня, 4119 грн. 95 коп. – 3 % річних., 13153 грн. 96 коп. – інфляційні збитки, стягнути витрати, пов`язані з розглядом справи.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, крім того в засідання надав додаткові докази по справі, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав але подав клопотання в якому просив суд розгляд справи відкласти, у зв’язку з неможливістю прибути в судове засідання по причині відрядження, але суд не приймає до уваги зазначене клопотання, оскільки у відповідача було достатньо часу для підготування відзиву на позовну заяву з правовим обґрунтуванням своєї позиції по справі (ухвала про порушення провадження у справі від 28.05.2009 року, перший розгляд справи 15.06.2009 року, другий розгляд справи 09.07.2009 року).
Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази у справі, суд встановив:
19.06.2008 р. сторони уклали договір №3 закупки та поставки ліфтового обладнання, відповідно до умов договору № 3 позивач закупив та поставив відповідачу чотири ліфти, а відповідач в свою чергу був зобов’язаний згідно п. 4.2.1 договору № 3 здійснити оплату 100% загальної вартості в порядку передоплати протягом 5 банківських дні з дати подачі заявки про поставку товару.
Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, відповідач в порушення умов договору своїх зобов’язань щодо своєчасної та повної оплати не здійснив та станом на день розгляду справи його заборгованість складає 51600 грн. 00 коп.
Крім того між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду 02.10.2008 року № 77-м на монтаж та пусконалагоджувальні роботи по ліфтам, відповідно до умов зазначеного договору позивач здійснив роботи по монтажу та пусконаладці чотирьох пасажирських ліфтів за адресою: м. Суми, вул.. Кірова, 154, на суму 570042 грн. 40 коп.
Як вбачається з матеріалів справи та наданих сторонами доказів у відповідності до п. 6.2 договору № 77-м до початку виконання робіт відповідач повинен був перерахувати позивачу 100% передоплати від суми договору в розмірі 570042 грн. 40 коп., але в порушення зазначеного договору станом на 30.04.2009 року, як зазначає позивач заборгованість відповідача за виконанні позивачем роботи складає 188971 грн. 20 коп. (жовтень 2008 року; березень 2009 року).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Крім того позивачем було направлено відповідачу 06.05.2009 року за № 96 акт звірки взаємних розрахунків разом з листом з вимогою погасити існуючу заборгованість, але від відповідача відповіді не надійшло щодо погашення заборгованості.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Майнова відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання передбачена ст. 198 Господарського кодексу України та п. 5.5 договору № 3 та договору № 77-м. За прострочення платежу відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки, але не більш 3% від договірної суми. Розрахунок пені доданий позивачем до позовної заяви є обґрунтованим та правомірним.
Згідно розрахунку позивача, пеня яку належить стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов’язання за договором становить 16462 грн. 00 коп., тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 16462 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 13153 грн. 96 коп. інфляційних збитків та 4119 грн. 95 коп. – 3 % річних правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.
У відповідності до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, але відповідачем не було надано обґрунтованих заперечень проти позовних вимог або доказів сплати богу, тому позовні вимоги обґрунтовані, законні, тому підлягають задоволенню.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та судово-інформаційні-витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Арх.-буд-інвест” (40030, м. Суми, вул. Харківська, 1, код 34593207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СКС Консалд” (40021, м. Суми, пров. Громадянський, 7, код 34451495240571 грн. 20 коп. – основного боргу, 16462 грн. 00 коп. – пені, 4119 грн. 95 коп. – 3 % річних., 13153 грн. 96 коп. – інфляційних збитків, 2743 грн. 07 коп. витрат по держмиту та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.