Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

Справа №2-2191/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2010року Бориспільський міськрайонний суд Київської області

в складі: головуючого судді Завірюхи О.В.

при секретарі Алфімовій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль Київської області про визнання протиправною відмову щодо перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок державної та додаткової пенсії у визначеному законом розмірі, -

встановив:

07.05.2010року ОСОБА_1 Л.1. звернулась до Бориспільського міськрайонного суду з даним позовом посилаючись на те, що вона є особою, яка відповідно до встановленою законодавством порядку визнана постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, а також їй встановлено 2 групу інвалідності довічно внаслідок професійного захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії ЧАЕС. Вона перебуває на обліку у відповідача та отримує відповідно до розпорядження відповідача від 19.04.2010 року №110703 пенсію в розмірі 1248,00 гривні. Зазначений розмір пенсії відповідач вважає заниженим. Позивач стверджує, що відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групи інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком, а також, що відповідно до ст.50 вказаного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи — 75 процентів мінімальної пенсії за віком. З урахуванням наведеного, позивач вважає, що розмір її державної пенсії має становить 5013,75 гривні. Частиною 3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено підвищення розміру пенсії, визначеного відповідно до статті 54 цього Закону, а також розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 1 у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Позивач стверджує, що посадові особи Управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль Київської області не виконують вказаних вимог закону. Відповідач відмовив їй у здійсненні перерахунку розміру державної пенсії та додаткової пенсії відповідно до вимог ст.ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в зв'язку з чим вона вимушена звернутись до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник Управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль Київської області в судове засідання не з'явився, проте до початку розгляду справи, представник направив до суду заяву про розгляд справи без його участі. Згідно з письмовими запереченнями Управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль Київської області відповідач позов не визнає, просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, вважає, що дії управління відповідали вимогам чинного законодавства.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові заперечення відповідача, матеріали даної справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 49 ЗУ України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як

призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно зі ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи» в редакції закону, що діяла до 1.01.2008 року, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Нова редакція вказаної статті, введена в дію Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007року, передбачала, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам І групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, проте вказані зміни рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції закону, що діяла до 01.01.2008року, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групи інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі змінами, внесеними до вказаної статті, введені в дію Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, ч.З ст.54 було передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідні положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими були внесені зміни до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції закону, що діяла до 01.01,2008року, передбачено, що має здійснюватись підвищення розміру пенсії, визначеного відповідно до статті 54 цього Закону, а також розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 1 у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зміни, внесені до вказаної статті відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007року рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до вимог ст.71 ЗУ України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Згідно з посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1, серії А №015850 на ім'я ОСОБА_1, статус постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії позивачу встановлений з 18.03.1993 року. Друга група інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивачу встановлена з 25.11.1992р. довічно (а.с-5-6).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що вимоги позивача щодо її права на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст.ст.50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є обґрунтованими та повністю доведеними в судовому засіданні.

Зі змісту ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" слідує, що за основу нарахування розмірів державної пенсії та додаткової пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування».

Так, в ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що при наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність.

Суд не бере до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання державної пенсії та додаткової пенсії у розмірі, визначеному Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, то новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки позивач має право на державну пенсію та додаткову пенсію, яку слід визначати з мінімальної пенсії за віком та яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд прийшов до висновку, що при визначенні розміру державної соціальної допомоги позивачеві застосуванню підлягають ст.ст.49,50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції закону від 05.10.2006 року, та ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також Закон України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік в частині встановленого розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з листа Управління Пенсійного фонду України від 29.08.201 Ороку (а.с. 7-9) відповідач повідомив позивачу про те, що при нарахування їй державної та додаткової пенсії діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією України та законами України, а фактично залишив заяву позивача про перерахунок пенсії без задоволення.

Посилання відповідача на те, що позивачу виплачувалась пенсія в розмірі, визначеному постановами Кабінету Міністрів України, а також відповідно ст.50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки Верховною Радою України до 1.01.2008року включно не вносились зміни щодо розміру державної та додаткової пенсії, а зазначені відповідачем зміни, внесені Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» є неконституційними.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що дії відповідача по нарахуванню та виплаті державної пенсії та додаткової пенсії позивачу, а також відмова щодо перерахунку пенсії не відповідали вищенаведеним вимогам ст.ст.50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист

громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в зв'язку з чим позовні вимоги в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль Київської області провести перерахунок державної пенсії позивача у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01.05.201 Ороку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Строк позовної давності позивачем не порушений. Судові витрати по даній справі складає судовий збір: ІТЗ в сумі 37 гривні, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача

На підставі викладеного, керуючись ст.10, 58, 60, 88, 208, 209, 213 -215 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль Київської області зробити перерахунок державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, ОСОБА_1 відповідно до ст.ст.50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль Київської області провести перерахунок ОСОБА_1 належної їй державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком з 01.05.201 Ороку з дотриманням вимог частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль Київської області на користь ОСОБА_1 37 грн. попередньо сплачених витрат на ІТЗ розгляду справ.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення сулу протягом десяти днів з дня його проголошення та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: