Справа №22-1016ас/05 р. Головуючий у 1 інстанції - Крупко О.Г.
Категорія - 27 Доповідач - Зінов'єва А.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 червня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Бугрим Л.М.
суддів: Прокопчук Л.М.
Зінов'євої А.Г.
при секретарі: Баклановій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 4 квітня 2006 р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного військового комісаріату про бездіяльність щодо перерахування пенсії,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 4 квітня 2006 р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, пред'явлених до Донецького обласного військового комісаріату про бездіяльність щодо перерахунку пенсії було відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 приніс апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати як таку, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просив постановити нове рішення, яким задовольнити його вимог у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилався на те, що суд порушив вимоги законодавства, яке регулює порядок нарахування пенсії військовослужбовцям і не звернув уваги на те, що при нарахуванні пенсії враховуються всі види грошового забезпечення, до якого входять також надбавки у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України та премії.
У судовому засідання позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача до судового засідання не прибув, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами і надав їм відповідну оцінку.
При розгляді справи судом встановлено, що позивач більш 20 років знаходився на службі в рядах Збройних Сил, звідки був звільнений у запас 10 червня 2003 р. і на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НОМЕР_2 був виключений зі списків особистого складу. З 27 червня 2003 р. відповідно до вимог Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (далі Закон) позивачу було нараховану пенсію.
Згідно ч.3 ст. 43 Закону, пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 „ Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). Розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією незалежно від наявних перерв у службі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався своїм право і при нарахуванні пенсії обрав розмір додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці підряд, які передували зверненню за пенсією.
Відповідно до Указу Президента України від 5 травня 2003 р. "Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу", зокрема Міністерству оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки за безперервну службу у відсотках до грошового забезпечення, залежно від стажу служби (у даному випадку понад 20 років) до 70%. Порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються, зокрема, Міністерством оборони України і ці виплати здійснюються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті.
У виконання Указу, Міністерством оборони України був виданий наказ від 26 травня 2003 р. про затвердження Інструкції „Про порядок та умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу в ЗСУ". Згідно цієї Інструкції було передбачено виплату надбавки, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення за рішенням Міністерства оборони України.
Виходячи з наведеного, надбавка, як додатковий вид грошового забезпечення враховується при нарахуванні пенсії особам, які її отримували під час проходження служби і звільненні після її запровадження.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про отримання позивачем вищевказаної надбавки у розмірі саме 70%, тому і не було підстав для її включення у грошове забезпечення для нарахування пенсії в такому розмірі.
Щодо включення в грошове забезпечення премії, то її виплата на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 р. №829 „Про грошове забезпечення військовослужбовців", як додатковий вид грошового забезпечення не передбачена. Виплата премії являлася правом командирів при наявності підстав та коштів, а не обов'язком щомісячної (постійної) виплати.
Підвищення раніше призначених пенсій особам, які мають право на отримання пенсії за вищевказаним Законом, для обчислення яких у складі грошового забезпечення немає додаткових видів грошового забезпечення, передбачено постановами Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2003 р. №1350 та від 13 липня 2004 р. №895, що було застосовано до нарахованої позивачу пенсії.
Таким чином, виходячи з наведеного, суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог.
Постанова суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195-196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 207, 167 ч.4 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
*
Постанову Ворощиловського районного суду м. Донецька від 4 квітня 2006 р. залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця, починаючи з 9 червня 2006 р.