Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" липня 2009 р. Справа № 2/454-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Лакіза В.В., судді Білоусова Я.О. (доповідач) , Пуль О.А.
при секретарі Сємєровій М.С.
за участю представників сторін:
позивача –Соколов О.О. за довіреністю б/н від 12.04.2008 року;
першого відповідача –не з’явився;
другого відповідача – не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 2-го відповідача (вх. № 1444 С/2-6) на рішення господарського суду Сумської області від 24.07.08р. у справі № 2/454-07
за позовом Приватної фірми "Валентина", м. Суми,
до 1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Суми,
2. Сумської міської ради, м. про визнання права власності,
про визнання права власності
встановила:
Рішенням господарського суду Сумської області від 24.07.2008 року (суддя Моїсеєнко В.М.) позов задоволено, визнано за приватною фірмою “Валентина” право приватної власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 819,1 кв.м., з надбудовою другого поверху та прибудовою, яке реконструйоване з нежитлового приміщення (підвальне приміщення кафе –закусочна на 24 місця) площею 135,6 кв.м. та знаходиться за адресою: м.Суми, площа Незалежності,8; зобов’язано фізичну особу –підприємця ОСОБА_3 передати приватній фірмі “Валентина” виробничу документацію на виконані будівельно-монтажні роботи по будівництву нерухомого майна –нежитлового приміщення загальною площею 819,1 кв.м., з надбудовою другого поверху та прибудовою, яке реконструйоване з нежитлового приміщення ( підвальне приміщення кафе –закусочна на 24 місця) площею 135,6 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Стягнуто з фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 на користь приватної фірми “Валентина” 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Другий відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області по справі № 2/454-07 та прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах позивачу відмовити повністю. В обґрунтування заявленої скарги посилається на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.
Представник другого відповідача у судовому засіданні 08.07.2009 року підтримав апеляційну скаргу та просить скасувати рішення господарського суду Сумської області. Надав додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх. №4589) та документи витребувані ухвалою апеляційного суду від 22.06.2009 року (вх. №4590).
Представник першого відповідача у судове засідання не з’явився, відзив на апеляційну скаргу не надав, хоча був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи.
Представник позивача в судовому засіданні 08.07.2009 року заявив клопотання про зупинення провадження у справі (вх. №4591) до вирішення пов’язаної з нею справи №15/656-07 за позовом ПФ «Валентина»до Сумської міської ради про визнання права користування земельною ділянкою.
Представник другого відповідача проти задоволення заявленого клопотання заперечує, вважає що справи не пов’язані між собою.
Колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні заявленого клопотання виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Неможливість розгляду справи №2/454-07 до розгляду справи №15/656-07 позивач обґрунтовує тим, що предметом розгляду у вказаній справі є правовідносини з приводу оренди земельної ділянки на якій знаходиться нерухоме майно, відносно якого заявлений позов про визнання права власності.
Зважаючи на те, що на момент звернення до суду з позовом, та станом на момент винесення рішення судом першої інстанції, у позивача відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку і власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за позивачем, відносини, що склалися і вирішуються між позивачем та другим відповідачем в межах справи №15/656-07, не перешкоджають розгляду даної справи
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 08.07.2009 року до 13.07.2009 року о 14:30 год. для виготовлення повного тексту постанови за клопотанням позивача.
13.07.2009 року через канцелярію суду представником позивача подане клопотання про часткову відмову від позову (вх. №4701), в якому він частково відмовляється від позову до ФОП ОСОБА_3 та Сумської міської ради, а саме від вимоги про визнання за ПФ «Валентина»права власності на спірне нежитлове приміщення в іншій частині позовні вимоги підтримує.
Судом апеляційної інстанції не може бути задоволене наведене клопотання позивача, на стадії апеляційного перегляду прийнятого по справі рішення, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
При цьому, відповідно до вимог ч. 4-6 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі зокрема відмовитись від позову. Господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Подана позивачем відмова від позову не може бути задоволена судом апеляційної інстанції, оскільки така відмова суперечить вимогам чинного законодавства України, зокрема нормам ЦК України, ГПК України, і так само порушують права відповідача, в т.ч. на встановлення судом дійсних обставин справи, захист свого цивільного права та інтересу та відшкодування понесених в зв’язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції витрат, пов’язаних зі сплатою держмита та ін.
Крім того, в будь-якому випадку така відмова від позову не може бути прийнята судом апеляційної інстанції на стадії перегляду вже прийнятого по справі рішення, оскільки ст. 22 ГПК України передбачено право позивача на подання такої відмови виключно до прийняття відповідного рішення, тоді як господарський суд до подання позивачем відповідної заяви вже прийняв по справі відповідне рішення.
Така правова позиція підтверджується також п.3.7. роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального кодексу України», в якому зазначається, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Ця норма не застосовується під час розгляду справи в інших інстанціях. Зазначені права можуть бути використані позивачем також під час нового розгляду справи у першій інстанції після скасування рішення і передачі у встановленому порядку справи на новий розгляд суду першої інстанції.
Вказана правова позиція також знайшла своє відображення в п. 8 Роз’яснень президії Вищого господарського суду України від 28.03.02 р. № 04-5/366 „Про деякі питання застосування розділу ХХІ Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких, норми ГПК України щодо вчинення господарським судом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою ГПК прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судом першої інстанції, крім передбаченого статтею 24 ГПК права залучати до участі у справі іншого відповідача.
Отже, не можуть бути прийняті судом до уваги доводи позивача про те, що суд апеляційної інстанції на підставі ч. 2 ст. 99, ч. 1 ст. 101 ГПК України повторно розглядає справу та переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції, в т.ч. щодо правом щодо прийняття, оскільки ч. 1 ст. 99 ГПК України встановлено обов’язок суду апеляційної інстанції переглядати рішення з урахуванням особливостей передбачених у розділі ХІІ ГПК України. При цьому, одна із особливостей такого перегляду встановлена ч. 3 ст. 101 ГПК України, відповідно до якого в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Разом з тим, аналіз розділу ХІІ ГПК України та зокрема ч. 2 ст. 101 ГПК України свідчить про те, що перевірка законності і обґрунтованості рішення місцевого господарського суду є складовою і невід’ємною частиною повторного розгляду справи при здійсненні апеляційного провадження, в зв’язку з чим, апеляційний господарський суд при розгляді апеляційної скарги не може не враховувати зазначені особливості повторного розгляду справи.
Як свідчать матеріали справи, вимоги про часткову відмову від позову не були предметом розгляду суду першої інстанції при розгляді даної справи, в зв’язку з чим, вказані вимоги також не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції при перегляді прийнятого по справі рішення, що само по собі також зумовлює відмову в задоволенні заяви про відмову в позові.
Також слід зазначити, що така заява позивача була подана до Харківського апеляційного господарського суду після оголошення перерви 08.07.2009р., для виготовлення повного тексту постанови по справі, саме за клопотанням позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта та позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.
04.09.2007р. приватна фірма “Валентина” звернулась до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про поновлення порушеного права шляхом визнання за позивачем права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 819,1 м.кв., з надбудовою другого поверху та прибудовою, яке реконструйоване з нежитлового приміщення (підвальне приміщення кафе- закусочна на 24 місця) площею 135,6 м.кв. та знаходиться за адресою: м. Суми, пл. Незалежності, 8, оскільки відповідач посилаючись на ст. 876 Цивільного Кодексу України не визнає цього права і вважає, що він є власником зазначеного майна.
Рішенням господарського суду Сумської області від 10.09.2007р. позов задоволено повністю. Визнано за позивачем право приватної власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 819,1 м.кв., з надбудовою другого поверху та прибудовою, яке реконструйоване з нежитлового приміщення (підвальне приміщення кафе- закусочна на 24 місця) площею 135,6 м.кв. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Сумська міська рада з рішенням господарського суду не погодилась та звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2008р. касаційну скаргу задоволено частково. Рішення господарського суду Сумської області від 10.09.2007р. скасовано. Справа направлена до господарського суду Сумської області на новий розгляд.
17.07.2008р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати за ним право власності на нерухоме майно –нежитлове приміщення загальною площею 819,1 кв.м., з надбудовою другого поверху та прибудовою, яке реконструйоване з нежитлового приміщення ( підвальне приміщення кафе –закусочна на 24 місця) площею 135,6 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов’язати фізичну особу –підприємця ОСОБА_3 передати приватній фірмі «Валентина»виробничу документацію на виконані будівельно - монтажні роботи по будівництву нерухомого майна –нежитлового приміщення загальною площею 819,1 кв.м, з надбудовою другого поверху та прибудовою, яке реконструйоване з нежитлового приміщення (підвальне приміщення кафе –закусочна на 24 місця) площею 135,6 кв.м. та знаходиться за адресою : АДРЕСА_1
При новому розгляді справи, рішенням господарського суду Сумської області від 24.07.2008р. позов задоволено. Визнано за позивачем право приватної власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 819,1 м.кв., з надбудовою другого поверху та прибудовою, яке реконструйоване з нежитлового приміщення (підвальне приміщення кафе - закусочна на 24 місця) площею 135,6 м.кв. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Зобов'язано першого відповідача передати позивачу виробничу документацію на виконані будівельно - монтажні роботи по будівництву нерухомого майна - нежитлового приміщення (підвальне приміщення кафе - закусочна на 24 місця) площею 135,6 м.кв. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Сумська міська рада з рішенням господарського суду від 24.07.2008р. не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.
16.10.2006 року позивач відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу за № 6612, придбав у власність нерухоме майно - нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Суми. Право власності на вказану нерухомість зареєстроване Комунальним підприємством “Сумське міське бюро технічної інвентаризації” від 25.10.2006 року.
Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 19.12.2006 року № 704 “Про надання дозволу на будівництво, реконструкцію, перепланування, капітальний ремонт об’єктів”, позивачеві дозволено реконструкцію кафе на АДРЕСА_1 з надбудовою другого поверху площею 202,9кв.м. та прибудовою площею175,9кв.м.
ПП “ОСОБА_4А.” розроблено робочий проект вказаної реконструкції та погоджено його з головним архітектором управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, Сумською обласною санітарно-епідеміологічною станцією (висновок № 185 від 03.04.2007 року), ГУ МНС України в Сумській області (висновок від 09.08.2007 року № 17/4741).
Проведення будівельних робіт з реконструкції кафе на АДРЕСА_1 з надбудовою другого поверху та прибудовою, позивачем здійснювалось на підставі дозволу № 52 від 05.04.2007 року на виконання будівельних робіт, виданого інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради, та дозволу на виконання земельних робіт № 44 від 06.04.2007 року, виданого Зарічною районною в м. Суми адміністрацією.
Відповідно до договору підряду від 04.06.2007 року перший відповідач виконує позивачеві внутрішнє оздоблення нерухомості на суму 25000,00 грн., а позивач приймає ці роботи та сплачує їх вартість.
Факт прийому-передачі виконаних відповідачем для позивача будівельних робіт підтверджується актом, а розрахунок за виконані роботи підтверджує квитанція до прибуткового касового ордеру № 3 від 30.08.2007 року.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
Відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України „Про основи містобудування" до компетенції виконавчих органів міських рад у сфері містобудування належить, зокрема, проведення робіт з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.
У ч. 3 ст.18 Закону України „Про основи містобудування" зазначено, що закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.
Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008р. N 923, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється комісією і полягає у підтвердженні нею готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної і транспортної інфраструктури, їх інженерно-технічного оснащення та забезпечення, пускових комплексів, черг будівництва (далі - закінчені будівництвом об'єкти) відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації. Результати роботи приймальної комісії оформляються актом готовності об'єкта до експлуатації, форма якого затверджується в установленому порядку Мінрегіонбудом. Акт готовності об'єкта до експлуатації оформляється замовником і підписується головою та членами приймальної комісії.
Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частин 2, 3 статті 21 Господарського процесуального кодексу України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу; відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доказів прийняття в експлуатацію нерухомого майна –нежитлового приміщення загальною площею 819,1 кв.м., з надбудовою другого поверху та прибудовою, яке реконструйоване з нежитлового приміщення (підвальне приміщення кафе –закусочна на 24 місця) площею 135,6 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у встановленому законом порядку, позивачем не надано.
Також, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження того, що реконструкція кафе здійснювалось з відхиленням від проекту, а саме: протоколи про правопорушення у сфері містобудування від 10.05.2007 року та від 18.06.2007 року, постанови №34 від 10.05.2007 року та №53 від 18.06.2007 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, припис №60 від 18.06.2007 року, складені Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження порушення або невизнання першим відповідачем права позивача на все вищевказане спірне майно, а саме нежитлове приміщення загальною площею 819,1кв.м. та відмови першого відповідача від передання позивачу виробничої документації на виконані будівельно-монтажні роботи, які б підлягали судовому захисту у обраний позивачем спосіб.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, в зв’язку з чим, рішення господарського суду Сумської області від 24 липня 2008р. слід скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права та при невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а в позовних вимогах необхідно відмовити.
Керуючись статтями 22,91, 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п. 3,4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
постановила:
У задоволенні клопотання ПФ «Валентина» про зупинення провадження у справі відмовити.
В задоволенні заяви ПФ «Валентина» про часткову відмову від позову відмовити.
Апеляційну скаргу Сумської міської ради задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 24 липня 2008 р. по справі № 2/454-07 скасувати.
Прийняти нове рішення. У позові відмовити.
Стягнути з Приватної фірми "Валентина" (40030, м. Суми, вул. Дундича,11, код 30845993) на користь Сумської міської ради (40030, м. Суми, майдан Незалежності,2, код 23823253) 42,50грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.
Повний текст постанови підписаний 14.07.2009р.
Головуючий суддя Лакіза В.В.
Судді Білоусова Я.О.
Пуль О.А.