Справа № 22-5601/2005                    Головуючий у 1 інстанції Карабаза Н.Ф.

Категорія 19                                  Доповідач Стельмах Н.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С, суддів Солодовник О.Ф., Звягінцевої О.М., при секретарі Таранець В.О ., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до  відділення  ФСС  у м. Шахтарську Донецької області про відшкодування моральної шкоди.

встановив:

в апеляційній скарзі відділення ФСС у м. Шахтарську оспорює обгрунтованість зазначеного судового рішення, яким позов задоволено частково із стягненням на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 8200 грн., і ставить питання про його оскасування та ухваленням нового про відмову в задоволенні позову, оскільки за зупиненням дії статті закону, що регламентує право позивача на відшкодування моральної шкоди, у суду не було підстав для задоволення вказаного позову.

В засіданні апеляційного суду представник відділення ФСС за довіреністю Гумарова В.О. підтримала доводи апеляційної скарги, просила про її задоволення, скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

30 січня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначав, що працював в підземних умовах на вугільних підприємствах більше 22 років.

Висновком МСЕК від 7 травня 2003 року в нього встановлено 20% втрати працездатності безстроково внаслідок професійного захворювання броніхтом пильової етіології з легеневою недостатністю 1-2 ст.

За таких обставин, ушкодженням здоров'я та стійкою втратою внаслідок цього працездатності йому спричинено моральну шкоду, оскільки він змушений внаслідок професійного захворювання перености фізичний біль та додавати зусиль для організації свого життя.

Тому він просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 25000 грн.

Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 27 березня 2006 року позов задоволено частково і на користь ОСОБА_1 з відповідача стягнуто у відшкодування моральної шкоди 8200грн.

Суд дійшов висновку, що викладені позивачем обставини обгрунтовано наданими ним довідками та іншими відповідними матеріалами (а.с. 10-15) і тому знайшли підтвердження в судовому засіданні.

Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

При розгляді цієї справи судом було встановлено, що внаслідок шкідливих умов праці позивачеві було завдано стійку втрату працездатності.

За вказаних обставин, суд дійшов правильного і обгрунтованого висновку щодо спричинення позивачеві внаслідок професійного захворювання моральних страждань.

При вирішенні питання щодо розміру спричиненої моральної шкоди судом враховано тяжкість захворювання та характер спричинених ним моральних страждань, їх тривалість, неможливість відновлення стану здоров'я і змушеність позивача постійно додавати зусиль для організації свого життя.

Конституційним Судом України в п. 4.1 рішення № 1-рп/2004 від 27 січня 2004 року визначено, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

У випадку втрати потерпілим працездатності він зазнає значно більше моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

У той же час, суд при вирішенні цього спору визначив розмір відшкодування шкоди значно меншим ніж встановлений максімальним в ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" для осіб, у яких не встановлено стійку втрату працездатності.

За таких обставин, розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди визначено судом в розумних межах достаньості та справедливості.

Крім цього, апеляційний суд вважає, що зупинення на час розгляду справи дії норми закону, яка визначає порядок відшкодування позивачеві моральної шкоди, всупереч доводам апеляційної скарги, не впливає на правильність визначених правових висновків суду.

До того ж згідно з п. З ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", висновок МСЕК про встановлення наявності чи відсутності спричинення моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих умов праці, не є обов'язковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування або зміни судового рішення немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314 ЦПК України апеляційний суд

ухвалив:

апеляційну скаргу відділення ФСС в м. Шахтарську відхилити, рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 27 березня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності негайно, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили