Справа № 22-5687/2005                       Головуючий у 1 інстанції Комаров В.А.

Категорія 19                                        Доповідач Стельмах Н.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С, суддів Солодовник О.Ф., Звягінцевої О.М., при секретарі Таранець В.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за    позовом    ОСОБА_1   до    відділення    ФСС    у Червоногвардійському    районі    м.     Макіївки    Донецької    області    про відшкодування моральної шкоди.

встановив:

в апеляційній скарзі відділення ФСС у Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області оспорює обгрунтованість зазначеного судового рішення, яким позов задоволено із стягненням на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 65000 грн., і ставить питання про його оскасування та ухваленням нового про відмову в задоволенні позову, оскільки судом за відсутності висновку МСЕК не встановлено сам факт спричинення позивачеві ушкодженням здоров'я моральної шкоди; не враховано проведенні фондом позивачеві виплати у відшкодування шкоди; не наведено мотивів визначення розміру відшкодування моральної шкоди.

В засіданні апеляційного суду представник відділення ФСС за довіреністю Гонтарева Н.С. підтримала доводи апеляційної скарги, просила про її задоволення, скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову в задоволенні позову, а позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заперечували проти доводів скарги, просили її відхилити та залишити судове рішення без зміни, оскільки позивач залишився глибоким інвалідом без правої ноги і змушений впродовж року переносити операції, щоб зберегти ліву ногу.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

28 березня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначав, що працював в підземних умовах на шахті „Бутовська" ДП „Макіїввугілля".

13 жовтня 2005 року з ним трапився нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого було знівічено обидві ноги з ампутацією правої.

Висновком МСЕК від 7 лютого 2006 року його визнано інвалідом 1 групи з встановленням 100% втрати працездатності внаслідок вказаного каліцтва.

За таких обставин, ушкодженням здоров'я та стійкою втратою внаслідок цього працездатності йому спричинено моральну шкоду, оскільки він змушений внаслідок каліцтва постійно переносити фізичний біль та додавати багато зусиль для організації свого життя.

Тому він просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 65000 грн.

Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 18 квітня 2006 року позов задоволено і на користь ОСОБА_1 з відповідача стягнуто у відшкодування моральної шкоди 65000 грн.

Суд дійшов висновку, що викладені позивачем обставини обгрунтовано наданими ним довідками та іншими відповідними матеріалами (а.с. 4-16) і тому знайшли підтвердження в судовому засіданні.

Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

При розгляді цієї справи судом було встановлено, що внаслідок небезпечних умов праці позивачеві було завдано стійку втрату працездатності на 100% і визнано інвалідом 1 групи.

За вказаних обставин, суд дійшов правильного і обгрунтованого висновку щодо спричинення позивачеві внаслідок каліцтва моральних страждань.

Всупереч доводам апеляційної скарги з судового рішення вбачається, що при вирішенні питання щодо розміру спричиненої моральної шкоди судом враховано тяжкість каліцтва та характер спричинених ним моральних страждань, їх тривалість, неможливість відновлення стану здоров'я і змушеність позивача постійно додавати зусиль для організації свого та своєї родини життя.

Конституційним Судом України в п. 4.1 рішення № 1-рп/2004 від 27 січня 2004 року визначено, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

У випадку втрати потерпілим працездатності він зазнає значно більше моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

У той же час, суд при вирішенні цього спору визначив розмір відшкодування шкоди в межах встановленого в ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" для осіб, у яких не встановлено стійку втрату працездатності.

За таких обставин, не можна визнати спроможними доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості визначеного судом розміру відшкодування позивачеві моральної шкоди.

До того ж згідно з п. З ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", висновок МСЕК про встановлення наявності чи відсутності спричинення моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих умов праці, не є обов'язковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.

Тому не можна визнати спроможними доводи скарги щодо недоведеності самого факту спричинення позивачеві моральної шкоди за відсутності висновку МСЕК.

Не можна вважати спроможними і доводи скарги щодо необхідності зарахування при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди сум проведених відповідно до вимог закону фондом інших виплат у відшкодування позивачеві матеріальної шкоди, так як такі доводи не грунтуютьсся на вимогах діючого законодавства.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування або зміни судового рішення немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314 ЦПК України апеляційний суд

ухвалив:

апеляційну скаргу відділення ФСС в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області відхилити, рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 18 квітня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності негайно, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили