ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2007 р. | № 4/1238-12/211 |
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П.
суддів: Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Приватного підприємства “Фірма “ЗМП”, м. Львів |
на постанову | від 30.11.2006 Львівського апеляційного господарського суду |
у справі господарського суду | № 4/1238-12/211 Львівської області |
за позовом | Закритого акціонерного товариства “Львівський керамічний завод”, м. Львів |
до | Приватного підприємства “Фірма “ЗМП”, м. Львів |
про | стягнення 300 000 грн. |
за участю представників сторін: |
від позивача – | Максимець Л.В. |
від відповідача |
В С Т А Н О В И В :
Закритим акціонерним товариством "Львівський керамічний завод" заявлено позов до приватного підприємства "Фірма "ЗМП" про стягнення заборгованості в сумі 300000 грн.
На обґрунтування позову ЗАТ "Львівський керамічний завод" посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором № 162/03 від 30.01.03.
Рішенням господарського суду Львівської області від 15.08.06, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.06 позов задоволено.
Судові рішення вмотивовані положеннями статті 526 Цивільного кодексу України про те, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України приватне підприємство "Фірма "ЗМП" просить скасувати ухвалені у справі рішення, справу передати на новий розгляд, посилаючись на те, що оскаржувані рішення винесені на неповно з’ясованих обставинах справи, без врахування заперечень відповідача та витребування належних доказів у позивача на обґрунтування позовних вимог.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що сторонами спору 30.01.03 укладено договір за № 162/03 на завершення будівництва 80-ти квартирного житлового будинку по вул. Роксоляни, 51 в м. Львові.
Предметом даного договору є спільна участь сторін у завершенні будівництва 80-ти квартирного житлового будинку по вул. Роксоляни,51 в м.Львові.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що приватне підприємство "Фірма "ЗМП" –новий замовник –інвестор перераховує на розрахунковий рахунок ЗАТ "Львівський керамічний завод" 1648000 грн., як внесок в завершення своєї частки будівництва.
В позовній заяві ЗАТ "Львівський керамічний завод" вказує на те, що будівництво житлового будинку завершено, однак відповідач не виконав свої зобов’язання за договором № 162/03 від 30.01.03 і не перерахував на його рахунок 1648000 грн. Однак, стягнути з відповідача просить не 1648000 грн., а 300000 грн, при цьому не обґрунтовує в позові, чому стягненню підлягає саме ця сума і не надає суду розрахунків боргу.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на договір підряду за № 01/02, укладений сторонами 11.02.03, за яким ВАТ "Львівський керамічний завод" зобов’язується як Генпідрядник виконати роботи по будівництву 40-ка квартирного житлового будинку ( блок –секція № 6) по вул. Роксоляни, 51 , а Замовник –приватне підприємство "Фірма ЗМП" зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Вартість робіт по даному договору складає 1975000,00 грн.
Крім того зазначає відповідач, правовідносини сторін по завершенню будівництва 80-ти квартирного житлового будинку по вул. Роксоляни, 51 в м. Львові врегульовані договором підряду за № 01/02 , відповідно до умов якого та актів виконаних робіт, позивачу перераховано 1648000 грн. що підтверджено платіжними дорученнями, наданими суду.
Відповідно до вимог постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення від 29.12.76 № 11 зі змінами і доповненнями, рішення є законним у тому разі, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення в якому повно відображені обставини, що мають значення цієї справи, а висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, підтверджуються достовірними доказами , дослідженими у судовому засіданні.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди першої та другої інстанцій не з’ясували всіх обставин справи, не встановили дійсні права та обов’язки сторін, не надали обставинам справи належної оцінки, а тому ухвалені ними рішення не можна вважати законними і обґрунтованими, у зв’язку з чим підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи, господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, з’ясувати дійсні права та обов’язки сторін і в залежності від встановленого прийняти, основане на законі рішення.
Керуючись ст. ст. 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Львівської області від 15.08.06 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.06 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Головуючий Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська
тє