ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

29 березня 2007 р.

№ 20/17

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –судді

Ходаківська І.П.

суддів :

Савенко Г.В. Данилової Т.Б.

перевіривши матеріали касаційної скарги

Відкритого акціонерного товариства “Хімекс”

на  постанову

Донецького апеляційного господарського суду  від 17.01.2007 року

у справі

№ 20/17 господарського суду Донецької області

за позовом

Відкритого акціонерного товариства “Хімекс”

до	Закритого акціонерного товариства “Торговий дім “Азовзагальмаш”

про	безоплатне усунення недоліків у залізничних вагонах  цистернах, покладення на відповідача витрат на транспортування цистерн до місця ремонту, стягнення штрафу у розмірі 635 760, 00 грн. за поставку неякісних (некомплектних) цистерн

за участю представників сторін:

позивача: не з’явились

відповідача : Бойко Р.В. дов. № 6 від 27.03.2007 року

За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 29.03.07 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.

Відкрите акціонерне товариство “Хімекс”( далі по тексту –ВАТ “Хімекс” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Закритого акціонерного товариства “Торговий дім “Азовзагальмаш” (далі по тексту –ЗАТ ТД “Азовзагальмаш”) про безоплатне усунення недоліків у залізничних вагонах - цистернах, покладення на відповідача витрат на транспортування цистерн до місця ремонту, а також стягнення штрафу у розмірі 635 760,00 грн. за поставку неякісних (некомплектних) цистерн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.11.2006 року (судді: головуючий –М.Ю.Мальцев, О.А.Марченко, Ю.О.Підченко) у задоволенні позовних вимог відмовлено за мотивами недоведеності та необгрунтованості.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.01.2006 року (головуючий –Стойка О.В., судді: Діброва Г.І., Шевкова Т.А.) зазначене рішення господарського суду залишено без змін.

Судові рішення попередніх інстанцій вмотивовані тим, що в актах приймання-передачі товару, зауважень щодо невідповідності товару технічному описанню або наявності недоліків не міститься, тобто доказів порушення відповідачем умов договору позивачем не надано.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями господарських судів, до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулось ВАТ “Хімекс” в якій просить судові рішення скасувати, оскільки на думку скаржника, вони прийняті з порушенням норм матеріального права.

ЗАТ ТД “Азовзагальмаш” скористалось правом, наданим ст.1112 ГПК України та подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.01.2007 року у справі № 20/17 залишити без змін з підстав зазначених у відзиві.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами, між сторонами було укладено Договір № 143 ТД від 07.09.2004 року (аркуш справи 8-10) (далі по тексту - Договір) за умовами якого відповідач зобов’язався продати позивачу, а позивач прийняти та оплатити залізнодорожні вагони - цистерни моделі 15-1534-03 в кількості 10 штук.

Умовами укладеного Договору передбачено, що приймання товару за якістю та кількістю здійснюється у відповідності до “Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання за якістю П-7” затверджених Держарбітражем СРСР з наступними змінами.

Питання щодо розрахунку за  поставлений  товар  сторонами було передбачено зазначеним Договором, а саме порядок визначений п.5 Договору.

Відповідно до договору,   позивач    перераховує на paxунок відповідача   передплату   у сумі 1 589 400 грн. до 17.09.04р. на підставі   рахунку на оплату.
        Зазначені грошові кошти вносяться позивачем на рахунок відповідача на протязі двох банківських днів після отримання письмового     повідомлення відповідача про готовність товару до відвантаження та рахунку на оплату.

          Позивачем було сплачено за товар 3 178 800 грн., тобто в повному обсязі.

          Як підтверджено матеріалами справи, зазначені вагони-цистерни були передані позивачу, про що складено два акти приймання-передачі зазначених вагонів-цистерн моделі 15-1534-03 ТУ 24.00.6222-90.

          Актом від 26.01.2005 року за № 1 було передано позивачу три вагони-цистерни за номерами: П 575001, П 575002, П 575003; актом від 21.02.2005 року за № 2 позивачу було передано сім вагонів-цистерн за номерами: П 575004, П 575005, П 575006, П 575007, П 575008, П 575009, П 575010 з припискою, що на вагони  та їх частини накладено клеймо технічної пригодності. В зазначених актах приймання-передачі товару будь-які зауваження відсутні.

          Зазначені вагони-цистерни позивачем були передані в оренду ВАТ “Смолопереробний завод”, яке здійснювало цими вагонами перевезення кам’яновугільного пеку.

ВАТ „Смолопереробний завод” листом №  1268    від 23.08.2005 року повідомило позивача про виявлені в конструкції цистерн недоліки, через які неможливо повністю злити пек з цистерн (аркуш справи 22).

Позивач в свою чергу направив на адресу відповідача телеграми № 246 від 23.08.2005 року та 247 від 23.08.2005 року, якими повідомив відповідача про наявність недоліків цистерн через невідповідність їх технічній документації. Позивач пропонував направити компетентних представників на ВАТ „Смолопереробний завод” для визначення та ліквідації причин даного випадку. А також повідомив, що цистерни зняті з роботи та відправлені на запасну колію до відповідного розпорядження.

Відповідач, посилаючись на лист  ТОВ “Головне спеціалізоване конструкторське бюро вагонобудування від 26.08.2005 року за № 440/1-1622 повідомив про відсутність недоліків в конструкції цистерн (лист від 26.08.2005 року № 1650).

Як підтверджено матеріалами справи, 26 серпня 2005 року комісією у складі представника позивача та представників ВАТ „Смолопереробний завод” було складено акт про приховані недоліки відповідно до Договору № 143 ТД від 07.09.2004 року, укладеного між сторонами по справі.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що обставини справи, які відповідно до  законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Наданий позивачем акт про приховані недоліки не відповідає вимогам Інструкції П-7, оскільки він складений без участі незалежних експертів, а лише у присутності заінтересованих осіб. Тобто, суди прийшли до правомірного висновку, що він не може бути розцінений як належний доказ невідповідності поставленої продукції технічним умовам за укладеним Договором.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що поставлені цистерни не відповідають Технічним описанням, які передбачені зазначеним Договором.

          Відповідно до статті 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

Статтею 678 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Окрім того, слід зазначити, що до Технічного описання та інструкції по експлуатації 1534.00.000 ТО, на які посилається позивач, були внесені зміни до моменту укладення Договору, якими з конструкції цистерн був виключений піддон.

З матеріалів справи не вбачається, що позивачу, при передаванні товару, була надана саме та технічна документація, що не містить зміни, яка вносилась виробником в 1991 році.

Скаржник у касаційній скарзі ставить питання, що у цистерн наявний другий недолік, а саме: порушення відстані встановлення труби верхнього зливного обладнання. Зазначене не досліджувалось та не розглядалось судами попередніх інстанцій. Судова колегія, не приймає зазначене до уваги, оскільки, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, зокрема, ст. 1117, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, при цьому касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що твердження скаржника про порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права не знайшли свого підтвердження, судова колегія приходить до висновку, що підстави для зміни чи скасування законних судових актів відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Хімекс” - залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду  від 17.01.2007 року у справі № 20/17 - залишити без змін.

Головуючий                                                                                 І.Ходаківська

          Судді                                                                                           Г.Савенко

  

                                                                                                             Т.Данилова