Справа №22-5285/06 р. Головуючий у 1 інстанції - Стоілова Т.В.
Категорія - 5 Доповідач - Зінов'єва А.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 червня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Бугрим Л.М.
суддів: Прокопчук Л.М.
Зінов'євої А.Г.
при секретарі: Баклановій Ю.В.
з участю адвокатів: ОСОБА_1
ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Красноармійського міськрайсуду від 31 березня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю та розподіл квартири і по зустрічному позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності і стягнення витрат на комунальні послуги,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Красноармійського міськрайсуду від 31 березня 2006 р. були задоволені позовні вимоги ОСОБА_4: позивачці виділено у володіння та користування жилу кімнату площею - 22,7 кв. м. вартістю 9566 грн. в квартирі АДРЕСА_1; ОСОБА_3 - кімнату площею 13,9 кв. м. та кладову кімнату площею 1,3 кв. м., а всього площею 15,2 кв. м. вартістю 6405 грн. Кухню, прихожу кімнату, коридор, ванну кімнату та туалет загальною площею 22,5 кв. м. залишено у загальному користуванні сторін. З ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуто компенсацію за різницю у вартості майна у розмірі 3161 грн. Також частково були задоволені зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3: на його користь з ОСОБА_4 було стягнуто витрати на комунальні послуги у розмірі 950 грн.. В іншій частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 приніс апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просив постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог, а його зустрічні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилався на те, що суд вийшов за межи позовних вимог і фактично встановив порядок користування жилим приміщенням, тоді як позивачка просила провести розподіл квартири у натурі. Крім того, суд не врахував тих обставин, що ОСОБА_4 має житло і у спірній квартирі не нуждається. Крім того, він являється інвалідом третьої групи загального захворювання, в нього проблеми з ногами і він має потребу у тій кімнаті, яку суд виділив ОСОБА_4, оскільки в цій кімнаті знаходиться балкон.
У судовому засіданні відповідач та його представник апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити у повному обсязі.
Позивачка та її представник проти апеляційної скарги заперечували, просили її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з направлення справи на новий судовий розгляд з таких підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_4 в частині розподілу квартири в натурі, суд виходив з того, що вони відповідають вимогам діючого законодавства. При цьому, суд послався на висновки будівельно-технічної експертизи, згідно яких провести розподіл спірної квартири в натурі неможливо. Зробивши такі висновки, суд допустив протиріччя і не послався на норми закону, якому відповідають заявлені позивачкою вимоги.
Фактично своїм рішенням від 31 березня 2006 р. суд визначив порядок користування спірним жилим приміщенням тоді, як таких вимог сторони не заявляли. Разом з тим, суд не розглянув позовні вимоги ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні 1/2 частиною квартири АДРЕСА_1, від яких вона, згідно матеріалів справи, не відмовлялася.
Таким чином, виходячи з наведеного, суд першої інстанції не розглянув по суті ні основні, ні додаткові позовні вимоги ОСОБА_4, що не може бути усунено шляхом ухвалення додаткового рішення, тому відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України являється безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи згідно свідоцтв про право на спадщину, сторони являються співвласниками спірної квартири, розташованої за вищевказаною адресою. Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні його позовних вимог, суд послався на ст. 358 ЦК України, яка регулює договірні відносини між співвласниками, тоді як фактично позивач по зустрічному позову ставив питання про припинення права на частку у спільному майні відповідно до ст. 365 ЦК України. Вказана норма закону передбачає декілька підстав для припинення права на частку майна, які судом перевірені не були.
При повторному розгляді справи, суду необхідно перевірити вищевикладені обставини, розглянути позови в межах заявлених вимог і відповідно до встановленого прийняти рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307, 311 ч.1 п. 5, 313, 314 ч.1 п.2, 315 ЦПК України, суд,-
У ХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Красноармійського міськрайсуду від 31 березня 2006 року скасувати та справу направити на новий розгляд у той же суд в іншому складі судців.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання чинності.