Справа № 22ц-1457\2009 р.

 

Головуючий у 1-й інстанції: Кантур А.М.

 Доповідач: Редька А.Г.

 

 

 

 

 

 

 

У Х В А Л А

І М “ Я М    У К Р А Ї Н И

 

22 липня 2009 року                 місто Чернігів

 

А  п  е  л  я  ц  і  й  н  и  й     с  у  д     Чернігівської області

у складі:

головуючого - судді Позігуна М.І.,

суддів - Губар В.С., Редьки А.Г.,

 

при секретарі - Рачовій І.І.,

за участі: представника позивача Рожка С.В., представника відповідача ОСОБА_1,

           

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою ЗАТ ”Приватбанк” на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 травня 2009 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства ”ПриватБанк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

 

в с т а н о в и в:

 

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 травня 2009 року відмовлено у задоволенні позову закритого акціонерного товариства „ПриватБанк” до ОСОБА_2, у якому Банк просив звернути стягнення на заставлену за договором іпотеки від 5 березня 2007 року у забезпечення кредитного договору квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу зазначеної квартири Банком з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом, з отриманням витягу з реєстру прав власності, наданням Банку всіх повноважень для вчинення продажу та виселити ОСОБА_2 із зазначеної квартири із зняттям реєстрації місця проживання.

Рішенням суду встановлено, що частину боргових зобов'язань за кредитним договором відповідачем сплачено, строк кредитного договору не закінчився, тому відсутні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

 

В апеляційній скарзі ЗАТ ”ПриватБанк” просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на неправильне застосування судом норм матеріального права.

 

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ЗАТ ”ПриватБанк” не може бути задоволена.

 

    Суд першої інстанції ц повному обсязі дослідив надані сторонами документи, перевірив доводи та заперечення сторін, правильно встановив обставини справи і висновок суду про необґрунтованість позовних вимог Банку відповідає матеріалам справи та закону.

 

    Суд правильно встановив, що відповідно до кредитного договору від 3 березня 2007 року Банк надав позичальнику ОСОБА_2 кредит у розмірі 25000 доларів США для придбання житла - квартири АДРЕСА_1 з погашенням кредитних зобов'язань щомісячними платежами строком до 3 березня 2027 року. Між сторонами 5 березня 2007 року було також було укладено іпотечний договір, за яким зазначена квартира була передана у заставу(іпотеку) у забезпечення зобов'язань за кредитним договором. Ці обставини підтверджуються наданими копіями кредитного та іпотечного договорів, не заперечують зазначених обставин і самі сторони.

 

    По справі також встановлено, що позичальник у порушення умов договору з серпня 2008 року припинив внесення щомісячних платежів у погашення кредиту і заборгованість становить 20560,81 $, у зв'язку з чим банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

 

    Відповідно до п.18.12. іпотечного договору від 5 березня 2007 року звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється відповідно до чинного законодавства і порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмету іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки визначено Законом ”Про іпотеку”.

 

    Відповідно до ст.35 Закону ”Про іпотеку” у разі порушення основного зобов'язання  та\або умов іпотечного договору іпотекодержателя надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, де зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом визначеного строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержателя вправі розпочати звернення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

 

    За матеріалами справи встановлено, Банк, іпотекодержатель, письмової вимоги про усунення порушень зобов'язань за кредитним договором позичальнику ОСОБА_2, іпотекодавцю, не надсилав, а розпочав процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, квартиру, без виконання вимог ст.ст.12,35 Закону ”Про іпотеку”.

 

    Крім того іпотекодержатель не визначив початкову ціну реалізації предмета іпотеки, що відповідно до ст.39 Закону ”Про іпотеку” є обов'язковою умовою реалізації предмета іпотеки за рішенням суду.

 

    За викладених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог Банку і відмовив у задоволенні вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, квартири, відповідно до норм матеріального та процесуального закону і доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення.   

 

    Керуючись ст.ст.307,308,314,315,319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд   

 

 

у х в а л и в:

 

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства ”ПриватБанк” залишити без задоволення, а рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 травня 2009 року залишити без змін.

 

    Ухвала набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.

 

 

 

 

 

 

Головуючий:                     Судді: