Справа № 22ц-1388\2009 р.

 

Головуючий у 1-й інстанції: Білокур В.І.

 Доповідач: Редька А.Г.

 

 

 

 

 

 

У Х В А Л А

І М “ Я М    У К Р А Ї Н И

 

21 липня 2009 року                 місто Чернігів

 

А  п  е  л  я  ц  і  й  н  и  й     с  у  д     Чернігівської області

у складі:

головуючого - судді Позігуна М.І.,

суддів - Шемець Н.В., Редьки А.Г.,

 

при секретарі - Рачовій І.І.,

за участі:

представника позивача Семенія М.В.,

представника відповідача  ОСОБА_1,

 

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою Чернігівського РВ ФДМУ на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 травня 2009 року у справі за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування збитків,

 

в с т а н о в и в:

 

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 травня 2009 року частково задоволено позовні вимоги  регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування збитків, розірвано договір купівлі-продажу від 14 серпня 2003 року державного майна - об'єкту незавершеного будівництва цегельного заводу, розташованого АДРЕСА_1, між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та фізичною особою ОСОБА_5, посвідчений державним нотаріусом Прилуцької районної державної нотаріальної контори, повернуто до державної власності  об'єкт незавершеного будівництва цегельного заводу, розташованого АДРЕСА_1, та відмовлено у задоволенні позовних вимог регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області в частині стягнення 239287 грн з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у відшкодування збитків.

Суд дійшов висновку, що оскільки права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу нерозривно пов'язані з особою покупця, вони припинилися з настанням його смерті і на спадкоємців не можуть бути покладені як обов'язки по завершенню будівництва об'єкту, так і відповідальність за демонтування частини конструкцій об'єкту незавершеного будівництва, крім того РВ ФДМУ не надав належних доказів на підтвердження конкретних розмірів заподіяних збитків державі, як ці збитки були заподіяні(розкрадання, нестача, знищення, псування) та заподіяння збитків з вини спадкодавця ОСОБА_5 або спадкоємців чи інших осіб, тому визначення розміру збитків Чернігівським РВ ФДМУ відповідно до Постанови КМУ від 22 січня 1996 року № 116 є неправильним.

 

В апеляційній скарзі Чернігівське РВ ФДМУ просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі - розірвати договір купівлі продажу від 14 серпня 2003 року державного майна - об'єкту незавершеного будівництва цегельного заводу, повернути до державної власності зазначений об'єкт, стягнути із спадкоємців покупця ОСОБА_6 законного представника малолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, що діє за згодою своєї матері ОСОБА_7, ОСОБА_2, дружини спадкодавця, на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області 239287,50 грн у відшкодування збитків, заподіяні демонтажем об'єкту, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на неправильне застосування судом норм матеріального права.

 

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Чернігівського регіонального відділення Фонду державного майна України не може бути задоволена.

 

Суд першої інстанції у повному обсязі дослідив надані сторонами документи, перевірив доводи та заперечення сторін, правильно встановив обставини справи і висновок суд про необґрунтованість позовних вимог у частині відшкодування шкоди ґрунтується на матеріалах справи та законі.

 

За матеріалами справи встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу № 40 від 14 серпня 2003 року, посвідченого державним нотаріусом Прилуцької районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_5 придбав з аукціону державне майно - об'єкт незавершеного будівництва цегельний завод, розташований АДРЕСА_1, продавцем якого були Чернігівського регіонального відділення Фонду державного майна України, за ціною 92389 грн при початковій ціні об'єкту 21989 грн.

 

Пунктом 5.1.3. зазначеного договору передбачено обов'язок покупця завершити будівництво об'єкту без збереження основного профілю та ввести в експлуатацію до 1 вересня 2008 року.

 

ІНФОРМАЦІЯ_1 покупець ОСОБА_5 помер і зобов'язання покупця, передбачені п.5.1.3. договору, по завершенню будівництва об'єкту, не були виконані.

 

Актом від 1 жовтня 2008 року встановлено, що умови п.5.1.3. щодо завершення будівництва об'єкту не виконані, крім того частина конструкцій об'єкту демонтована, у зв'язку з чим регіональним відділенням ФДМ України заявлені вимоги до спадкоємців померлого про розірвання договору купівлі-продажу об'єкту, повернення об'єкту до державної власності та стягнення з спадкоємців 239287 грн у відшкодування збитків, заподіяних демонтажем частини об'єкту, посилаючись, що відповідно до ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора в межах вартості отриманого у спадщину майна.

  

Спадкоємцями померлого, що прийняли спадщину, є його дружина ОСОБА_2 та двоє неповнолітніх дітей: син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає з матір'ю ОСОБА_7, та син ОСОБА_3, 1995 р.н., що проживає з матір'ю ОСОБА_6.

 

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на спадкоємців померлого ОСОБА_5 не можуть бути покладені обов'язки задовольнити вимоги кредитора за договором купівлі-продажу, оскільки зобов'язання завершити будівництво об'єкту нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не можуть бути виконані іншими особами, у даному випадку спадкоємцями у т.ч. неповнолітніми спадкоємцями, і такі зобов'язання відповідно до ст.608 ЦК України припиняються у зв'язку із смертю боржника.

Суд також дійшов правильного висновку, що збитки, визначені позивачем у розмірі 239287 грн, не відповідають фактичним оскільки розраховані із повної вартості об'єкту у 92389 грн, але актом від 10 жовтня 2003 року встановлено, що демонтована тільки частина конструкцій об'єкту. Крім того за умовами договору купівлі-продажу від 14 вересня 2003 року покупець зобов'язаний був завершити будівництво без збереження профілю об'єкту - цегельного заводу до 1 вересня 2008 року, але цьому перешкодила його смерть ІНФОРМАЦІЯ_1. За таких обставин частковий демонтаж конструкцій об'єкту не свідчить про розкрадання, нестачу, знищення(псування) об'єкту, що заподіяло збитки, і відповідальність за які повинні бути покладені на боржника за договором або його спадкоємців.   

Суд першої інстанції дійшов також правильного висновку, що відповідно до ст.652 ЦК України внаслідок істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, з врахуванням вимог Закону ”Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва” договір купівлі-продажу від 14 серпня 2003 року об'єкту незавершеного будівництва підлягає розірванню з поверненням об'єкту незавершеного будівництва до державної власності.

 

 Рішення суду ухвалено відповідно до вимог матеріального та процесуального закону і доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

 

    Керуючись ст.ст.307,308,314,315,319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд   

 

у х в а л и в:

 

Апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 травня 2009 року залишити без змін.

 

    Ухвала набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.

 

 

 

 

 

 

Головуючий:                     Судді: