Справа № 11-395/2009 р. Головуючий у І інстанції - Соловей В.В.
Категорія - ч. 2 ст. 289 КК України. Доповідач - Миронцов В.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 липня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого судді Навозенко Л.С.
суддів Миронцова В.М., Баглая І.П.
з участю прокурора Євхименко В.В.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 травня 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Максим, Козелецького району, Чернігівської області, громадянин України, не одружений, з середньою спеціальною освітою, не працюючий, зареєстрований АДРЕСА_1, мешканець АДРЕСА_2, раніше судимий:
- 26.12.2002 року Козелецьким районним судом Чернігівської області за ст. 15, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, 75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
- 08.010.2004 року Козелецьким районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185, 71 КК України до 6 років позбавлення волі. 29.09.2008 року звільнений від відбування покарання умовно-достроково на 1 рік 9 місяців 14 днів; засуджений
за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Відповідно до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного судом, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Козелецького районного суду від 8 жовтня 2004 року та остаточно призначено покарання у виді 6 років 1 місяця позбавлення волі без конфіскації майна.
Запобіжний захід засудженому, до набрання вироком законної сили, залишено у виді взяття під варту та постановлено обчислювати йому строк покарання з дня його фактичного затримання 14.01.2009 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 39178 грн. 72 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди, 1000 грн. за проведення автотоварознавчої експертизи та 20000 грн. моральної шкоди.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Судом ОСОБА_1 було засуджено за те, що він, 11 січня 2009 року, близько 19 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на перехресті вул. Шкільної і Щорса у с. Соколівка, Козелецького району, Чернігівської області, маючи умисел на викрадення автомобіля, скористався відсутністю ОСОБА_2 і, без його дозволу, проник до належного останньому автомобіля марки „Форд Транзит”, д.н.з. НОМЕР_1, вартістю 84297 грн. 04 коп.. Ключем, що знаходився у замку запалення, ОСОБА_1 завів двигун вказаного транспортного засобу і, виїхавши на автодорогу Чернігів - Десна - Вишгород, поїхав в напрямку с. Максим, Козелецького району, Чернігівської області. При виїзді із с. Соколівка, ОСОБА_1 не впорався з керуванням автомобіля та здійснив виїзд у кювет, де вказаний транспортний засіб вдарився у дерево. Внаслідок цього на вказаному автомобілі виникли механічні пошкодження, чим ОСОБА_1 спричинив матеріальних збитків ОСОБА_2 на загальну суму 39187, 72 грн..
Не погодившись з вироком суду, засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій, не заперечуючи фактичних обставин справи та доведеність своєї вини, просить вирок змінити та призначити йому більш м'яке покарання. Вказує, що суд призначив йому покарання без урахування стану його здоров'я та скрутного становища його родини.
Заслухавши доповідача, прохання засудженого задовольнити його апеляцію з викладених в ній підстав, думку прокурора про залишення вироку суду без змін, а апеляції без задоволення, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.
Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину, при обставинах встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та ніким не заперечується. Отже вирок суду ґрунтується на достатніх та достовірних доказах.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання засудженому, суд, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, його особу, який задовільно характеризується за місцем проживання, також врахував обставини, які обтяжують йому покарання: скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння і рецидив злочину, обставини що пом'якшують покарання засудженому: визнання вини, з'явлення зі зізнанням і щире каяття, та обґрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України, за якою його засуджено, із застосуванням ст. 71 КК України, частково приєднавши невідбуте покарання за попереднім вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 8 жовтня 2004 року.
На думку колегії суддів, призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.
Доводи засудженого про те, що суд першої інстанції при призначенні йому покарання не врахував стан його здоров'я та скрутне становище його родини, колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, з матеріалів справи вбачається, що на час розгляду справи та при винесенні вироку, суд першої інстанції не мав доказів, які б підтверджували стан здоров'я засудженого та матеріальний стан родини.
Підстав для скасування чи зміни судового рішення по справі не вбачається.
Керуючись ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 травня 2009 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Головуючий Судді: