ЛЬВІВСЬКИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ ОКРУЖНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а - 1955/09/1370
05 березня 2009 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гулика А.Г.,
при секретарі Андрушакевич Т.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1,
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Начальника Державної податкової інспекції у м. Львові ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» про продовження строку умовного адміністративного арешту активів на строк 4368 годин,
в с т а н о в и в :
Начальник Державної податкової інспекції у м. Львові ОСОБА_2 звернувся із поданням НОМЕР_1 від 05.03.2009 р. про продовження строку умовного адміністративного арешту активів Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» про продовження строку умовного адміністративного арешту активів на строк 4368 годин, на підставі п.п. 9.3.3 п. 9.3. ст.9 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. № 2181- III.
В судовому засіданні представник ДПІ у м. Львові вимоги подання підтримав з підстав, наведених у поданні, свої вимоги податковий орган обґрунтовує тим, що ДПІ у м. Львові видавались повідомлення, накази, направлення на проведення планової виїзної документальної перевірки ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» за наявності законних підстав для її проведення, однак у зв”язку із відсутністю за юридичною та фактичною адресами посадових осіб ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» та недопуском до перевірки, така перевірка не була проведена, що підтверджено відповідними актами. Також податковий орган зазначає, що директор та головний бухгалтер ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» були належним чином повідомлені про проведення планової документальної перевірки підприємства, однак документів для проведення документальної перевірки не надали, на території підприємства директор та головний бухгалтер ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» не з”являються, тому як зазначає позивач такі дії свідчать про відмову у проведенні перевірки та ненадання документів, чим порушено п.п «г» п.9.1.2 ст.9 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181- III. Право на проведення планової документальної перевірки виникло в податкового органу на підставі статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ(із змінами та доповненнями).
ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечило, пояснення по суті подання суду не подало, вимог подання по суті не оспорило, хоча було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання. Подало клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання.
Представник ДПІ у м. Львові проти клопотання про відкладення справи заперечує, зазначив, що клопотання подане з метою безпідставного затягування розгляду судом подання начальника ДПІ у м. Львові.
Суд ухвалив відмовити в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки відповідно до п.п. 9.3.3 п.9.3 ст.9 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181- III суд повинен прийняти відповідне рішення за поданням керівника податкового органу протягом 48 годин від моменту його отримання(за виключенням годин, що припадають на вихідні та святкові дні), і можливість продовження даного строку законом не передбачена. Тому суд розглядає подання в порядку ст.71 КАС України за відсутності представника ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1»на основі наявних доказів, яких достатньо для встановлення обставин справи та прийняття рішення по суті.
В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (довідки, запити, акти, службові листи, накази, направлення, зміни до плану -графіку, поштові повідомлення, повідомлення, подання, рішення, листи та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд дійшов до висновку про задоволення вимог подання про продовження строку умовного адміністративного арешту активів, виходячи із наступного.
13.02.2009 року ДПІ у м. Львові надіслано ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» повідомлення НОМЕР_2 від 13.02.2009 року про проведення перевірки, відповідно до плану-графіку перевірок на І кв. 2009 року, яким повідомлено про проведення виїзної планової документальної перевірки з 24.02.2009 року по 24.03.2009 року, за період 01.10.2006-30.09.2008 року. Дане повідомлення вручено платнику 16.02.2009 року( згідно з відміткою на повідомленні про вручення).
24.02.2009 року ДПІ у м. Львові видано направлення №15/23-2 на проведення планової виїзної документальної перевірки ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1». При виході на юридичну адресу ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» - АДРЕСА_1, було складено акт НОМЕР_3 від 24.02.2009 року про недопуск для проведення документальної перевірки, відсутність посадових осіб ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» за юридичною адресою (про що складено акт про відсутність посадових осіб на підприємстві від 24.02.2009 року), у зв'язку з чим неможливо вручити направлення на перевірку посадовим особам (про що складено акт про неможливість вручення направлення на перевірку).
Працівниками ДПІ у м Львові 25.02.2009 року було здійснено вихід на юридичну адресу ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», проте на прохідній підприємства за адресою: АДРЕСА_1, черговий інженер служби безпеки ОСОБА_3 ознайомився з направленням на перевірку та повідомив, що посадові особи підприємства відсутні, тому пропустити на територію підприємства не може, про що складено акт НОМЕР_4про недопуск до перевірки, акт НОМЕР_5 від 25.02.2009 року про відсутність посадових осіб та акт НОМЕР_6 від 25.02.2009 року про неможливість вручення направлення на перевірку.
Працівниками ДПІ у м Львові 26.02.2009 року було здійснено вихід на юридичну адресу ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», проте на прохідній підприємства за адресою: АДРЕСА_1, начальник служби безпеки ОСОБА_4 ознайомився з направленням на перевірку та повідомив, що посадові особи підприємства відсутні, тому пропустити на територію підприємства не може, про що складено акт НОМЕР_7 про недопуск до перевірки, акт НОМЕР_8 від 26.02.2009 року про відсутність посадових осіб та акт НОМЕР_9 від 26.02.2009 року про неможливість вручення направлення на перевірку. .
Працівниками ДПІ у м Львові 27.02.2009 року було здійснено вихід на юридичну адресу ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», проте на прохідній підприємства за адресою: АДРЕСА_1, начальник служби безпеки ОСОБА_4 ознайомився з направленням на перевірку та повідомив, що посадові особи підприємства відсутні, тому пропустити на територію підприємства не може, про що складено акт НОМЕР_10 про недопуск до перевірки та акт НОМЕР_11 від 27.02.2009 року про неможливість вручення направлення на перевірку.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ(із внесеними змінами та доповненнями - далі Закон № 509-ХІІ), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, контролювати виконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби.
Відповідно до ч.1, ч.4 ст.11-1 Закону № 509-ХІІ, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків, яка передбачена в плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше, ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Згідно із п.п «г» п.9.1.2 ст.9 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181- III (із внесеними змінами та доповненнями), арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.
Згідно із п.п.9.3.3 п.9.3 ст.9 Закону № 2181- III, арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, за винятком випадків, коли власника заарештованих активів не встановлено (не виявлено), - у цьому випадку такі активи перебувають під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або у разі коли такі активи є такими, що швидко псуються, - протягом граничного строку, визначеного законодавством, після якого вони підлягають продажу за процедурою, встановленою статтею 10 цього Закону. Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення. Строки, визначені цим підпунктом, не включають години, що припадають на вихідні та святкові дні.
26.02.2009 року начальником ГВПМ ДПІ у м. Львові подано на адресу начальника ДПІ у м. Львові подання про застосування адміністративного арешту активів платника податків, в якому зазначено про з'ясування обставин, передбачених п.9.1.2 ст.9 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення), і викладено прохання про застосування умовного адміністративного арешту активів ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі зазначеного подання 27.02.2009 року начальником ДПІ у м. Львові прийнято Рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків, яким вирішено застосувати умовний адміністративних арешт активів платника податків - ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» (АДРЕСА_1).
27.02.2009 року працівниками ДПІ у м. Львові було здійснено вихід на юридичну адресу ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» - АДРЕСА_1, для вручення рішення про застосування адміністративного арешту активів від 27.02.2009 року № 4. Проте, на прохідній підприємства начальник служби безпеки ОСОБА_4 повідомив, що посадові особи підприємства відсутні, тому пропустити на територію підприємства не може, про що було складено акт НОМЕР_12 від 27.02.2009 року та акт про неможливість проведення опису активів НОМЕР_13 від 27.02.2009 року.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про задоволення вимог подання та продовження строку умовного адміністративного арешту активів Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» (місцезнаходження: АДРЕСА_1 код НОМЕР_13) на строк 4368 годин (182 дні).
На підставі наведеного вище, керуючись п.п. 9.1.2 «г» п.9.1, п.п. 9.3.3 п.9.3 ст.9 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181- III(із внесеними змінами та доповненнями), п.2-1, п.6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.69-71,86,158,160,162,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV(із змінами та доповненнями), суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. 1. Вимоги подання начальника Державної податкової інспекції у місті Львові задоволити повністю.
2. 2. Продовжити строк умовного адміністративного арешту активів Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» (місцезнаходження: АДРЕСА_1 код НОМЕР_13) на строк 4368 годин (182 дні).
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження .
Суддя (підпис) А.Г. Гулик
З оригіналом згідно
Постанова не набрала законної сили.
Суддя А.Г. Гулик
Повний текст постанови виготовлений 10 березня 2009 року.