Справа №: 1118/6319/12

РІШЕННЯ

Іменем України

"12" жовтня 2012 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді – Чохонелідзе Л.М., при секретарі – Соловйовій Л.Є., розглянувши у судовому засіданні справу за позовною заявою заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства інфраструктури України, в особі: 19 окремого мостового загону Державної спеціальної служби транспорту, 26 об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов’язаних з навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року заступник військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства інфраструктури України, в особі: 19 окремого мостового загону Державної спеціальної служби транспорту, 26 об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов’язаних з навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі.

Позов мотивує тим, що 12 серпня 2009 року укладено контракт між Міністерством транспорту та зв’язку України в особі Державної спеціальної служби транспорту та громадянином ОСОБА_1 про проходження військової служби (навчання) строком на термін навчання. 29 грудня 2010 року контракт достроково розірвано на підставі п. «И» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». На підставі чого ОСОБА_1 виключено із списків особового складу кафедри військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту наказом по стройовій частині №278 від 30.12.2010 р. Кафедрою військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту було розраховано фактичні витрати, пов’язані з утриманням відповідача на кафедрі військової підготовки, з дня його зарахування по день його виключення зі списків особового складу кафедри, тому позивач росить стягнути з відповідача на користь 26 об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту витрати у розмірі 2 557(дві тисячі п’ятсот п’ятдесят сім) грн. 81 коп.; стягнути з ОСОБА_1 на користь 19 окремого мостового загону Державної спеціальної служби транспорту витрати у розмірі 1 191 (одна тисяча сто дев’яносто одна) грн. 75 коп.; судовий збір.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, але надав письмову заяву у якій просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задоволити. Представник позивача, також надав письмові пояснення.

Відповідач позовні вимоги не визнав та вказав, що позивач надав завищену довідку розрахунку коштів на відшкодування витрат та вказав, що необхідно застосувати наслідки позовної давності.

Вислухавши сторін та дослідивши матеріали справи судом встановленні такі правовідносини.

12 серпня 2009 року укладено контракт між Міністерством транспорту та зв’язку України в особі Державної спеціальної служби транспорту та громадянином ОСОБА_1 про проходження військової служби (навчання) строком на термін навчання.

29 грудня 2010 року контракт достроково розірвано на підставі п. «и» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Наказом по стройовій частині №278 від 30.12.2010 р. ОСОБА_1 виключено із списків особового складу кафедри військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст. 631 ЦК України, договір набирає чинності з моменту його укладення.

Стаття 653 ЦК України вказує, якщо договір змінений або розірваний у зв’язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Суд дійшов висновку, що у контракті сторонами було передбачено наслідки розірвання та повернення коштів. Договір було розірвано на підставі рапорту відповідача від 28.12.2010 р. про небажання виконувати умови контракту від 12.08.2009 року та наказу по стройовій частині №278 від 30.12.2010 р. ОСОБА_1 виключено із списків особового складу кафедри військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивачем надано розрахунок витрат на грошове забезпечення, що підлягають відшкодуванню та зазначено 2008 рік (з липня по грудень), 2009 р. та 2010 р.

Суд дійшов висновку, що необхідно застосувати наслідки спливу позовної давності та відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення коштів за 2008 рік та з січня 2009 року по серпень 2009 року, так як позивач звернувся до суду з позовом серпні 2012 року, тому необхідно стягнути 1 998 грн. 65 коп.

Позивачем надано розрахунок витрат на харчування за періоди:

- 21.07.2008 року по 20.07.2010 року – кількість добо дач 626, а вартість однієї добо дачі не зазначено;

- 21.07.2010 року по 30.12.2010 року – кількість добо дач 109, а вартість однієї добо дачі 18,14, загальна сума – 1 977 грн. 26 коп.

Таким чином, судом не взято до уваги розрахунок з 21.07.2008 року по 20.07.2010 року, так як відсутня інформація щодо вартості однієї добо дачі, тому необхідно частково задовольнити та стягнути 1 977 грн. 26 коп.

Позивачем надано довідку-розрахунок витрат на речове забезпечення курсанта, та витрачено було коштів на загальну суму 364 грн. 13 коп.

Позивачем надано довідку-розрахунок витрат на медичне забезпечення щодо стаціонарного та амбулаторного лікування та витрачено коштів на загальну суму 1 191 грн. 75 коп.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином позовні вимоги слід задоволити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 69, 70, 71 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 30, 57, 58, 64, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства інфраструктури України, в особі: 19 окремого мостового загону Державної спеціальної служби транспорту, 26 об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь 26 об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту витрати у розмірі 1 998 (одна тисяча дев’ятсот дев’яносто вісім) грн. 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь 19 окремого мостового загону Державної спеціальної служби транспорту витрати у розмірі 3 533 (три тисячі п’ятсот тридцять три) грн. 01.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 107 (сто сім) грн. 70 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: Л.М. ЧОХОНЕЛІДЗЕ