ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2016 року м. Київ К/800/21972/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.,

суддів: Головчук С.В.,

Черпака Ю.К.,

секретар Музичка Н.В.,

за участю позивача та його представника ОСОБА_2, представника районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Оболонському районі міста Києва - Ангеліс Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Оболонському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 29 грудня 2014 року №1309 о/с про звільнення ОСОБА_4 з посади дільничного інспектора міліції відділу дільничних інспекторів міліції Оболонського районного управління на підставі підпункту «є» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України;

- поновити його на займаній посаді та стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 29 грудня 2014 року №1309, поновлено ОСОБА_4 на посаді дільничного інспектора міліції відділу дільничних інспекторів міліції Оболонського районного управління. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2014 року по 16 березня 2015 року в сумі 5593,09 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві задоволено частково. Змінено постанову Окружного адміністративного суду міста Києві від 19 березня 2015 року. Четвертий абзац резолютивної частини постанови викладено наступним чином: Зобов'язати Районне управління Міністерства внутрішніх справ України в Оболонському районі міста Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_4 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 30 грудня 2014 року. В абзаці 5 резолютивної частини постанови словосполучення «середнього заробітку» змінити на «суму грошового забезпечення». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених статтею 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивач з 17 червня 2013 року проходив службу в органах МВС України на посаді дільничного інспектора міліції відділу дільничних інспекторів міліції Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Наказом ГУ МВС України м. Києві від 26 грудня 2014 року № 815 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Головного управління» на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився порушенні вимог абзаців 2, 5, 12 частини 1 статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та підпункту 1 пункту 1 розділу 4 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 року №155.

Наказом Головного управління МВС України в м. Києві від 29 грудня 2014 року №1309 о/с «Щодо особового складу» на підставі наказу Головного управління від 26 грудня 2014 року №815 позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України згідно з пп. «є» п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни).

Підставою видачі зазначених наказів став висновок службового розслідування який затверджений 26 грудня 2014 року начальником Головного управління МВС у м. Києві та складений за наслідками службового розслідування. Зокрема, в ході службового розслідування встановлено що 28 жовтня 2014 року о 22.30 на 232-му км автодороги «Київ-Одеса» працівниками УДАІ УМВС України в Кіровоградській області зупинено автомобіль ЗАЗ, номерний знак НОМЕР_1, водій якого манерою руху викликав підозру у спроможності керувати транспортним засобом. Під час перевірки документів було встановлено, що за кермом вказаного автомобіля перебував дільничний інспектор міліції ВДІМ Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві - ОСОБА_4, у якого з ротової порожнини було відчутно різкий запах алкоголю. У зв'язку з цим, працівниками Державтоінспекції було запропоновано ОСОБА_4 пройти медичне освідування за допомогою спеціального технічного засобу «ALKOTEST DRAGER ARAM», однак він у присутності свідків від проходження медичного огляду відмовився, що призвело до порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що відносно нього складено адміністративний протокол серії АВ2 № 839956 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП

В той же час, постановою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 28 січня 2015 року у справі №402/1819/14-п ОСОБА_4 визнано невинним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а провадження у справі закрито в зв'язку з закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зробив висновок про незаконність наказу про звільнення позивача, оскільки позивача звільнено з займаної посади за вчинення дисциплінарного проступку, у скоєнні якого судовим рішенням позивач визнаний невинним. Крім того, судом першої інстанції вирішено питання поновлення на займану посаду та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Змінюючи судове рішення першої інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про незаконність оскаржуваного наказу та вказав на помилковість застосування норм КЗпП України при вирішенні питання щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обовязки визначені Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ(далі - Положення).

Відповідно до підпункту «є» пункту 64 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Статут).

Відповідно до статті 5 Статуту за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Статуту, у якій зазначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Як встановлено судами, в ході службового розслідування за фактом скоєння окремим працівниками Головного управління адміністративних правопорушень встановлено, що позивачем вчинено адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, яке зафіксовано протоколом про адміністративне правопорушення. Даний протокол направлено на розгляд до Ульяновського районного суду Кіровоградської області та на час затвердження висновку службового розслідування відповідне рішення судом не прийнято.

Судами обґрунтовано зазначено про те, що адміністративним правопорушенням (проступком) відповідно до частини першої статті 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 130 названого Кодексу передбачена відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Постановою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 28 січня 2015 року у справі №402/1819/14-п ОСОБА_4 визнано невинним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а провадження у справі закрито в зв'язку з закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Таким чином, даючи оцінку оскаржуваному наказу судами зроблено правильний висновок про те, що видано його передчасно, оскільки на час його видачі вину позивача у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП не доведено.

Враховуючи те, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, та ним повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Оболонському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.В. Ліпський

Судді: С.В. Головчук

Ю.К. Черпак