АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Справа № 11а-223 2006р.                                  Головуючий у 1-й ін-т.: Рудика Л.Д.

Категорія: постанова про                                   Доповідач: Квятковський А.С.

зміни у вирок

4 липня 2006 року Апеляційний суд Рівненської області в складі:

Головуючого: Омельяненка В.І. Суддів: Сачука В.І., Квятковського А.С. З участю прокурора: Корчак С.П. Захисника: ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Рівне матеріали за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанову Сарненського районного суду від 23 лютого 2006 року

Цією постановою відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, засудженого ІНФОРМАЦІЯ_2 Шевченківським районним судом м.Києва за ст.289 ч.3, 69 КК на сім років позбавлення волі про приведення вироку у відповідність з новим законом.

В поданій апеляції на зазначену постанову суду засуджений ОСОБА_1 вказує, що за вироком суду він відбуває покарання за ст.289 ч.3 КК. Строк покарання йому призначено із застосуванням ст.69КК - сім років позбавлення волі.

Законом України від 22 вересня 2005року в ст.289 внесено зміни і нижня санкція пом'якшена з десяти до семи років позбавлення волі. Тому, на підставі ст.5 ч.1 КК вважає, що суд мав би врахувати пом'якшуючі обставини та із застосуванням ст.69КК ще пом'якшити покарання, визначивши його нижче семи років позбавлення волі. Просить скасувати постанову і призначити покарання нижче від найнижчої межі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав свою.апеляцію, думку прокурора про залишення постанови без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

    Як вбачається з матеріалів справи, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 був засуджений за ст.289 ч.3 КК, із застосуванням ст.69 КК України за незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, на сім років позбавлення волі з конфіскацією належного йому на праві власності майна. Згідно ч.3 ст.74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону.

     Таким чином міра покарання призначена ОСОБА_1 за вироком Шевченківського  районного суду м. Києва не перевищує санкцію нового закону, отже підстав для зниження цього покарання до максимальної межі встановленої новим законом - немає.

      Викладені в апеляції доводи засудженого про необхідність пом'якшення покарання на підставі ст5, ст.69 КК колегія суддів вважає необгрунтованим. Підстав для зміни чи скасування постанови суду і задоволення апеляції засудженого не вбачається.

Керуючись ст..ст..365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

       Постанову Сарненського районного суду від 23 лютого 2006 року залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_1 - без задоволення.