Справа №1-343/09

                     В И Р О К              

  І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

              22 липня  2009  року                                           м. Кам’янець-Подільський

              Кам’янець-Подільський міськрайонний суд,  Хмельницької області в складі:

головуючого судді -  Лисюка А.І.,  

при секретарі -  Гнапінській Т.В.

за участю прокурора – Попадюка М.О.,

адвоката – ОСОБА_1  

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну  справу  по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого,  не працюючого, раніше судимого Кам’янець-Подільським міськрайонним судом  16.09.2004 року за ч. 1 ст. 122,ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ст.70 КК України до  5 років позбавлення волі реально,  постановою Ізяславського районного суду  Хмельницької області від 22 жовтня 2006 року звільненого умовно-достроково від відбуття покарання на 7 місяців 20 днів, судимість не погашена,

відданого до суду за  ч. 2  ст. 185, ч.2ст.186 КК України, суд,-

В С Т А Н О В И В  :

          ОСОБА_2, будучи раніше судимим та звільненим умовно-достроково від відбуття покарання на 7 місяців 20 днів на шлях виправлення не став, а повторно скоїв новий навмисний корисливий злочин.

          08 квітня 2009 року близько 3 години, ОСОБА_2, знаходячись в  приміщенні офісу «Крупорушка» приватного підприємця ОСОБА_3 в м.Кам’янець-Подільському по вул.Нігинське шосе,1, Хмельницької області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, скориставшись тимчасовою відсутністю в офісі ОСОБА_3,  таємно викрав з робочого столу потерпілого гроші в сумі 6 000 гривень.  

          Чим спричинив потерпілому ОСОБА_3  матеріальну шкоду на цю суму.

          Окрім того, досудовим слідством ОСОБА_2  обвинувачується в тому, що   17 грудня 2008 року близько 24 години,   знаходячись на сходинковому майданчику шостого поверху будинку №28 по вул. Нігинське шосе м.Кам’янець-Подільського, Хмельницької області, попросив в громадянина ОСОБА_4, з яким познайомився раніше в барі «Фенікс»,  мобільний телефон «Samsung B-130», серійний номер 3551380232231491 зателефонувати. Коли ОСОБА_4 передавав ОСОБА_2 свій мобільний телефон вартістю 350 грн. разом з сім-картою стартового пакету «Dijuice» № 80967785328 вартістю 15 гривень, на рахунку якого були кошти в сумі 12 гривень, ОСОБА_2  з кишені дублянки  потерпілого ОСОБА_4 відкрито викрав гаманець вартістю 15 гривень, в якому знаходились гроші в сумі 250 грн. та пішов з ними вниз, після чого втік, відкрито заволодівши майном потерпілого на суму 642 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду   на загальну суму 642 грн..

           В судовому засіданні підсудній  ОСОБА_2  вину свою у  крадіжці грошей  ОСОБА_3 в сумі 6 000 грн. визнав повністю, розкаявся у скоєному, суду показав, що дійсно 07 квітня 2009 року  він в барі познайомився з ОСОБА_3, з яким розпивали спиртні напої, а пізніше продовжували розпивати спиртні напої  на перевалі та в офісному кабінеті  потерпілого, що знаходиться в м.Кам’янець-Подільському по вул.Нігинське шосе,1.     Біля 3 години ночі 8 квітня 2009 року, скористувавшись тимчасовою відсутністю  ОСОБА_3, він таємно викрав з шухляди робочого столу потерпілого  6 000 гривень пачками по 20 гривень, які пізніше витратив на власні потреби.

             Що стосується пред’явленого йому обвинувачення у грабежі за ч.2 ст. 186 КК України – відкритому викраденню мобільного телефону та грошей потерпілого ОСОБА_4, то він заперечує свою винуватість у цьому, оскільки такого він не вчиняв. А мобільним телефоном він користувався з дозволу ОСОБА_4, пояснивши: що дійсно 17 грудня 2008 року він перебував в кафе-барі «Фенікс», розташованому на розі вулиць Дружби народів та Нігинське шосе м.Кам’янець-Подільського. Там він познайомився з ОСОБА_4, який пригощав його спиртними напоями, запросивши за свій столик. ОСОБА_4 побачив його мобільний телефон і попросив йому продати його, але він відмовився. Він запропонував  ОСОБА_4 придбати мобільний телефон у його знайомого ОСОБА_5, повідомивши   про це ОСОБА_5. Через деякий час до них підійшов ОСОБА_5, який  запропонував всім підійти до нього в гуртожиток, де  мешкає, щоб показати мобільний телефон, який він може продати. Разом з ними до ОСОБА_5 пішли дружина ОСОБА_6 та брат ОСОБА_7. Піднявшись на шостий поверх, вони чекали ОСОБА_5, який мав винести мобільний телефон для продажу, а всі вони чекали на сходинковому майданчику.

           В цей час на його мобільний телефон надійшло смс-повідомлення з проханням зателефонувати, але на його телефоні були відсутні кошти і він звернувся з проханням до ОСОБА_4 зателефонувати з його мобільного телефону. На що ОСОБА_4 погодився і передав йому мобільний телефон. Коли він розмовляв по телефону, то змушений був відійти вниз, оскільки всі присутні там голосно розмовляли. Розмовляючи по телефону, він спустився вниз і зайшов в магазин. В цей час йому зателефонував ОСОБА_4 з телефону ОСОБА_5 і вимагав негайно повернути телефон та 5 000 грн., який він, нібито у нього викрав. Така поведінка ОСОБА_4 його обурила, оскільки будь-якого наміру викрасти телефон він не мав. Злякавшись, що після того йому знову телефонували працівники міліції, вимагаючи повернення телефону та грошей, яких він не викрадав. Наступного дня він зламав та викинув мобільний телефон.

           Крім повного визнання підсудним своєї вини у крадіжці грошей, вина підсудного повністю доведена в суді його ж особистими показами, показами потерпілого.

           Так, потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що 7 квітня 2009 року опівночі він відпочивав в кафе-барі «Бастіон», де  познайомився з ОСОБА_2. Разом вони вживали спиртні напої, а тоді поїхали з ним на перевал  поїсти шашликів. Звідти вони разом приїхали в його офіс, що розташований по вул.Нігинське шосе,1, куди він запросив  ОСОБА_2. Там вони слухали музику.  У його робочому кабінеті знаходились гроші в сумі 8 тисяч гривень, пачками по 20 гривень. Оскільки у нього закінчились цигарки, він зателефонував  знайомому таксисту привезти йому цигарки та воду, а щоб розрахуватись за це, він взяв одну пачку грошей в сумі 2 000 грн.  Інші гроші в сумі 6 000 грн. залишались на місці.   Коли приїхав таксист, він вийшов до нього, а коли повернувся в офіс, то ОСОБА_2 вже не було.   Оглянувши приміщення, він виявив, що пропало 6 000 його гривен.                                

             Цивільний позов  він заявляти не буде.

              В судовому засіданні  потерпілий  ОСОБА_4 суду показав,  що  будь-яких грошей відкрито підсудній у нього не викрадав, що мобільний телефон він йому дав зателефонувати, а для того, щоб скоріше повернути мобільний телефон, він зателефонував ОСОБА_2, пригрозивши повернути телефон та 5 000 грн., які він у нього нібито відкрито викрав. Фактично ж, ні мобільного телефону, ні гаманець з грошима в сумі 250 грн., ОСОБА_2 у нього не викрадав, і він просить його за це не судити.

             Свідок ОСОБА_6, ОСОБА_7 дали аналогічні покази.

              При цьому вони уточнили, що ОСОБА_2 користувався мобільним телефоном з дозволу ОСОБА_4

             Свідок ОСОБА_5 суду показав, що дійсно вночі 17  грудня 2008 року йому зателефонував ОСОБА_2 і сказав, що є чоловік, який хоче купити мобільний телефон. Повідомивши, що він знаходиться в барі   «Фенікс» та запропонував  туди зайти. Він дійсно мав намір продати мобільний телефон і з цією метою зайшов в бар «Фенікс», де зустрів ОСОБА_2 та двох незнайомих йому хлопців: братів ОСОБА_4 та ОСОБА_7. Разом з ними він піднявся до свого помешкання і зайшов в кімнату за телефоном.  Коли він з мобільним телефоном вийшов на площадку, то побачив,  як   ОСОБА_2 внизу розмовляв по мобільному телефону, спускаючись до низу. Він   не бачив і не чув, щоб у ОСОБА_4 відкрито  викрали гаманець з грошима.  Він та ОСОБА_4 телефонували ОСОБА_2, щоб той повернувся і повернув телефон. Йому відомо, що йому телефонували працівники міліції.

             Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суду показали, що вони, як працівники міліції, 17 грудня 2008 року несли службу у місті Кам’янець-Подільському  на  мікрорайоні «Жовтневий». Біля 1 години ночі, зайшли в гуртожиток по вул.Нігинське шосе,28 м.Кам’янець-Подільського.  Через деякий час  вони бачили, як з гуртожитку  вибіг незнайомий тоді хлопець, а за ним – інший. Як виявилось,  ОСОБА_2 та ОСОБА_4.  Пізніше їм сказали, що перший нібито викрав у другого мобільний телефон та гроші.

           Як видно з протоколу явки з зізнанням від 23.04.2009 року, ОСОБА_2 зізнався, що 08 квітня 2009 року він таємно викрав 6000 грн. (а.с.21).

          Як видно з протоколу відтворення обстановки та обставин події від 23.04.2009 року,  ОСОБА_10 вказав на місце  вчинення крадіжки грошей з офісу ОСОБА_3 і розповів ,як на місці події вчинив крадіжку   (а.с. 53-57).

            Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_2 правильно кваліфікована за ч.2 ст. 185 КК України, оскільки, ОСОБА_2 таємно викрав чуже майно, кваліфікуючою ознакою якого є крадіжка, вчинена повторно. Оскільки він являється судимий за крадіжку чужого майна і судимість  йому не погашена та не знята.

             Суд вважає недоведеним причетність ОСОБА_2 до вчинення грабежу за ч. 2 ст. 186 КК України. Оскільки ОСОБА_2 заперечує свою причетність до вчинення цього злочину, а його покази повністю підтвердили в суді потерпілий ОСОБА_4 та свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

           Визнавальні покази ОСОБА_2 в ході досудового слідства були отримані в період, коли вони не були забезпечені у  встановленому порядку належним   захистом, а тому не можуть бути покладені в основу обвинувачення ОСОБА_2.

            Таким чином, суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 за ч.2 ст. 186 КК України не доведена, а тому за даним обвинуваченням (ч.2ст.186 КК України), його слід виправдати на підставі ч.2 ст.213 КПК України.          

           При обранні підсудному  міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого,  характеристику особи підсудного.

            Як обставини, що пом’якшують відповідальність підсудного, суд враховує повне визнання ним своєї вини, щире каяття та сприяння у розкритті злочину. Характеризується підсудній  позитивно.      

           Як обставини, що обтяжують відповідальність підсудного, суд враховує те, що ОСОБА_2 скоїв злочин в стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочинів.      

           Тому з урахуванням обставин справи, особи підсудного,  суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання  у виді  реального позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України.

           Через підвищену суспільну небезпечність, рецидив злочинів та через непогашену судимість у суду не має будь-яких підстав для застосування підсудному  покарання  у виді обмеження волі , передбаченого санкцією  інкримінованої йому статті.  

    Цивільний позов в суді не заявлено.

    Судових витрат по справі не має.

           Речовий доказ - упаковочну коробку з-під мобільного телефону «Samsung B-130» - знищити.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України , суд,  -

З А С У Д И В  :

    ОСОБА_2,   визнати винуватим  за ч. 2 ст. 185 КК України  і призначити йому покарання у вигляді  трьох ( 3-х) років позбавлення волі.    

           До даного покарання на підставі ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання, частково приєднати невідбуте ОСОБА_2 покарання за вироком Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 16.09.2004 року. Остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначити  3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

            За ч.2 ст.186 КК України ОСОБА_2 – виправдати.      

            Міру запобіжного заходу  ОСОБА_2  залишити утримання під вартою.

            Строк відбуття покарання йому рахувати з 23 квітня 2009 року – моменту його затримання.  

            Цивільний позов в суді не заявлено.

     Судових витрат по справі не має.

            Речовий доказ - упаковочну коробку з-під мобільного телефону «Samsung B-130» - знищити.

          Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду через Кам’янець-Подільський міськрайонний суд  протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженому - з моменту отримання копії вироку.

Суддя Кам’янець-Подільського

 міськрайонного суду                                    ОСОБА_11