Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22 - 1401 2009 Головуючий у 1-й інстанції - Бутельська Г.В.
Категорія - 22 Доповідач - Сукач Т.О.
РІШЕННЯ
Іменем України
2 липня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
головуючої судді - Бубличенко В.П.
суддів Сукач Т.О.
Фомічова С.Є.
при секретарі Пітель Г.М.
за участю прокурора Олаг О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградського міської ради, Кіровоградської міської ради про визнання права власності, за апеляційною скаргою заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави та територіальної громади міста Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради, на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 21 листопада 2005 року і
в с т а н о в и л а :
В липні 2005 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградського міської ради про визнання права власності. В обґрунтування позову зазначали, що згідно договорів купівлі-продажу від 9 березня 2005 року за №№ 706, 702, укладеними між ними та територіальною громадою міста Кіровограда, від імені якої діяло управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградського міської ради, вони є власниками вбудованого в жилий будинок нежитлового підвального приміщення площею 143 кв. м, що розташоване по АДРЕСА_1. В цьому ж будинку є підвальне допоміжне приміщення загальною площею 30,04 кв. м, власником якого є Кіровоградська міська рада, і через це приміщення проходить вхід до приміщень, власниками яких є вони є. Зазначене на їх думку свідчить про те, що вони є співвласниками спірного приміщення, а тому воно повинне бути передане їм у власність безоплатно згідно ч.2 ст. 382 ЦК України та рішення Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року № 4-рп/2004.
Крім того, ними за власний рахунок проведено комплекс ремонтних та опоряджувальних робіт по відновленню спірного приміщення, оскільки відповідач не доглядав та не ремонтував його, внаслідок чого воно зазнало значних ушкоджень, що могло призвести до пошкодження і їх майна.
З урахуванням зазначеного позивачі просили визнати за ними право спільної сумісної власності на підвальне приміщення, що знаходиться в житловому будинку по АДРЕСА_1 і складається згідно плану будинку з: підвалу - 1-1 площею 4,07 кв. м; коридору -1 площею 4,07 кв. м ; коридору - 2-2 площею 6,06 кв. м; коридору-2-2 - 3,0 кв. м; підвалу -2-2 площею 5,81 кв. м загальною площею 30,04 кв. м.
Ухвалою від 27 вересня 2005 року суд залучив до участі в справі співвідповідачем Кіровоградську міську раду.
Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 21 листопада 2005 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі заступник прокурора Кіровоградської області в інтересах держави та територіальної громади міста Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради ставить питання про скасування рішення суду як такого, що ухвалене з порушенням вимог матеріального і процесуального права і просить ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам в задоволенні позову.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, ОСОБА_3, яка підтримувала доводи апеляційної скарги, заперечення щодо скарги представника Кіровоградської міської ради, ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Визнаючи за позивачами право спільної сумісної власності на підвальне приміщення площею 30,04 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1, суд послався на ч.1 ст.11,ст.ст.322,328,382 ЦК України і виходив з того, що спірне приміщення має статус допоміжного та є суміжним з нежилим підвальним приміщенням, власниками якого є позивачі. Останні за власні кошти у 2003-2004 роках провели ремонт спірного приміщення, тоді як його власник, належним чином це приміщення не утримував. Дії сторін свідчать про наявність у позивачів цивільних прав і обов'язків щодо спірного майна, що є підставою для задоволення їх позову.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України «Про власність», що був чинним на час розгляду справи, ч.1 ст.328 ЦК України право власності на майно набувається, зокрема, внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
Судом встановлено, що як на підставу набуття права власності на спірне підвальне приміщення позивачі посилалися на те, що воно є суміжним з підвальним приміщенням, яке належить їм на праві власності згідно договорів купівлі-продажу від 9 березня 2005 року, вхід до їх приміщень проходить через спірне та те, що вини його відремонтували.
Проте дані обставини згідно ч.2 ст. 12 Закону України «Про власність», ч.1 ст.328 ЦК України не є підставою для визнання за позивачами права власності на спірне майно. Доказів укладення з відповідачами договору купівлі-продажу або іншого правочину щодо зазначеного майна позивачі суду не надали.
Безпідставними є доводи позивачів, з якими погодився суд першої інстанції, про те, що право власності на підвальне приміщення переходить до них безоплатно відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України.
Із змісту зазначеної норми права вбачається, до власникам квартири у дво - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачі не є власниками квартир у будинку АДРЕСА_1, а тому правила зазначеної статті на них не поширюються
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які и вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На порушення вимог зазначеної статті та ст.ст.58,59 ЦПК України позивачі не надали належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог.
За урахуванням зазначеного рішення суду про те, що позивачі на законних підставах набули право власності на підвальне приміщення загальною площею 30,04 кв.м, яке знаходиться в житловому будинку під АДРЕСА_1, не можна визнати законним і обґрунтованим.
Допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку і ухвалення нового рішення, яким відмовити ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.307,309,313,314,316 ЦПК України колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави та територіальної громади міста Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 21 листопада 2005 року скасувати й ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградського міської ради про визнання права власності відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча:
Судді :