ВИРОК Справа 1-8/2007 p.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 лютого 2007 року Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Антоненко В.А.
при секретарі Дудка О.М.
з участю прокурора Ніщименка В.М.
адвоката ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка справу про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, освіта неповна середня, розлученого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого 23.XI.2001 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст.ст. 140 ч.2; 17 ч.2, 140 ч.2, 215-3 ч.2 ; 141 ч.2, 193.3,44,42 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі , звільнений 2.12.2005року постановою Роменського міського суду Сумської області умовно-достроково на не відбутий строк 9 місяців 15 днів ; за ст. 289 ч.2 КК України ,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 працюючи фуражиром СТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», перебуваючи в нетверезому стані, 24 березня 2006 року з метою заволодіння автомобілем, прибув на територію автопарку СТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» в ІНФОРМАЦІЯ_4, де о 20 год. 40 хв. шляхом вільного доступу, незаконно заволодів автомобілем ВАЗ-21213 д/н НОМЕР_1 , що належить даному господарству та використав його для поїздки в особистих цілях в м. Прилуки та в ІНФОРМАЦІЯ_5, після чого залишив автомобіль на полі біля ІНФОРМАЦІЯ_4..
Допитаний в якості підсудного ОСОБА_2 винним себе в інкримінованому йому діянні визнав частково і показав, що після звільнення з місць позбавлення волі з 16 лютого 2006 року він став працювати в СТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» фуражиром. В березні цього ж року директор даного підприємства ОСОБА_3 доручив підсудному відремонтувати автомобіль «Нива». На час ремонту директор передав йому ключі від машини. 24 березня 2006 року ОСОБА_2 вирішив зробити обкатку автомобіля після його ремонту.
Посвідчення на право керування автомобілем він не мав. ОСОБА_2 хотів взяти дозвіл у директора, але його не знайшов і запропонував ОСОБА_4 поїхати з ним в м. Прилуки. Близько 20 год. 40 хв. ОСОБА_2 завів автомобіль , ключі від якого були в нього і з ОСОБА_4 поїхали в м. Прилуки, де в барі вживали пиво, а ОСОБА_4 і горілку , а потім поїхали в ІНФОРМАЦІЯ_5 , де він заходив до матері, а коли розвертався, то відкрилась дверка і вдарилась об дерево, тому була пошкоджена.
Не доїхавши до ІНФОРМАЦІЯ_4 в автомобілі закінчився бензин, тому вони залишили його в полі, а самі пішли в гуртожиток.
Слідуючого дня директор СТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» дав вказівку притягнути автомобіль в товариство, а ОСОБА_2 сказав працювати на фермі, доки не відпрацює збитки, нанесені пошкодженням автомобіля.
Незважаючи на те , що підсудний визнав свою вину в інкримінованому йому діянні частково, його вина підтверджується показами свідків, цивільного позивача та іншими, зібраними по справі доказами.
2
Цивільний позивач-ОСОБА_3 пояснив, що 16 лютого 2006 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу фуражиром в СТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» 21.03.2006 року ОСОБА_3 дав вказівку підсудному відремонтувати автомобіль «Нива», який належить СТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3». Для цього директор передав ОСОБА_2 ключі від машини, але виїжджати за територію тракторного табору не дозволяв. 24 березня 2006 року ОСОБА_3 зібрався їхати даним автомобілем в ІНФОРМАЦІЯ_5 , але відклав поїздку і автомобіль залишився стояти біля столової. Ключі від машини знаходились в салоні автомобіля. Ранком 25.03.2006 року автомобіль на стоянці був відсутній.
Згодом було встановлено, що даний автомобіль взяв без дозволу ОСОБА_2 для поїздки в м. Прилуки та ІНФОРМАЦІЯ_5, при цьому пошкодив його і залишив у полі, недалеко відІНФОРМАЦІЯ_4.
Внаслідок пошкодження автомобіля «Нива» СТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» нанесені матеріальні збитки в сумі 1038 гривень, але цивільний позивач - ОСОБА_3 від позову відмовився , не бажає стягувати з винного завдані збитки.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 показав, що з лютого місяця 2006 року він разом із ОСОБА_2 працювали на фермі фуражирами. В березні місяці директор СТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» доручив ОСОБА_2 відремонтувати автомобіль ВАЗ 21213. В кінці березня в вечірній час ОСОБА_2 запропонував свідку поїхати вказаним автомобілем в ІНФОРМАЦІЯ_6 до дівчат. Так як підсудний перебував у нетверезому стані, то ОСОБА_4 спочатку відмовився їхати, а потім погодився. ОСОБА_2 завів автомобіль і вони поїхали спочатку в м. Прилуки, де в барі розпивали пиво, а свідок і горілку, а дальше поїхали в ІНФОРМАЦІЯ_5 до матері ОСОБА_2. Коли повертались назад, то підсудний заїхав до якоїсь подруги , а коли розвертався, то вдарився дверкою об дерево і пошкодив її. По дорозі автомобіль знесло в кювет, а коли його інший автомобіль витягав, то пошкодив бампер. Не доїхавши до ІНФОРМАЦІЯ_4 в машині закінчився бензин, тому ОСОБА_2 залишив автомобіль в полі, а самі пішли в гуртожиток. Свідок не знав, що ОСОБА_2 взяв автомобіль без дозволу і що він не має посвідчення на право керування автомобілем.
Свідок ОСОБА_5 допитана в ході досудового слідства показала, що в березні місяці 2006 року в ІНФОРМАЦІЯ_5 близько 23 години до неї приїздив син на автомобілі «Нива» із другом. Він запитав чи ще не готовий його паспорт і поїхав. В якому він був стані вона не помітила.
Свідок ОСОБА_6. пояснив, що ОСОБА_2. працював фуражиром в СТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» ,а в березні місяці за дорученням директора ремонтував автомобіль «Нива». Потім без дозволу директора в нічний час їздив автомобілем в особистих цілях, де його пошкодив і залишив в полі.
Свідок - ОСОБА_6. пояснив, що ОСОБА_2 працював фуражиром і лише декілька днів ремонтував автомобіль. Дозволу на поїздку в особистих цілях ніхто ОСОБА_2 не давав. Автомобіль він залишив в полі і його притягнули в господарство іншим транспортом.
Вина підсудного підтверджується і іншими , зібраними по справі доказами , а саме :
· протоколом огляду місця події (а.с. 7) протоколом огляду транспортного засобу (а.с. 8)
· речовими доказами (а.с. 20-21)
· висновком експерта судової автотехнічної експертизи, згідно якої ринкова вартість автомобіля «ВАЗ-2121» складає-22446 грн. 23 коп.
· наказом НОМЕР_2 (а.с-103)
довідкою МРВ ДАІ НОМЕР_3, згідно якої ОСОБА_2 посвідчення водія не має (а.с-127)
З
- довідкою СТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» про те , що вартість пошкодженого автомобіля
становить 800 гривень, вартість витраченого бензину становить 139 грн. 50 коп.,
вартість експертизи становить 54 гривні та за ремонт в м. Ладані затрачено 44
грн. 80 коп., а всього збитки складають 1038 грн. 30 коп. (а.с. 30,39) На підставі досліджених доказів можна зробити висновок про те , що відповідно наказу НОМЕР_4 СТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» ОСОБА_2 був прийнятий на роботу фуражиром. Наказу на перевод його слюсарем по ремонту машин не видавався.
Лише за вказівкою директора підсудний декілька днів ремонтував автомобіль , але ОСОБА_3 не дозволяв йому виїжджати автомобілем за територію автопарку. 24 березня 2006 року автомобіль був переданий директору, який хотів їхати в ІНФОРМАЦІЯ_5, заправив його , але потім відмінив поїздку і залишив машину на стоянці біля столової СТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3». Поскільки ключі знаходились в автомобілі, то підсудний, без дозволу директора, завів автомобіль та використав його в особистих цілях. Пошкодив його і залишив в полі до наступного дня. Посвідчення на керування автомобілем він не мав.
Відповідно п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 3 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту , а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суб»єктом злочину передбаченого ст. 289 КК України не можна визнавати осіб, які є співвласниками або законними користувачами транспортного засобу; працівників підприємств, установ , організацій незалежно від форми власності, котрі без належного дозволу здійснили поїздку на закріпленому за ними транспортному засобі».
Поскільки автомобіль «Нива», належний СТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» закріплений за ОСОБА_2 не був, тому він є суб»єктом даного злочину.
Таким чином, ОСОБА_2 своїми діями , що виразились в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинено повторно скоїв злочин, передбачений ст. 289 ч.2 КК України.
При вибранні міри покарання підсудному суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину, пом»якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини, особу винного.
Так, пом»якшуючою відповідальність обставиною є щире каяття ОСОБА_2. у вчиненому злочині.
Обтяжуючою відповідальність обставиною є вчинення злочину, перебуваючи в нетверезому стані. Як особа, підсудний ОСОБА_2 на підставі показів директора СТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» характеризується за місцем роботи та проживання позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину.
Тому враховуючи дані обставини та особу винного при вибранні йому міри покарання можливо примінити ст. 69 КК України , тобто призначити покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією даної статті.
Цивільний позов залишити без розгляду поскільки цивільний позивач від нього відмовився.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України , суд ПРИСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним за ст. 289 ч.2 КК України і призначити йому міру покарання , примінюючи ст. 69 КК України , тобто нижче від найнижчої межі , передбаченої санкцією даної статті у вигляді двох років позбавлення волі без конфіскації майна.
4
Відповідно до ст. 71 КК України частково приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком терміном один місяць і остаточно призначити ОСОБА_2 міру покарання у вигляді позбавлення волі терміном два роки один місяць.
Термін відбування міри покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з ІНФОРМАЦІЯ_7..
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому залишити без змін- у вигляді тримання під вартою в СІЗО №31 м. Чернігова.
Речовий доказ- автомобіль марки ВАЗ-21213 д/н НОМЕР_1 залишити у власності СТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» Срібнянського району.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Талалаївський районний суд протягом 15 діб після його проголошення , а засудженим з дня вручення копії вироку.
Голова суду В.А.Антоненко