У Х В А Л А

11 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

Суддя-доповідачКоротких О.А.,

суддів:Гриціва М.І., Терлецького О.О., -

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2016 року у справі за його позовом до начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, треті особи - Вінницький обласний військовий комісаріат, Вінницький об'єднаний міський комісаріат, про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 березня 2016 року рішення суду апеляційної інстанції про задоволення позову скасував, та залишив в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Не погодившись із такою ухвалою Вищого адміністративного суду України, позивач подав заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах одних і тих самих норм матеріального права, що на думку заявника, підтверджується рішенням касаційного суду від 29 липня 2015 року (№ К/800/15881/15).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову виходив із того, що цей суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що приймаючи наказ від 29 вересня 2014 року № 552 в частині увільнення ОСОБА_4 від займаної посади та зарахування його у розпорядження начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України на виконання розпорядження Президента України від 24 вересня 2014 року № 1041/2014-рп, яке носить обов'язковий характер, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом із тим у рішенні суду касаційної інстанції, на яке посилається заявник, обґрунтовуючи наявність інакшого правозастосування, вбачається, зокрема, що Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 29 липня 2015 року погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій про задоволення позову виходив із того, що ці суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що підозра причетності позивача до змін меж території Держави, приєднання Південно-Східної України до Російської Федерації та інших матеріалів (фото, відео) проросійського направлення та появу таких матеріалів на особистій сторінці соціальної мережи, порушення щодо нього кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не входять до переліку обставин, за яких допускається зарахування військовослужбовців по особливому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо подальшого їх службового використання.

Таким чином, рішення касаційного суду, додане на обґрунтування заяви, ухвалене цим судом за інших фактичних обставин справи, а отже не підтверджує наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_4 до начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, треті особи - Вінницький обласний військовий комісаріат, Вінницький об'єднаний міський комісаріат про визнання протиправним та скасування наказу, до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2016 року.

Суддя-доповідач О.А. Коротких

Судді: М.І. Гриців

О.О. Терлецький