Судове рішення #551076
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

29 березня 2007 р.                                                                                  

№ 11/354-06 

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого -судді     

Ходаківської І.П.

 

суддів :

Савенко Г.В. Данилової Т.Б.

 

перевіривши матеріали касаційного подання

Заступника прокурора Харківської області

 

на  постанову

Харківського апеляційного господарського суду від  06.12.2006 року

 

у справі

 11/354-06 господарського суду Харківської області

 

за позовом

Прокурора Ленінського району м.Харкова в інтересах держави та органу місцевого самоврядування в особі Харківської міської ради

 

до  третя особа, що не заявляє самостійних вимоги на предмет спору про

СПД-фізичної особи ОСОБА_1 Харківське міське управління земельних ресурсів  звільнення та повернення зайнятої земельної ділянки

за участю представників сторін:

прокуратури: ГПУ -прокурор Івченко О.А. посв. № 218

 

позивача: не з'явились

 

відповідача: не з'явились

 

третьої особи: не з'явились

 

За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 29.03.07 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.

Склад колегії суддів змінено за розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України за № 02-12.2/57 від 28.03.2007 року.

У зв'язку з перебуванням судді Вищого господарського суду України Першикова Є.В. у відпустці, призначено колегію суддів у складі: головуючого -Ходаківської І.П., суддів: Савенко Г.В., Данилова Т.Б. (зазначене розпорядження міститься у матеріалах справи).

У судовому засіданні від 22.03.2007 року оголошувалась перерва до 29.03.2007 року.

 

Рішенням господарського суду  Харківської області від 09.10.2006 року (суддя Черленяк М.І) прокурору Ленінського району міста Харкова відмовлено у задоволенні позовних вимог про зобов'язання СПД ФО ОСОБА_1 звільнити та повернути земельну ділянку площею 0,0008га по АДРЕСА_1.

За наслідком апеляційного перегляду зазначеного рішення, апеляційним судом було прийнято постанову від 06.12.2006 року (головуючий -Бондаренко В.П., судді: Лакіза В.В., Токар М.В.) якою рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2006 року залишено без змін.

Судові рішення попередніх інстанцій вмотивовані тим, що позовні вимоги є необгрунтованими, у зв'язку з чим не можуть бути задоволені. 

Не погоджуючись із судовими рішеннями попередніх інстанцій, до Вищого господарського суду України звернувся Заступник прокурора Харківської області з касаційним поданням від 29.12.2006 року за № 05/1-603 вих06 в якому просить прийняті у справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Скаржник зауважує, що постановлені рішення прийняті з порушенням норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 125, 126, 212 Земельного кодексу України.

Відповідач скористався правом, наданим ст.1112 ГПК України та подав відзив на касаційне подання, у якому зазначає, що позовні вимоги є  безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційне подання не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами, відповідач використовує земельну ділянку під кіоском за АДРЕСА_1.

Правомірність розміщення зазначеного кіоску підтверджена ордером НОМЕР_1. Зазначений  ордер був виданий Управлінням споживчого ринку виконавчого комітету Харківської міської ради на підставі розпорядження НОМЕР_2 Ленінської районної ради м. Харкова, відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради НОМЕР_3 “Про видачу ордерів на розміщення об'єктів дрібно-роздрібної торгівлі суб'єктам підприємницької діяльності”.

Тобто, зазначене дає правове підгрунтя для висновку, що відповідач здійснював роздрібну торгівлю з кіоску на підставі ордеру з 2001 року, який був виданий в період дії Земельного кодексу УРСР від 18 грудня 1990 року.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Окрім того, слід зазначити, що на зворотній стороні вказаного ордера зазначено місце розташування вказаного кіоску на земельній ділянці.

Прокурор, в касаційному поданні зазначає, що СПД-фізична особа ОСОБА_1 спірну земельну ділянку займає самовільно, що є порушенням норм земельного законодавства. Однак зазначене твердження є передчасним з огляду на наступне.

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають  поверненню власникам  землі  або  землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Згідно чинного законодавства України, самовільне зайняття земельних ділянок -це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки. Одним із способів самовільного зайняття є самовільне захоплення землі, тобто заволодіння ділянкою без дозволу органів,  уповноважених виносити рішення про надання земельних ділянок у користування.

З суб'єктивного боку самовільне зайняття земель завжди є навмисним порушенням закону, спрямованим на заволодіння земельної ділянки.

Тобто, всупереч вищенаведеному, СПД-фізична особа ОСОБА_1 має відповідні дозволи та документи на підтвердження правомірного зайняття земельної ділянки і твердження скаржника щодо самовільного її зайняття є хибним.

Земельним кодексом України в редакції від 13 березня 1992 року та від 25 жовтня 2001 року забезпечувалась можливість продовжувати користуватися земельними ділянками на праві постійного (безстрокового) користування, оренди, пожиттєвого спадкового володіння або тимчасового користування. При цьому в будь-якому разі виключалась як автоматична зміна титулів права на землю, так і будь-яке обмеження права користування земельною ділянкою у зв'язку з непереоформленням правового титулу.

На підтвердження того, що зміна законодавства щодо регулювання земельних відносин не призводить до зміни титулів права на землю, зокрема з ордеру на договір оренди, є також і дії Виконавчого комітету Харківської міської ради, який після набрання чинності новим Земельним кодексом України прийняв рішення НОМЕР_4, що стало підставою для продовження дії ордеру для відповідача.

Підтримуючи висновок суду першої інстанції, в постанові апеляційного суду правомірно зазначено, що стосовно користування відповідачем земельною ділянкою під кіоском діє механізм захисту, гарантований конституцією.

В обгрунтування зазначеної позиції, суди привели цілком вагомі важелі, а саме рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X “Перехідні положення” Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) по справі N 1-17/2005 від 22 вересня 2005 року визначено, що згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена. Конституція України (стаття 13) не виключає можливості для громадян користуватися землею на визначених у законі різних правових титулах, гарантуючи при цьому громадянам право власності на землю (п. 5.2. мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України).

Відповідно до п. 34 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин.

Як підтверджують матеріали справи,  відсутні будь-які докази того, що на пленарному засіданні Харківської міської ради, було вирішене питання щодо припинення користування відповідачем земельною ділянкою, зайнятою під кіоском за АДРЕСА_1, яка була надана, як вище зазначалось та встановлювалось господарськими судами, відповідно до законодавства, що діяло на час надання дозволу на розміщення кіоску на земельній ділянці.

Отже висновок суду апеляційної інстанції, що прокурор передчасно, на підставі лише акту обстеження земельної ділянки, без проведення належної, комплексної та повної перевірки, дійшов висновку, що порушені права позивача - Харківської міської ради є цілком обгрунтованим та таким, що підтверджений матеріалами справи.

У зв'язку з наведеним, постанова апеляційного господарського суду може вважатись законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим остання не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України,-

 

ПОСТАНОВИЛА:

 

Касаційне подання  Заступника прокурора Харківської області  залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2006 року у справі № 11/354-06  залишити без змін.

 

 

Головуючий                                                                                 І.Ходаківська

 

Судді                                                                                                     Г.Савенко

 

                                                                                          Т.Данилова

 

                                         

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація