справа №1-43/2007

ВИРОК

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

26 січня 2007 року                                                                                                                 м.Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді                                                                          Сівчука А.Є.

за участю секретаря                                                 Голепи З.Т.

захисника                                                                 ОСОБА_1.

потерпілої                                                                 ОСОБА_2.

представника потерпілої                                         ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уроженки АДРЕСА_1 Камінь-Каширського району Волинської області, українки, гр. України, з середньою-спеціальною освітою, одруженої, не працюючої, жительки АДРЕСА_2, раніше не судимої,

-     за ст. 126 ч. 1 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уроженця АДРЕСА_1 Камінь-Каширського району Волинської області, українця, гр.України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого,

- за ст.125 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудні ОСОБА_4. та ОСОБА_5, 19.05.2006 року, близько 21.30 год., у АДРЕСА_2 Луцького району, знаходячись на присадибній ділянці потерпілої ОСОБА_2., на грунті особистих неприязних відносин, нанесли останній тілесні ушкодження, зокрема, ОСОБА_4. кидала у обличчя потерпілої груддя землі, тягала та виривала волосся потерпілої, притиснувши останню до землі, спричинивши потерпілій фізичного болю. ОСОБА_5 наніс потерпілій декілька ударів дерев'яним кілком по правій стороні тулубу та по правій руці. В результаті цього потерпіла ОСОБА_2. отримала тілесні ушкодження у вигляді садна правого ліктя, які згідно висновку судово-медичної експертизи № НОМЕР_1 за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_4., ОСОБА_5 вину в інкримінованому злочині не визнали. Підсудна ОСОБА_4. суду пояснила, що 19.05.2006 року, близько 18.00 год. вона прала білизну, потім вилила воду, однак вода

2

не стікала, з метою прокопати хід для води вона взяла лопату, в цей час підбігла потерпіла і почала хватати її за лопату, а потім схопила за волосся, вона почала захищатись, вони разом впали на сіно. В той час до них підійшов чоловік потерпілої, вилив відро води на ОСОБА_5, зрештою кинувши на нього відро, розбивши при цьому ліву руку. У них протягом тривалого часу виникають конфліктні ситуації через межу, однак раніше до бійки не доходило. Вини не визнає, оскільки грудками землі у потерпілу не кидала, вони боролись, шарпали одна одну за волосся, гак вчинила з метою самозахисту.

Підсудний ОСОБА_5 суду пояснив, що 19.05.2006 року, він підійшов до жінки та потерпілої вже після конфлікту, який стався між ними. У них конфлікти виникали протягом тривалого часу, однак до бійки ніколи не доходило. ОСОБА_2 вилив на нього відро води та кинув у нього порожнім відром. Побоїв потерпілій він не наносив, де взялись у неї тілесні ушкодження йому не відомо.

Не зважаючи на невизнання вини підсудними ОСОБА_4., ОСОБА_5 їх винність у вчиненому повністю підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

·        показами даними в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_2, яка показала, що 19.05.2006 року, близько 21.30 год. вона побачила як ОСОБА_4. вилила на її сіно відро брудної води, вона зробила останній зауваження. Тоді підсудна почала її ображати, кидати грудками землі їй в обличчя, потім зірвала з голови хустку, схопила за волосся, придавивши її до землі. Вона почала кричати, на її крик прибіг ОСОБА_5 та почав наносити удари дерев"яним кілком по правій частині тулубу та по правій руці. Щодо покарання, покладається на розсуд суду, просить задоволити цивільний позов;

·        показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_6, який показав, що вони з підсудними є сусідами. 19.05.2006 року він повернувся з роботи, зайшов у хату, почув крики на вулиці, коли вийшов, то побачив, що підсудна та потерпіла б"ються. Коли він вийшов вдруге у нього в руках було відро води, побачивши, що ОСОБА_5 замахується та б'є ОСОБА_2. кілком, він вилив на підсудного воду та кинув у нього відром;

показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_7, який показав, що 19.05.2006 року, приблизно між 21.00 - 22.00 год. він вів корів та бачив, як ОСОБА_2 щось копала на городі, а ОСОБА_4. чимось у неї кидала, потім остання почала тягати потерпілу за волосся. Крик жінок чув ще довго. Більше нічого йому не відомо;

·        висновком судово-медичної експертизи № НОМЕР_1 відповідно до якого у ОСОБА_2. мали місце тілесні ушкодження у вигляді садна правого ліктя, які виникли від травмуючої дії тупого твердого предмета та за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень;

·        вироком Луцького міськрайонного суду від 19.07.2006 року щодо засудження ОСОБА_6.

Аналізуючи зібрані докази та матеріали справи в їх сукупності, суд вважає доведеною вину підсудних ОСОБА_4. та ОСОБА_5 у вчиненні злочину: ОСОБА_4. за ст.126 ч.1 КК України, ОСОБА_5 за ст.125 ч.1 КК України.

з

Таким чином суд вважає, що підсудний ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні потерпілій легких тілесних ушкоджень, скоїв злочин передбачений ст. 125 ч. 1 КК України. Підсудна ОСОБА_4. своїми умисними діями, спрямованими на умисне завдання фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень потерпілій, вчинила злочин, передбачений ст.126 ч.1 КК України.

При обранні покарання суд враховує суспільну небезпеку вчиненого, всі обставини справи та дані про особу підсудних.

Обставин, що обтяжують чи пом"якшують відповідальність підсудних суд не вбачає.

Враховуючи те, що підсудні ОСОБА_4., ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності притягаються вперше, мають постійне місце проживання, вчинили не тяжкий злочин, тяжких наслідків від вчиненого не настало, потерпіла на суворому покаранні не наполягає, суд приходить до висновку, що перевиховання та виправлення підсудних можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання їм слід призначити в межах санкції відповідних статей КК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2. задовольнити частково, стягнути з підсудної ОСОБА_4. в користь потерпілої 1000 грн. спричиненої моральної шкоди; з підсудного ОСОБА_5 в користь потерпілої 32,41 грн. завданої матеріальної шкоди та 1000 грн. спричиненої моральної шкоди, що на думку суду, відповідає обсягу та характеру спричинених страждань та фізичного болю потерпілої.

Стягнути з підсудних в рівних частинах, в користь потерпілої витрати на надання юридичної допомоги в сумі 1000 грн., тобто по 500 грн. з кожного, що підтверджується квитанцією № НОМЕР_2.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

ЗАСУДИВ

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ст. 126 ч. 1 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в сумі 510 (п'ятсот десять) гривень.

Запобіжний захід -   підписку про невиїзд - скасувати.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в сумі 510 (п"ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4. в користь потерпілої ОСОБА_2. 1000 (одну тисячу) грн. спричиненої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь потерпілої ОСОБА_2. 32 (тридцять дві) грн. 41 коп. завданої матеріальної шкоди та 1000 (одну тисячу) грн. спричиненої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4., ОСОБА_5 в користь потерпілої ОСОБА_2. по 500 (п"ятсот) грн. з кожного витрат за надання юридичної допомоги.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Волинської області протягом JL5 діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ