Єдиний унікальний номер 243/9024/13-к

Номер провадження 11-кп/775/225/2014

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді: Музиканта С.Л.

суддів: Кулагіної В.Г., Легостаєва О.А.

при секретарі судового засідання: Чаладзе Г.Г.

за участю:

прокурора: Сухаревої О.В.

захисника                                         ОСОБА_1

обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області кримінальне провадження № 243/9024/13-к, 11кп/775/1327/14 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого, раніше не судимого, офіційно не працює, мешкає за адресою: Харківська область Ізюмський район с. Яремівка вул. 1 Травня, 17

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України

за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 15 листопада 2013року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Стягнуто з обвинуваченого на користь КЛПЗ «Міська лікарня № 1» м. Слов’янська – матеріальну шкоду спричинену злочином в розмірі 1087 грн. 80 коп.

Стягнуто з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 82546 грн.

Стягнуто з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 60 000 грн.

          Згідно вироку суду, під час судового розгляду встановлено, що 23.04.2012 року приблизно о 19 годині 00 хвилин водій ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, керував автомобілем “Volkswagen Passat ” д/з АХ 6588 АВ та рухаючись по вул. Урицького в м. Слов’янську, з боку бульвару Пасова в напрямку вул. Ю.Комунарів перевищив дозволену максимальну швидкість руху транспортних засобів у населенному пункті. На перетині з вул. Лозановича, через свою злочинну недбалість, не переконавшись у безпеці своїх дій, при виконанні маневру правого повороту ОСОБА_2 виїхав на смугу зустрічного руху автодороги по вул. Лозановича, де в районі будинку № 20 скоїв зіткнення з автомобілем “ Chery Jaggi” д/з АН 4851 ЕР під керуванням ОСОБА_4, що рухався в зустрічному напряму. Таким чином ОСОБА_2 порушив вимоги п. 12.4, 12.9 “б”, п. 10.1 та п. 10.5 ПДР України, згідно яких:

п. 12.4 ПДР “У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.”

п. 12.9 б ПДР водієві забороняється “перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 Знак 3.29 "Обмеження максимальної швидкості”, 3.31 Знак 3.31 мЗона обмеження максимальної швидкості” або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту “и” пункту 30.3 цих Правил;”

п. 10.1 ПДР “Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.”

п. 10.5 ПДР "Поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини, крім випадку виїзду з перехрестя, де організовано круговий рух, де напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або де рух можливий лише в одному напрямку.”

В результаті зіткнення транспортних засобів були заподіяні тілесні ушкодження ОСОБА_4, а саме: забита рана в тім”яній області ліворуч, забиття головного мозку 1 ст., які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як ті, що викликали тривалий розлад здоровая більше 21 — го дня.

В апеляції обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити більш м’яке покарання, не пов’язане з позбавленням волі чи обмеженням волі. Звертає увагу, що судом першої інстанції порушено право на захист, Вважає, що при призначенні покарання, суд врахував, що скоїв необережний злочин невеликої тяжкості, умислу на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості не було, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні малолітню дитину, розкаявся у вчиненому, виявив бажання відшкодувати завдану матеріальну та моральну шкоду, нового злочину не скоїв, тому вказує, що за наявністю таких пом’якшуючих обставин і даних про його особу, назначене покарання за своїм видом є явно несправедливим через його суворість відповідає тяжкості скоєного кримінального правопорушення та даним особі.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав викладені доводи у поданій ним апеляційної скарги, захисника ОСОБА_1, прокурора, який заперечував у задоволенні апеляції обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2М у вчиненні злочину, встановлених і викладених у вироку обставин, та правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст. 286 КК України та стягнення за результатами розгляду позовних вимог потерпілого в апеляції не оскаржуються.

У вироку при призначенні покарання суд першої інстанції зазначив, що враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, щире каяття, бажання відшкодувати завдану матеріальну та моральну шкоду та наявність в нього на утриманні неповнолітньої дитини. Тобто суд 1 інстанції врахував всі обставини на яких наполягає обвинувачений в апеляції, інших обставин які пом’якшують покарання він не навів, а тому підстав для пом’якшення покарання немає.

Доводи апеляції про те, що обвинувачений був позбавлений права захисту, у зв’язку з чим не зміг здійснити у повному обсязі свій захист є безпідставні, оскільки із матеріалів справи вбачається, що заява про допуск адвоката до слухання справи була подана до канцелярії суду у той час коли суд знаходився у нарадчої кімнаті перед винесенням вироку.

На підставі викладеного та керуючись ст. 404, 405, 407 КПК України, -

           УХВАЛИЛА:

Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 15 листопада 2013 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Колегія суддів Апеляційного

суду Донецькоі області