Судове рішення #550949
справа № 1-103/2007

справа № 1-103/2007

ВИРОК

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

м.Луцьк                                                                                            2 лютого 2007 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді                                                            Сівчука А.Є.

за участю секретаря                                   Голепі З.Т.

прокурора                                                   Ткачука М.М.

захисника                                                  ОСОБА_1

законного представника                          ОСОБА_2.

потерпілого                                               ОСОБА_3.

законного представника                          ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уроженця смт.Торчин Луцького району Волинської області, українця, гр. України, не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця смт.Торчин Луцького району, АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- за ст. 122 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний неповнолітній ОСОБА_5, 24.10.2006 року близько 20.00 год., знаходячись в смт.Торчин Луцького району, поблизу гуртожитку Торчинського ліцею, вступив у конфлікт з гр.ОСОБА_3, який був припинений останнім внаслідок порізу ножем підсудному долоні.

Після цього, приблизно о 21.00 год., підсудний наздогнав гр.ОСОБА_3., який йшов в напрямку центру смт.Торчин та умисно, наніс удар рукою в обличчя потерпілому ОСОБА_3, від чого останній впав на дорогу та втратив свідомість. Внаслідок вказаних дій потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої виличної дуги, які згідно висновку судово-медичної експертизи № НОМЕР_1 за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоровья.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 вину у інкримінованому злочині визнав частково та суду пояснив, що 24.10.2006 року, приблизно о 20.00 гол., він пійшов на дискотеку Торчинського ліцею. Коли він

 

2

стояв з своїми знайомими, то з приміщення вийшов потерпілий, у них виник конфлікт, під час якого потерпілий замахувався на нього ножем, тоді він схопив рукою за його лезо та поранив долоню. Тоді потерпілий пішов, а він через деякий час наздогнав його, вдарив рукою в обличчя, потерпілий похитнувся від удару, а впав через те, що зачепився за бровку. Потім потерпілого відправили у лікарню. На даний час збитки потерпілому відшкодовані. У вчиненому щиро розкаюється. Просить суд його не карати.

Крім часткового визнання вини підсудним його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

·        показами, даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_3 про те, що 24.10.2006 року, близько 19.00 год. він пішов до гуртожитку Торчинського ліцею до свого знайомого. Потім разом з товаришем вирішили піти на дискотеку, однак його туди не пропустили. При виході його штовхнув хлопець, при цьому висловився нецензурними словами, тоді він вийняв ніж з кишені та показав йому, щоб відчепився, однак хлопець схопився рукою за лезо та порізав собі руку. Після цього він заховав ніж назад у кишеню та пішов, через деякий час він почув, що за ним хтось біжить, коли він обернувся, побачив двох хлопців, підсудний його вдарив рукою в обличчя. Він впав, однак не може ствердити чи це від удару підсудного, чи ні. Потім він втратив свідомість, лікувався у лікарні. Претензій до підсудного не має, збитки відшкодовані, просить його суворо не карати;

·        показами, даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_6, який показав, що 24.10.2006 року він стояв біля гуртожитку Торчинського ліцею, бачив як підсудний з потерпілим сперечались між собою, бачив, як потерпілий витягував ніж, щоб злякати підсудного. Через деякий час вони пішли в магазин і по дорозі побачили натовп людей, там побачили потерпілого, який був без свідомості, вони привели його у свідомість та завели у лікарню;

·        показами, даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_7, який показав, що 24.10.2006 року, ввечері він йшов у магазин, поблизу гуртожитку побачив ОСОБА_6, підійшов до нього, в той час вийшов ОСОБА_3 і у нього з ОСОБА_5 виник конфлікт. ОСОБА_3 дістав ніж і почав ним розмахувати та погрожувати підсудному. Коли він повертався з магазину, то його попросили допомогти завезти ОСОБА_3 до лікарні, останній був без свідомості, однак подій, які до цього призвели він не бачив;

·        протоколом виявлення та вилучення від 26.10.2006 року, зокрема складеного ножа з ручкою чорного кольору у гр. ОСОБА_8. /а.с. п/;

висновком судово-медичної експертизи № НОМЕР_1, згідно якого ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої виличної дуги, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров"я /а.с. 40/ та іншими матеріалами справи.

 

з

Суд, аналізуючи та оцінюючи зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_5. в скоєнні злочину передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України.

Таким чином суд вважає, що підсудний ОСОБА_5 своїми умисними діями, спрямованими на умисне заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень, вчинив злочин передбачений ст. 122 ч. 1 КК України.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, всі обставини справи та дані про особу підсудного.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного суд не вбачає.

До обставин, що пом"якшують відповідальність підсудного суд відносить щире каяття, відшкодування збитків, вчинення злочину будучи неповнолітнім.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_5 вперше притягається до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому, вчинив злочин будучи неповнолітнім, збитки потерпілому відшкодовані в повному об'ємі, в подальшому зобов'язався дотримуватись бездоганної поведінки, потерпілий на суворому покаранні не настоює, тому суд приходить до висновку, що перевиховання та виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання йому слід призначити із застосуванням ст. 75 КК України.

Цивільний позов прокурора Луцького району в інтересах держави залишити без розгляду, оскільки позов поданий суду після проведення судового слідства.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України та призначити покарання - 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5.. від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 /один/ рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:

·   не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

·   повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і навчання;

-   періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої

системи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5. залишити попередній -підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана Апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація