Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 липня 2009 року селище Верховина справа № 2 – 11
Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі :
головуючого – судді Токарука В.І.
з участю секретаря судового засідання Пікули М.Й.
позивача: прокурора Фістера О.М.
відповідачів: представника сільської ради ОСОБА_1, ТзОВ “Добробут” ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу за позовом прокурора Верховинського району в інтересах територіальної громади села Бистрець до ОСОБА_3, Бистрецької сільської ради, ТзоВ “Добробут” про визнання незаконними рішень сесії Бистрецької сільської ради від 18.01.2007 року в частині надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту відведення земельної ділянки 0.20 га для будівництва і обслуговування будівель; від 09.08.2007 року про затвердження ОСОБА_3 проекту відведення земельної ділянки та від 09.10 2007 року про надання дозволу на будівництво житлового будинку, про визнання не чинним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку № 846038 від 28 серпня 2007 року, виданий ОСОБА_3; про визнання не чинним договору купівлі – продажу земельної ділянки від 20.05.2008 року серії ВКІ № 573664 та виданого на його підставі ТзоВ “Добробуту” державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0.20 га, серії ЯЗ № 402424 від 10 жовтня 2008 року,---
В С Т А Н О В И В :
прокурор району в інтересах територіальної громади звернувся до суду із позовними вимогами про визнання незаконними рішення ради, не чинними договір купівлі – продажу земельної ділянки та державні акти на право приватної власності на землю до відповідачів.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що проведеною прокуратурою Верховинського району перевіркою виявлено факт незаконного будівництва житлових та господарських приміщень в прибережній захисній смузі струмка Бистрець, лівої притоки річки Чорний Черемош. Земельна ділянка, на якій проводиться будівництво знаходиться у власності ОСОБА_3, жителя селища Верховини. При проведені замірів встановлено, що відстань від урізу води до житлового будинку становить 8.5 метра, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 59, ст. ст. 60, 61, п . “е” ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, п. 4 ч. 2 ст 89 Водного кодексу України. Рішенням державної екологічної інспекції № 3 від 22 січня 2008 року вказане будівництво заборонене з 01 лютого 2008 року, а постановами інспектора Верховинської районної інспекції архітектурно – будівельного контролю від 18 вересня 2007 року та 11 лютого 2008 року ОСОБА_3 за відсутність проектно – технічної документації на забудову та дозволу на проведення будівельних робіт накладено адміністративне стягнення за статтею 97 КУпАП.
Зазначає також, що в порушення вимог статей 116, 120, 121, 125, 126 Земельного кодексу України ОСОБА_3 надано в приватну власність земельну ділянку та видано на неї державний акт, що є підставою для скасування прийнятих сільською радою рішень із цього питання.
В порядку статті 31 ЦПК України збільшив свої позовні вимоги та зазначає, що оскільки ОСОБА_3, незаконно одержавши від органу місцевого самоврядування земельну ділянку, в подальшому продав її ТзоВ “Добробут”, яке оформило за собою право власності на цю земельну ділянку з одержанням державного акту на право приватної власності на землю, слід визнати незаконним цей договір купівлі – продажу та державний акт.
В судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просить в інтересах територіальної громади села Бистрець визнати незаконними рішення сесії Бистрецької сільської ради від 18.01.2007 року в частині надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту відведення земельної ділянки 0.20 га для будівництва і обслуговування будівель; від 09.08.2007 року про затвердження ОСОБА_3 проекту відведення земельної ділянки та від 09.10 2007 року про надання дозволу на будівництво житлового будинку, визнати не чинним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку № 846038 від 28 серпня 2007 року, виданий ОСОБА_3; визнати не чинним договір купівлі – продажу земельної ділянки від 20.05.2008 року серії ВКІ № 573664 та не чинним виданий на його підставі ТзоВ “Добробуту” державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0.20 га, серії ЯЗ № 402424 від 10 жовтня 2008 року.
Представник сільської ради заявлені позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що рішення про надання ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки прийнято на підставі проекту відведення земельної ділянки, в якому наявні всі передбачені земельним законодавством висновки: управління земельних ресурсів, архітектури та інших державних органів, мається висновок землевпорядчої експертизи та містобудівна документація. При таких обставинах у сільської ради не було будь – яких підстав не надавати ОСОБА_3 земельну ділянку у приватну власність та не видавати державний акт. Просить в задоволенні позовних вимог прокурора відмовити.
Представник ТзоВ “Добробут” заявлені позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що договір купівлі – продажу земельної ділянки вчинено у відповідності до вимог цивільного законодавства, посвідчений у нотаріальному порядку, будь – яких заборон на його вчинення не було, як не було заборон на видачу державного акту. При придбанні земельної ділянки у ОСОБА_3 ТзоВ “Добробут” діяло добросовісно, а тому в задоволенні позовних вимог прокурора про визнання не чинним договору купівлі – продажу і державного акту на право власності на земельну ділянку слід відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши і оцінивши надані сторонами докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.
У відповідності до статті 14 Конституції України громадяни України мають право на безоплатне одержання у приватну власність земельних ділянок.
Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (п. “б” ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України. Підстави набуття цього права та порядок безоплатної приватизації земельних ділянок передбачені статтями 116, 118 Земельного кодексу України.
Статтею 121 цього ж кодексу встановлені норми такої передачі. Згідно цих законодавчих положень громадяни мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної і комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2.0 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - 0.25 га.
Відповідач в порядку, визначеному Земельним кодексом України, звернувся до сільської ради для використання свого конституційного права, був виготовлений проект відведення земельної ділянки, який погоджений у встановленому законом порядку та затверджений рішенням сесії сільської ради і на його підставі видано державний акт про право власності на земельну ділянку.
Разом з тим при вирішенні питання про надання відповідачу ОСОБА_3 земельної ділянки у приватну власність сільською радою та державними органами, які надавали висновки, не взято до уваги вимоги статей 58, 60, 61 Земельного кодексу України.
Статтею 58 Земельного кодексу України встановлено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті:
а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами;
б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм.
Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води ( у меженний період) шириною:
а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари – 25 метрів (ч. 2 ст. 60 Земельного кодексу України).
У відповідності до частини 4 статті 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно – оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково – дослідних робіт тощо.
Із акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 16 січня 2008 року, складеного державними інспекторами з ОНПС в області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із залученням начальника інспекції ДАБК ОСОБА_6 , державного інспектора облдержадміністрації ОСОБА_7 та в присутності сільського голови села Бистрець видно, що на належній ОСОБА_3 на праві власності земельній ділянці ведеться будівництво без належного дозволу та проектно – кошторисної документації і віддаль від урізу води струмка Бистрець (ліва притока річки Чорний Черемош) до будівлі № 1 складає 8.5 метрів, а до двох інших будівель менше 10 метрів.
Земельна ділянка, площею 0.20 га належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку № 846038 від 28 серпня 2007 року, виданого Бистрецькою сільською радою та Верховинським відділом земельних ресурсів на підставі рішення сесії Бистрецької сільської ради від 18.01.2007 року про надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту відведення земельної ділянки 0.20 га для будівництва і обслуговування будівель та від 09.08.2007 року про затвердження ОСОБА_3 проекту відведення земельної ділянки.
Оскільки комісією встановлено, що віддаль від урізу води струмка Бистрець (ліва притока річки Чорний Черемош) до будівлі № 1 складає 8.5 метрів, а до двох інших будівель менше 10 метрів, то у відповідності до частини 4 статті 59 Земельного кодексу України ця земельна ділянка належить до прибережної захисної смуги і на віддалі 25 метрів уздовж урізу води не могла передаватися у приватну власність, а тільки в оренду і у відповідності до п. “г” ч. 2 ст. 61 Земельного кодексу України на ній не могло проводитися будь – яке будівництво. При таких обставинах прийняті сесією сільської ради рішення по наданню ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки, площею 0. 20 га є незаконними і як наслідок є не чинним державний акт на право власності на земельну ділянку і містобудівне обґрунтування, а отже позовні вимоги про визнання незаконними рішень сесії Бистрецької сільської ради від 18.01.2007 року в частині надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту відведення земельної ділянки 0.20 га для будівництва і обслуговування будівель; від 09.08.2007 року про затвердження ОСОБА_3 проекту відведення земельної ділянки та від 09.10 2007 року про надання дозволу на будівництво житлового будинку, про визнання не чинним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку № 846038 від 28 серпня 2007 року, виданий ОСОБА_3 підлягають до задоволення.
Вирішуючи питання позовних вимог про визнання не чинним договору купівлі – продажу земельної ділянки від 20.05.2008 року серії ВКІ № 573664 та виданого на його підставі ТзоВ “Добробуту” державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0.20 га, серії ЯЗ № 402424 від 10 жовтня 2008 року суд бере до уваги, що вони мотивовані тільки тим, що незаконними є рішення сільської ради по наданню ОСОБА_3 земельної ділянки в приватну власність, не чинним держаний акт на його прізвище і як наслідок не чинними є договір купівлі – продажу та виданий на його підставі державний акт на земельну ділянку ТзоВ “Добробут” без зазначення будь – якої правової підстави для визнання не чинним договору купівлі – продажу.
Із наданого договору купівлі – продажу земельної ділянки видно, що він вчинений у письмовій формі, нотаріально посвідчений, зареєстрований в державному реєстрі, як цього вимагає стаття 657 Цивільного кодексу України, дотримано вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, як цього вимагає стаття 203 Цивільного кодексу України.
Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Враховуючи обставини вчинення договору купівлі – продажу, дані законодавчі положення, відсутність будь – яких заборон на його вчинення та заборон на видачу державного акту, а також те, що при придбанні земельної ділянки у ОСОБА_3 ТзоВ “Добробут” діяло добросовісно суд вважає , що в цих позовних вимогах слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України та на підставі п. “б” ч. 1 ст. 81, ч. 4 ст. 59, ст. ст. 60, 61, п . “е” ч. 1 ст. 96, ст. 116, 120, 121, 125, 126 Земельного кодексу України, п. 4 ч. 2 ст 89 Водного кодексу України, ст. ст. 203, 328, 657 Цивільного кодексу України,
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково. В изнати незаконними рішення сесії Бистрецької сільської ради від 18.01.2007 року в частині надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту відведення земельної ділянки 0.20 га для будівництва і обслуговування будівель; від 09.08.2007 року про затвердження ОСОБА_3 проекту відведення земельної ділянки та від 09.10 2007 року про надання дозволу на будівництво житлового будинку, про визнання не чинним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку № 846038 від 28 серпня 2007 року, виданий ОСОБА_3.
В задоволенні позовних вимог про визнання не чинним договору купівлі – продажу земельної ділянки від 20.05.2008 року серії ВКІ № 573664 та виданого на його підставі ТзоВ “Добробуту” державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0.20 га, серії ЯЗ № 402424 від 10 жовтня 2008 року - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано –Франківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. У випадку неподання заяви рішення суду набирає законної сили.
Головуючий В.І.Токарук