Справа №2-1471/2007р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

31 січня 2007 року                                         Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді -                     Костюкевича O.K.

при секретарі -                                Олексюк Т.В.,

з участю позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

вста новив:

03 січня 2007 року ОСОБА_1. звернулась в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що сімейне життя між нею та відповідачем не склалось через різні характери та погляди на життя і виховання дитини. Покликається на те, що між ними втрачено почуття любові та поваги. Разом з відповідачем не ведуть спільного домашнього господарства, не мають спільного сімейного бюджету.

Просить суд, розірвати шлюб між нею та відповідачем.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила суд позов задовольнити.

Відповідач - ОСОБА_2. в судовому засідання позов визнав. Проти його задоволення не заперечував.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази наявні в справі, суд прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони уклали шлюб, зареєстрований від 22.07.1999 року Піддубцівською сільською радою Луцького району Волинської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис НОМЕР_1 (а.с.7).

З свідоцтва про народження від ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що відповідач є батьком неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_2 народження (а.с.5).

В судовому засіданні з пояснень сторін встановлено, що останні не проживають подружнім життям. Шлюб існує формально. Примиритися не бажають. Спільного господарства не ведуть. При таких обставинах подальше спільне проживання і збереження сім'ї ОСОБА_1 неможливе, а тому суд вважає за правильне шлюб між ними розірвати.

При визначенні коштів, що підлягають стягненню з кожної із сторін при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу, суд виходить із матеріального становища кожного з подружжя та враховуючи що на утриманні позивача залишається неповнолітній син, а тому витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст.10, 11, 58, 60, 213, 214, 215 ЦПК України ст. ст.104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд ,-

вирішив:

Позов задовольнити.

2

Шлюб між громадянкою ОСОБА_1, 1982 року народження, уродженкою АДРЕСА_1, Радянського району Кримської області та громадянином ОСОБА_2, 1980 року народження, уродженцем АДРЕСА_2, Луцького району Волинської області, зареєстрований 22 липня 1999 року Піддубцівською сільською радою Луцького району Волинської області, актовий запис НОМЕР_1 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути в бюджет держави з гр. ОСОБА_2 17 грн. (сімнадцять гривень) судових витрат.

Громадянку ОСОБА_1 від сплати судових витрат звільнити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду          O.K. Костюкевич