Справа №  1-93/09р

                                                             ПОСТАНОВА

                                                          Іменем    України

     11 березня 2009 року    Смілянський міськрайонний  суд Черкаської області в складі:

                                головуючого-судді                         Гибала О.І.

                                при секретарі                                   Водяній А.М.

                                з участю прокурора                         Карпова В.М.

        розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду  м. Сміли кримінальну справу про обвинувачення   ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не військовозобов’язаного, працюючого слюсарем рухомого складу Шевченківської вагонної дільниці, раніше не судимого, -  

                                                     за ч. 1 ст. 366 КК України

                                                                встановив:

        ОСОБА_2,  працюючи бригадиром цеху екіпіровки вагонів Шевченківської вагонної дільниці Одеської залізниці, розташованої в м. Сміла, провул. Московський, 1 та будучи службовою особою та призначеним відповідальним за правильне ведення табелів обліку робочого часу, з метою уникнення можливих негативних наслідків за невиконання норм робочих днів та годин за 2008 рік умисно, в період з 1 лютого по 23 березня та з 29 серпня 2008 р. вносив в табелі обліку робочого часу, які є офіційними документами, завідомо неправдиві відомості про кількість відпрацьованих працівниками цеху екіпіровки Шевченківської вагонної  дільниці, що призвело до неправильного нарахування та незаконної виплати заробітної плати: ОСОБА_3 на суму  49,41 грн., ОСОБА_4 -  16,47 грн., ОСОБА_5  на суму – 16,47 грн., ОСОБА_6 – 16,47 грн., ОСОБА_7 – 16,47 грн., ОСОБА_8 – 54,90 грн., ОСОБА_9 – 16,47 грн., ОСОБА_10 – 16,47 грн., ОСОБА_11 – 16,47 грн., Зав городній М.М. – М.М. – на суму 16,47 грн., ОСОБА_12 – 16,47 грн, ОСОБА_13 – 16,47 грн., ОСОБА_14 – 16,47 грн., ОСОБА_15 – 16,47 грн., ОСОБА_16 – 22,29 грн., ОСОБА_17 – 16,47 грн., ОСОБА_18 – 16,47 грн., ОСОБА_19 – 16,47 грн., ОСОБА_20 на суму 22,29 грн., ОСОБА_21 – 16,47 грн., ОСОБА_22 – 22,29 грн., ОСОБА_23 на суму 16,47 грн., ОСОБА_24 – 16,47 грн., ОСОБА_25 – 16,47 грн. та ОСОБА_26 – на суму 16,47 грн

        Так в табелі обліку робочого часу за лютий 2008 року ОСОБА_1 вказав, що 7 лютого 2008 р. ОСОБА_3 працював 9 годин, хоча фактично в ці дні він був вихідний, що призвело до збільшення йому заробітної плати.  За 2 лютого 2008 року ОСОБА_1 вказав, що ОСОБА_4 працював 6 год., хоча фактично в цей час вона була вихідна, що призвело до збільшення заробітної плати. За 10 лютого вказав, що ОСОБА_5  відпрацювала 9 год., хоча фактично в цей день вона була вихідна, що призвело до збільшення заробітної плати. За 1 та 9  лютого вказав, що ОСОБА_6 працювала 9 та 4 год., хоча фактично в ці дні вона була вихідна, що призвело до збільшення заробітної плати. За 6 лютого вказав, що ОСОБА_7 працювала 6 год., хоча фактично в цей день вона була вихідна, що призвело до збільшення заробітної плати.

За 15 та 26 лютого вказав, що ОСОБА_8 працювала 9 та 7 год., хоча фактично в ці дні вона була вихідна, що призвело до збільшення їй заробітної плати. За 3 лютого вказав, що ОСОБА_9 працювала 9 год., хоча фактично вона в цей день була вихідна, що призвело до збільшення їй заробітної плати. За 5, 13 лютого вказав, що ОСОБА_10 працювала по 9 та 4 год., хоча фактично вона в ці дні вона була вихідна, що призвело до збільшення їй заробітної плати.

За 1 та 9 лютого вказав, що ОСОБА_11 працювала відповідно 9 та 4 год., хоча вона в ці дні була вихідна, що призвело до збільшення заробітної плати. За 2 лютого вказав, що Зав городня М.М. працювала  6 год., хоча фактично в цей день вона була вихідна, що призвело до збільшення  заробітної плати. За 18 лютого вказав, що ОСОБА_12 працювала 6 год., хоча фактично в цей день вона була вихідна, що призвело до збільшення заробітної плати. За 15 лютого вказав, що ОСОБА_13, працював 2 год., хоча фактично в цей день влна була вихідна, що призвело до збільшення заробітної плати. За 2 березня вказав, що ОСОБА_14 працювала 6 год., хоча фактично в цей день була вихідна, що призвело до збільшення заробітної плати. За 6 лютого 2008 року вказав, що ОСОБА_15 працювала 6 год., хоча фактично в цей день вона була вихідна, що призвело до збільшення їй заробітної плати. За 1 та 17 лютого вказав, що ОСОБА_16 працював 9 та 4 год. хоча фактично в ці дні він був вихідний, що призвело до збільшення йому заробітної плати. За 1 та 9 лютого вказав, що ОСОБА_27 працювала  9 та 4  год. хоча фактично в цей день він був вихідний, що призвело до збільшення йому заробітної плати. За 15 лютого вказав, що ОСОБА_18 працювала 9 год. хоча фактично в цей день вона була вихідна, що призвело до збільшення їй заробітної плати. За 1 та 13 лютого вказав, що ОСОБА_19 працювала 9 та 4 год., хоча фактично в ці дні вона була вихідна, що призвело до збільшення заробітної плати. За 1 та 14 лютого вказав, що ОСОБА_20 працював відповідно 9 та 4, хоча фактично в ці дні був вихідний, що призвело до збільшення йому заробітної плати. За 10 лютого вказав, що ОСОБА_21 працювала 6 год., хоча фактично в цей день  вона була вихідна, що призвело до збільшення її заробітної плати. За 1та 6 лютого вказав, що ОСОБА_22 працював 9 та 4 год., хоча фактично в цей день був вихідний, що призвело до збільшення її заробітної плати. За 1 та 9 лютого вказав, що ОСОБА_23 працювала 9 та 4 год., хоча фактично в ці дні вона була вихідна, що призвело до збільшення заробітної плати. За 6 лютого вказав, що ОСОБА_24 працювала, хоча фактично в цей день вона була вихідна, що призвело до збільшення її заробітної плати. За 15 лютого вказав, що ОСОБА_28 працювала 9 год., хоча фактично в цей день вона була вихідна, що призвело до збільшення її заробітної плати. За 11 лютого  вказав, що ОСОБА_25 працювала 9 год., хоча фактично в цей день вона була вихідна, що призвело до збільшення її заробітної плати. За 3 лютого ОСОБА_29 вказав, що ОСОБА_26 працювала 9 год., хоча фактично в цей день була вихідна, що призвело до збільшення заробітної плати. За 7 березня 2008 р. вказав, що ОСОБА_9 працювала 5 год., хоча фактично в цей день вона працював 11 год., що призвело до зменшення його заробітної плати. За 1 та 9 березня вказав, що ОСОБА_10 працювала по 6 год., хоча фактично в ці дні вона працював по 11 год., що призвело до зменшення заробітної плати. За 5 та 13 березня вказав, що ОСОБА_11 працювала по 6 год., хоча фактично в ці дні вона працювала по 11 год., що призвело до зменшення зарплати. За 7 березня вказав, що ОСОБА_8 працювала 5 год., хоча фактично в ці дні вона працювала 11 год., що призвело до зменшення її заробітної плати. За 6 березня вказав, що ОСОБА_7 працювала 8 год., хоча фактично в цей день вона працювала 11 год., що призвело до зменшення її зарплати.  За 17 березня вказав, що ОСОБА_6 працювала 6 год., хоча фактично в цей день вона працювала 11 годин, що призвело до зменшення її зарплати. За 3 березня вказав, що ОСОБА_5 працювала 5 год., хоча фактично в цей день вона працювала 11 год., що призвело до зменшення її зарплати. За 14 березня вказав, що ОСОБА_30 працювала 8 год., хоча фактично вона працювала 11 год., що призвело до зменшення її зарплати. За 10 березня вказав, що Зав городня М.М. працювала 8 год., хоча фактично вона працювала 11 год., що призвело до зменшення  зарплати. За 2 березня 2008 року вказав, що  ОСОБА_13 працювала 1 год., хоча фактично в цей день вона була вихідна, що призвело до збільшення її заробітної плати. За 18 березня вказав, що ОСОБА_14 працювала 8 год., хоча фактично в цей день вона  працювала 11 год., що призвело до зменшення її заробітної плати. За 6 березня 2008 р. вказав, що ОСОБА_15 працювала 8 год., хоча фактично в цей день вона відпрацювала 11 год., що призвело до зменшення заробітної плати. За 6 та 11 березня 2008 р. вказав, що ОСОБА_16 працював по  6 год., хоча фактично в ці дні він відпрацював по 11 год., що призвело до зменшення заробітної плати.  За 1 та 5 березня 2008 р. вказав, що ОСОБА_17 працювала по 6 год., хоча фактично в ці дні вона відпрацювала по 11 год., що призвело до зменшення заробітної плати. За 23 березня 2008 р. вказав, що ОСОБА_18 працювала 5 год., хоча фактично в цей день вона відпрацювала 11 год., що призвело до зменшення заробітної плати.  За 5 та 9 березня 2008 р. вказав, що ОСОБА_19 працювала по 6 год., хоча фактично в ці дні вона відпрацювала по 11 год., що призвело до зменшення заробітної плати.  За 3 та 7 березня 2008 р. вказав, що ОСОБА_20 працював по 6 год., хоча фактично в ці дні він відпрацював по 11 год., що призвело до зменшення заробітної плати.  За 2 березня 2008 р. вказав, що ОСОБА_21 працювала 8 год., хоча фактично в цей день вона відпрацювала 11 год., що призвело до зменшення заробітної плати. За 19 та 23 березня 2008 р. вказав, що ОСОБА_22 працював по 6 год., хоча фактично в ці дні він відпрацював по 11 год., що призвело до зменшення заробітної плати. За 13 та 17 березня 2008 р. вказав, що ОСОБА_23 працювала по 6 год., хоча фактично в ці дні вона відпрацювала по 11 год., що призвело до зменшення заробітної плати. За 6 березня 2008 р. вказав, що ОСОБА_24 працювала 8 год., хоча фактично в цей день вона відпрацювала 11 год., що призвело до зменшення заробітної плати.  За 3 березня 2008 р. вказав, що ОСОБА_28 працювала 5 год., хоча фактично в цей день вона відпрацювала 11 год., що призвело до зменшення заробітної плати. За 15 березня 2008 р. вказав, що ОСОБА_25 працювала 5 год., хоча фактично в цей день вона відпрацювала 11 год., що призвело до зменшення заробітної плати. За 11 березня 2008 р. вказав, що ОСОБА_26 працювала 5 год., хоча фактично в цей день вона відпрацювала 11 год., що призвело до зменшення заробітної плати.  

         Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнав повністю та пояснив, що дійсно працюючи  бригадиром цеху екіпіровки вагонів Шевченківської вагонної дільниці Одеської залізниці в кінці кожного місяця він вносив до табелю обліку робочого часу кількість днів та годин, що були відпрацьовані працівниками цеху. При цьому дотримувався тієї норми годин, що передбачена для кожної категорії професій. Якщо кількість годин, яку фактично відпрацював працівник, перевищує норму годин, то він дані години роботи не відображав у табелі, а зазначав цей день вихідним, щоб не утворювалися понаднормові години роботи. Якщо у працівника не вистачало робочих годин до норми, то такому працівнику він доставляв у табель лишні години, щоб була дотримана норма годин.

                 Дії підсудного суд кваліфікує за ч. 1 ст. 366 КК України як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.  

        Враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину який не є тяжким, крім того, він має на утриманні дитину – ОСОБА_31, ІНФОРМАЦІЯ_4, суд вважає, що він підпадає під дію п. "в" ст. 1 Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року і його слід звільнити від кримінальної відповідальності.

  При цьому, суд враховує те, що ОСОБА_2 за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, проти застосування до нього амністії не заперечує.

    На підставі викладеного та керуючись п. "в" ст. 1 Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року, ст.ст. 6 п.4, 248 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Звільнити ОСОБА_1  від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України на підставі п. „в” ст. 1 Закону України „Про амністію”, а провадження по справі закрити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 -  підписку про невиїзд – скасувати.

Речові докази зазначені на а.с. 70 повернути Одеській залізниці.

Апеляція на постанову може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд протягом 7 діб.

Головуючий: