Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Гапонов А.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
14 липня 2009 року Справа № 2а-189/09/0528
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Літвіновій Л.О.,
за участю представника відповідача ОСОБА_1,
розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 5 березня 2009р. у справі № 2а-189/09 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краматорської міської ради, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення недоплаченої суми державної допомоги,
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 5 березня 2009р. у задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краматорської міської ради, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення недоплаченої суми державної допомоги відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою задовольнити її вимоги в повному обсязі.
Позивач та представник третьої особи в судове засідання не прибули, надали суду письмові заяви про розгляд апеляційної скарги за їх відсутністю.
Представник відповідача в судовому засіданні вважав доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а постанову суду ухваленою з додержанням норм процесуального права. Зауважив, що при розгляді справи в суді першої інстанції позивач не надала суду доказів поважності причини пропуску нею річного строку звернення до адміністративного суду.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка перебуває на обліку у відповідача з 06.03.2007р.. як соціально застрахована особа та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на сина Леоніда, який народився 07.07.2007р. з 30.08.2007р. Допомога призначена відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанцій встановлено наступне.
В запереченнях, які надані суду першої інстанції, відповідач наполягав на відмові в задоволенні позовних вимог за приписами ч.1 ст.100 КАС України. В судовому засіданні першої інстанції представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем пропущений річний строк звернення до адміністративного суду.
Питання про наслідки пропущення строку розглядається на етапі судового розгляду першочергово, та якщо позивач заперечує проти заявленої відповідачем заяви, тоді цей факт підлягає доказуванню.
Позивачем не надано доказів поважності причин пропущення річного строку звернення до адміністративного суду, тому суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову у відповідності до ст. 100 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, а відповідач в даному випадку на цьому наполягає. Тому пропуск такого строку є підставою для відмови в позові.
За приписами ч.2 ст. 99 КАС України для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів не приймає доводи апелянта про те, що про обставині, викладені у позові вона дізналася лише у газеті «Домовой» від 11.12.20008р., тому річний строк звернення до адміністративного суду нею не пропущений. Рішення Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян, яким визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V (На підставі статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».).
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України не є закритою інформацією, тому позивачка мала реальну можливість дізнатися про наявність порушеного її права з дня оприлюднення вказаного Рішення.
Доводи апелянта про неможливість своєчасного звернення до суду, мотивовані тим, що вона знаходилася у відпустці по догляду за дітьми та мала часу звернутися до суду, також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позивач могла звернутися до суду через представника, наприклад свого чоловіка ОСОБА_3, з яким вона перебуває у шлюбі (а. с. 36), та який є батьком її дітей (а. с. 37, 38). Тобто до 09.07.2008р. позивач мала реальну можливість звернутися до суду з адміністративним позовом сама, або через представника, але звернулася до суду лише 03.02.2008р.
Також не є спроможними доводи апелянта про те, що на її позовні вимоги не поширюється строк звернення до суду, тому, що відповідно до ст. 268 Цивільного Кодексу України вимоги щодо позовної давності не поширюються на спори про визнання незаконними правових актів органів владних повноважень або органів місцевого самоврядування, якими порушуються права власності позивача або інше речове майно, оскільки позивач невірно розуміє зазначену норму та право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не є правом власності або іншим речовим правом, як вважає позивачка.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив постанову з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, підстав для скасування судового рішення не має.
Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 5 березня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краматорської міської ради, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення недоплаченої суми державної допомоги залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду проголошена в повному обсязі в судовому засіданні 14 липня 2009 року та набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф. Ханова
М.І. Старосуд