Справа №2о-35

2006 рік

Справа №2о-3

2007 рік

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 лютого 2007 року Новоазовський районний суд Донецької області

у складі:

головуючого                                                                          судді Кацаренко І.О.

при секретарі                                                                         Пічморзі О.В.

за участю заявника                                                                          ОСОБА_1,

представника заявника адвоката                                                   ОСОБА_2,

представника зацікавленої особи                           ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Новоазовську цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа -управління праці та соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації (далі - УПтаСЗН), про встановлення факту переселення,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеною заявою.

В  обгрунтування своєї заяви відзначала, що вона народилася в ІНФОРМАЦІЯ_1 в

селі Колодниця Стрийського району Львівської області на території Польщі, де до

Великої Вітчизняної війни мешкала її родина. Її дівоче прізвище ІНФОРМАЦІЯ_2.

ІНФОРМАЦІЯ_3 вона разом з членами своєї родини була виселена з села Колодниця з конфіскацією майна на спецпоселення в Комі АРСР згідно рішення Особливої наради при МДБ СРСР від ІНФОРМАЦІЯ_4.

Звільнена вона була з поселення ІНФОРМАЦІЯ_5.

Вподальшому вона була визнана жертвою політичних репресій і реабілітована з видачею їй відповідного посвідчення, згідно якого вона має право на пільги і компенсації, передбачені Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».

Для того, щоб вона отримала статус учасника війни і відповідні цьому статусу пільги і компенсації, необхідно встановити в судовому порядку факт її примусового переселення з постійного місця проживання з території Польщі в Комі АРСР на підставі наведених обставин, що передбачено ратифікованою ІНФОРМАЦІЯ_6 про обмін ділянками державних територій угодою між Польською Республікою і колишнім СРСР.

Оскільки в неї нема необхідних документів для доведення факту переселення, вона не має можливості через УПтаСЗН встановити статус учасника війни, і тому звернулася з заявою до суду.

Просила встановити факт переселення її з села Колодниця Стрийського району Львівської області, тобто з території Польщі, в КоміАРСР з ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки вона вважає, що село Колодниця територіально входило до складу Польщі.

В судовому засіданні заявник і її представник підтримали заяву, просили задовольнити її. При цьому заявник ОСОБА_1 дала суду пояснення, аналогічні тим, що викладені нею в заяві до суду.

Представник зацікавленої особи - начальник УПтаСЗН ОСОБА_3. В судовому засіданні просила відмовити заявнику в завдоволенні заяви, оскільки згідно вимог п.11 ст.9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками війни визнаються особи, які після 9 вересня 1944 року були переселені на територію України з території інших країн, а з матеріалів справи вбачається, що факт такого переселення заявником в суді не доведений. Саме з цих підстав аналогічна заява ОСОБА_1 в УПтаСЗН також не була вирішена позитивно.

Суд, вислухавши заявника і її представника, представника зацікавленої особи, дослідивши письмові докази по справі, вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно паспортних даних заявника (а.с.12), вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Колодниця Стрийського району Львівської області. Цей факт підтверджується і копією свідоцтва про шлюб (а.с.8), згідно якого громадянка ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася в с.Колодниця Стрийського району Львівської області, одружилася з громадянином ОСОБА_4.

Факт засудження родини ІНФОРМАЦІЯ_2 (в тому числі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1) терміном на 10 років і переселення з 30.11.1954 року на спецпоселення до Комі АРСР, звідки звільнені ІНФОРМАЦІЯ_5, підтверджується довідкою інформаційного центру УВС Львівської області №4/4-2020 від 16.10.1992 року (а.с.5).

Між тим, згідно відповідей на запити суду до Державного архіву Львівської області (а.с. 19,32), село Колодниця з І940 року відносилося до Стрийського району Дрогобицької області УРСР. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 21 грудня 1959 року Дрогобицьку область було ліквідовано, а її території передані до складу Львівської області. У довідці інформаційного центру УВС Львівської області зазначено, що родина ІНФОРМАЦІЯ_2 була виселена на спецпоселення в 1945 році з с.Колодниця Стрийського району Львівської області (УРСР) до Комі АРСР, і тому з території Польщі не переселялася.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки заявником не доведений факт примусового переселення її на Україну з території іншої держави, то заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 10,60,61,209,213-215,235,256-259 ЦПК України, ст.ст.273-275 ЦК України, ст.9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Договором між СРСР і Польською Республікою про обмін ділянками державних територій від 15.02.1951 року, Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви про встановлення факту переселення ОСОБА_1.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.