Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

Справа №2-3984/10р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2010 р. Бориспільський міськрайонний суд Київської області

у складі головуючого судді Завірюхи О.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

позивач звернулася з даним позовом до суду у якому зазначила, що 3 травня 2010 року помер її чоловік ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина до складу якої увійшло домоволодіння, автомобіль, земельна ділянка площею 0,1317 га. надана для будівництва та обслуговування житлового будинку та земельні ділянки надані для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,506 га.. Позивач вважає себе єдиним спадкоємцем, яка прийняла дану спадщину, так як її сини - відповідачі по справі відмовилися від її прийняття на користь останньої. Звернувшись до приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини їй було роз’яснено, що нотаріус не вправі видати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,1110 га надану для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 3220881301:01:013:0338, що належала покійному чоловіку на підставі державного акту серії ЯК № 659175 у зв’язку з тим, що державний акт було зареєстровано вже після його смерті, а саме: 3.06.2010 року. У зв’язку з цим позивачка просить визнати недійсним державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, що було видано та зареєстровано на ім’я її покійного чоловіка та визнати за собою право власності на вказану ділянку. Позивач в судовому засіданні позов підтримала, справу просила слухати у її відсутність.

Відповідачі до суду не з’явились, надали заяви згідно яких всі обставини якими обґрунтовуються позовні вимоги визнали, проти позову не заперечують та просили справу розглядати у їх відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 3 травня 2010 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої, окрім іншого, увійшла земельна ділянка площею 0,1110 га., надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 3220881301:01:013:0338, що належала покійному чоловіку позивача на підставі державного акту серії ЯК № 659175. Ці обставини підтверджуються відповідними правовстановлюючими документами.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 залишились його дружина ОСОБА_1 та їх діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Заповіт на випадок смерті ОСОБА_4 не складав.

Позивач як спадкоємиця за законом прийняла спадщину після смерті чоловіка в установлений законом строк та за встановленою процедурою, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 21.05.2010р. Інші спадкоємці - відповідачі по даній справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовилися від спадщини на користь позивача, про що останні зазначили в своїх заявах.

В судовому засідання встановлено, що ОСОБА_4 за життя не встиг оформити право власності на земельну ділянку площею 0,1110 га., надана для ведення особистого селянського господарства, та отримати державний акт про право власності на вищезазначену земельну ділянку.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). А згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ч.3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва на право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Приписами ст. 1297 ЦК України на спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, покладено обов’язок звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації провадиться нотаріусом лише у випадку подання спадкоємцем правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Згідно ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після отримання державного акту на право власності на земельну ділянку та його держаної реєстрації.

У відповідності ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність - це здатність мати цивільні права та обов’язки, вона виникає у момент народження фізичної особи і припиняється у момент її смерті.

Правоздатність спадкодавця ОСОБА_4 припинилася у момент його смерті, тобто з 3.05.2010 року. У зв’язку з цим державна реєстрація права власності на спадкову земельну ділянку після смерті її власника є незаконною. Тому, державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1110 га., надану для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 3220881301:01:013:0338, виданий на ім’я ОСОБА_4 серії ЯК № 659175 та зареєстрований 3.06.2010 року підлягає визнанню недійсним.

Як встановлено приписами ст. 1268 ЦК України прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття. Зважаючи на фактичні обставини справи позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_4, який помер 3.05.2010 року. Відповідно на підставі ст.. 1268 ЦК України вона вважається її власником з 3.05.2010 року. Однак судом встановлено, що позивачка з об’єктивних причин не може реалізувати своє право власності на земельну ділянку площею 0,1110 га., надану її покійному чоловіку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 3220881301:01:013:0338 у зв’язку з вищевикладеними обставинами.

Враховуючи, що позивач фактично набула право власності на земельну ділянку площею 0,1110 га., надану її покійному чоловіку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 3220881301:01:013:0338 з часу відкриття спадщини, однак не може оформити на своє ім’я право власності на неї, її позов слід задовольнити та визнати за останньою право власності на вказану земельну ділянку.

На підставі викладеного та керуючись ст.. З, 10, 60, 174,212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

2.Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1110 га., надану для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 3220881301:01:013:0338, виданий на ім’я ОСОБА_4 серії ЯК № 659175.

3.Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку надану для ведення особистого селянського господарства площею 0,1110, кадастровий № 3220881301:01:013:0338, що належала ОСОБА_6 на підставі державного акту серії ЯК № 659175.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом под;- ;не._скауті протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.В.Завірюха