Апеляційний суд Київської області

м. Київ, вул. Володимирська, 15, 01601, (044) 278-46-20

11 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого - Лащенка В.Д.

Суддів - Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І. при секретарі Калиновському Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Обухівського району Київської області на ухвалу Обухівського районного суду від 3 грудня 2010 року у справі за позовом прокурора Обухівського району в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Державного підприємства «Київське лісове господарство», Київського обласного управління лісового та мисливського господарства до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю, повернення земельної ділянки до земель державної власності,

встановила:

У листопаді 2010 року прокурор Обухівського району звернувся в суд з позовом в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Державного підприємства «Київське лісове господарство», Київського обласного управління лісового та мисливського господарства до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю, повернення земельної ділянки до земель державної власності.

Ухвалою Обухівського районного суду від 3 грудня 2010 року до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, залучена Підгірцівська сільська рада.

Ухвалою Обухівського районного суду від 3 грудня 2010 року провадження у справі зупинено відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України.

В апеляційній скарзі прокурор Обухівського району просить скасувати ухвалу суду, а справу направити для розгляду по суті, оскільки судом неправильно застосовані норми процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 6 серпня 2008 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність шести громадянам, у тому числі ОСОБА_1 та передано у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. В подальшому ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1, 9560 га. За протестом прокурора розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 23 вересня 2010 року скасовано розпорядження Обухівської районної адміністрації від 6 серпня 2008 року.

У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження від 23 вересня 2010 року і ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду 25 листопада 2010 року відкрито провадження у адміністративній справі.

Оскільки неможливо розглянути справу за позовом прокурора про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю, повернення земельної ділянки до земель державної власності до вирішення справи, яка розглядається в порядку адміністративного судочинства, сул першої інстанції правомірно і відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України зупинив провадження у справі.

Ловоди апеляційної скарги про те, що вказані позовні вимоги можливо розглянути до вирішення справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування розпорядження Обухівської районної державної адміністрації, не можуть бути враховані з таких підстав. Відповідачам по даній справі були видані Державні акти на право приватної власності на землю на підставі розпорядження районної державної адміністрації. яке скасовано за протестом прокурора розпорядженням районної державної адміністрації від 23 вересня 2010 року. З урахуванням того, що останнє розпорядження оскаржено у судовому порядку і від вирішення спору залежить правомірність отримання Державних актів на право приватної власності на землю, застосування судом першої інстанції положень ст. 201 ЦПК України обґрунтовано.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу прокурора Обухівського району Київської області відхилити, а ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 3 грудня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: