УКРАЇНА

                        АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД        ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-6317/2006          Головуючий у їй інстанції - Литвнненко В.М.

Категорія - 19                                                             Доповідач - Стежко В.А.

     РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21    грудня   2006   року   Колегія   суддів   судової   палати   у   цивільних   справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді - Стежко В. А. Суддів - Приходченко А.П., Козлова С.П.        При секретарі - Агаповій В.Г. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення страхової виплати за моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, посилаючись на отримання ним виробничої травми під час роботи і втрату професійної працездатності. Просив стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді моральну шкоду у сумі 70000, 00 грн.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2006 року позовні вимоги задоволені, на користь позивача з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді стягнута моральна шкода у сумі 70000, 00 грн.

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді просить рішення суду скасувати, посилаючись на відсутність медичного висновку про наявність факту моральної шкоди, ненадання потерпілим ніяких доказів щодо спричинення йому моральної шкоди, відсутність вини Фонду, а також зупинення виплати моральної шкоди на 2006 рік відповідно до вимог ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік».

Перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є обгрунтованою і підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов висновку, що у зв'язку з ушкодженням здоров'я позивачу слід виплатити моральну шкоду відповідно до вимог Закону України від 14 жовтня 1992 року «Про охорону праці» і ст.ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове   державне   соціальне   страхування   від   нещасного   випадку   на

Такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Як вбачається зі справи, внаслідок трудового каліцтва позивачу при огляді ВТЕК 10.07.1982 року була встановлена друга група інвалідності, а у жовтні 1992 року ВТЕК встановила йому першу групу інвалідності і 100% втрати професійної працездатності, у зв'язку з ампутацією обох кінцівок, що завдало позивачу постійних фізичних і моральних страждань.

Таким чином, факт заподіяння моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я, пов'язаного з трудовим каліцтвом, підтверджується доказами і не оспорюється відповідачем.

Посилання відповідача на відсутність його вини не відповідає вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», згідно з яким Фонд сплачує моральну шкоду як страховик, а не як винна особа.

Не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача на зупинення на 2006 рік дії Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки правовідносини між сторанами щодо відшкодування моральної шкоди виникли до 2006 року.

Тому доводи апеляційної скарги відповідача щодо необгрунтованності стягнення моральної шкоди є безпідставними.

Разом з тим, висновки суду першої інстанції щодо визначення розміру стягнення моральної шкоди не відповідають обставинам справи.

Стягуючи страхову виплату за моральну шкоду в сумі 70000, 00 грн. від максимально передбаченого ч. З ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» розміру стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції не врахував, що до встановлення першої групи інвалідності і 100% втрати працездатності у жовтні 1992 року, ОСОБА_1 вже встановлювалась у 1982 року друга група інвалідності від трудового каліцтва, однак діюче тоді законодавство не передбачало відшкодування моральної шкоди.

Тому колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні із зменшенням розміру стягнення страхової виплати за моральну шкоди з 70000, 00 грн. до 20000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК України, колегія судів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області - задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2006 року - змінити, розмір страхової виплати за моральну шкоду, стягнутої з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 зменшити з 70000,00 до 20000,00 грн.

В решті рішення - залишити без змін, а апеляційну скаргу - відхилити.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.