Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного
суду Житомирської області
в складі:
головуючого - судді: Забродського М.І,
судців: Трояновської Г.С., Миніч Т.І.
з участю секретаря судового засідання: Григоровича А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької
райдержадміністрації (надалі - Управління )
на постанову^Овруцького районного суду Житомирської області від 05 травня 2009 року,
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління
праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації про визнання дій
неправомірними, стягнення коштів, передбачених Законом України „Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (надалі - Закон
№796-12),
в с т а н о в и ла:
У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача та
просила визнати його дії неправомірними і стягнути з останнього не виплачені кошти
передбачені ст. ст. 37, 39, 51 Закону №796/12 у розмірі 22492 , як особі, що проживає на
території радіоактивного забруднення, додаткову пенсію у розмірі 588,87 грн. та грошову
допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва
у розмірі 800.40 грн. за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року.
В обґрунтування позову зазначала, що ці виплати вона отримувала у відповідача не в
кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як це визначено Законом, а згідно
постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року, що призвело до
порушення її прав.
Постановою Овруцького районного суду від 05 травня 2009 року позов задоволено
частково.
Визнано протиправними дії Управління, щодо виплати коштів у розмірах,
передбачених постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року.
Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення на користь
ОСОБА_1 за період з 01.09.2007 року по 31.12.2007 року 539,60 грн. допомогу у
зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування, передбачених ст. 37 Закону, та
доплату до пенсії та роботу на території радіоактивного забруднення у розмірі 21447,91 грн.
за період з 01.01.1997 року по 31.10.2004 року таз 01.07. 2007 року по 31.12. 2007 року..
В задоволенні решти вимог позивачці відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі Управління просить постанову районного суду скасувати та
ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Зокрема не було враховано, що підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам,
передбачені ст. 39 Закону № 796-12 не входять у перелік виплат, які проводяться відповіла -
чем і не передбачені кошторисіпши призначеннями, а є невід’ємною складовою пенсійного
забезпечення та виплачується пенсійним Фондом разом із пенсією. Зазначив, що
оскаржувана постанова призведе до нецільового використання коштів Державного бюджету
та суперечить вимогам ст. 24 Конституції України, щодо рівності конституційних прав і
свобод громадян. Крім того позивач пропустила строк звернення до суду встановлений ст. 99
КАС України.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в межах визначених ст. 195 КАС
України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Із змісту ст.ст. 37, 39 Закону №796-12 (у редакції чинній на час виникнення спірних
правовідносин) убачається, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного
забруднення виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання
продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні
посиленого радіоекологічного контролю - 30% від мінімальної заробітної плати,
громадянам не працюючим пенсіонерам, які проживають у цій зоні пенсії підвищуються у
розмірах, визначених ч.І ст. 39 Закону, а громадянам працюючим на території
радіоактивного забруднені проводиться доплата до заробітної плати у розмірі 2-ох
мінімальних заробітних плат.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом ОСОБА_1 є
пенсіонеркою, потерпілою 3 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в с.
Острів Овруцького району, яке віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ст. 37 Закону №796 - 12, вона отримувала грошову допомогу у зв’язку
з обмеженням споживання продуктів харчування по 1грн. 60 коп. щомісячно (а.с.2-3).
Згідно довідки управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі в розмір
пенсії позивачки включалася доплата відповідно до ст. 39 Закону №796/12 у сумі 5 грн. 20
коп. щомісячно (а.с.5). Крім того їй виплачувалася доплата до заробітної плати у,розмірі
10,50 грн.(а.с.4).
Враховуючи наведене ОСОБА_1 має право на отримання допомоги та
доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39, Закону №796 - 12.
Проте передбачена Законом допомога та доплата проводилася їй частково, у
фіксованому розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996
року №836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи”, а не в кратному відношення до мінімальної заробітної плати.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами,
вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при
визначенні розміру спірних виплат застосуванню підлягає саме ст.ст. 37, 39, Закону №796-
12, а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за №836, яка істотно
звужує обсяг встановлених законом прав та правильно вирішив спір.
Крім того суд першої інстанції правильно вважав, що виплати передбачені ст. 37,
Закону №796-12 повинні бути стягнуті з Управління, яке виплачувало позивачу грошову
допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836.
Разом з тим заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі Управління
стосовно того, що воно не є належним відповідачем, щодо проведення доплат до пенсії у
відповідності до ст. 39 Закону, оскільки такі виплати проводяться не відповідачем, а
управлінням Пенсійного фонду України в Овруцькому районі.
Тому в цій частині позову слід відмовити скасувавши постанову суду першої інстанції
з ухваленням нової.
Судом не враховано, що Закон України "Про оплату праці" визначає економічні,
правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових
відносинах, відповідно до ст.ст. 1,2,4,21,22 якого заробітна плата є гарантованою
винагородою працівника за роботу, яку роботодавець виплачує на підставі трудового
договору і джерелом оплати якої є дохід та інші кошти підприємства або бюджетні кошти
виділені на ці цілі.
У той же час передбачені ст.39 Закону № 796-12 виплати не входять до структури
заробітної плати, а відповідно до Закону України "Про формування, порядок надходження і
використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації Чорнобильської
катастрофи та соціального захисту населення" від 10.02.2000 р., фінансуються для
здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального
захисту населення та інших джерел визначених законом.
Виходячи з наведеного доплата до заробітної плати ОСОБА_1, як
працюючому є соціальною гарантією і не входить у структуру заробітної плати.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за
захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з
дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи
інтересів.
З матеріалів справи убачається, що позивачка звернулася до суду 3 вересня 2008
року та просила стягнути доплату до заробітної плати із відповідача за період з 01.01.1997
року по 31 жовтня 2004 року.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково
застосував ст. 233 КЗпП України відповідно до якої працівник має право звернутися до суду
з позовом про стягнення належних йому сум заробітної плати без обмеження будь-яким
строком.
Оскільки ОСОБА_1 не клопотала про поновлення строку для звернення до
суду в задоволенні вимог про стягнення доплати до заробітної плати слід відмовити за
пропуском звернення до суду, скасувавши постанову Овруцького районного суду від 05
травня 2009 року в цій частині.
Крім того судом першої інстанції не враховано те, що з огляду на положення статей
21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання
незаконним рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії,
відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Отже, поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що адміністративний суд
повинен визнавати дії суб'єктів владних повноважень незаконними і зобов'язувати останніх
провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати
рішення про визначення конкретних сум.
Тому відповідно до ст. 202 КАС України це є підставою для скасування рішення,
щодо стягнення грошової допомоги у зв’язку з обмеженням продуктів харчування з
ухвалення у цій частині нового рішення..
В решті постанову суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160,195,196,198,202,207 КАС України, колегія суддів цивільної
палати,
ПО С ТА Н О В И ЛА :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької
районної державної адміністрації задовольнити частково.
Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 05 травня 2009
року, в частині стягнення доплати до пенсії та заробітної плати скасувати та ухвалити нову
постанову.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та
соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, в частині
стягнення доплати до пенсії за ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відмовити.
В задоволення позову ОСОБА_1 до управління праці та
соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, в частині
стягнення доплати до заробітної плати за ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відмовити за
пропуском строку звернення до суду.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної
державної адміністрації провести перерахунок та виплату ОСОБА_1
допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва
та особистого підсобного господарства згідно ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 30% від
мінімальної заробітної плати за період з 01.09. 2007 року по 31.12. 2007 року.
В решті постанову суду залишити без змін
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в
касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20
днів з дня набрання нею законної сили.