Справа № 2-1081/2011 рік

РІШЕННЯ

Іменем України

01 лютого 2011 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого: судді Бурда Б.В,

при секретарі: Хілько Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення коштів та за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про зобов’язання вчинити дії та визнання договору удаваним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач за первинним позовом свої вимоги мотивує тим, що 26.08.2008 року банк уклав з відповідачем кредитний договір, до якого були внесені зміни відповідно до додаткової угоди від 24.04.2009 року, відповідно до яких відповідач отримав кредит у розмірі 99000 доларів США. Відповідно до умов договору відповідач мав щомісячно частками сплачувати кредит та відсотки за користування ним. Однак відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору. Станом на 22.04.2010 року відповідач має перед банком заборгованість в сумі 886 929,19 грн. Тому просять стягнути з відповідача на свою користь 886 929,19 грн. заборгованості за кредитним договором та понесені по справі судові витрати.

Відповідач не погоджуючись з позовом подав зустрічний позов в якому посилаючись на порушення позивачем ОСОБА_2 України «Про захист прав споживачів» в частині дискримінаційних для нього як споживача умов договору та ненадання йому детальних умов кредитування під час підписання кредитного договору просить визнати укладений між нею та позивачем договір в іноземній валюті удаваним і визнати його таким, що укладений у гривні на суму 489600,04 грн. та зобов’язати банк провести реструктуризацію його заборгованості на умовах, яки б створили умови для погашенням ним боргу.

В судовому засіданні представник ПАТ «ОТП Банк» позов банку підтримав, зустрічний позов заперечив посилаючись на його необґрунтованість.

ОСОБА_1 та його представник позов ПАТ «ОТП Банк» не визнали і підтримали власні позовні вимоги.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а зустрічний є необґрунтованим виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач та відповідач 26.08.2008 року уклали кредитний договір, а 24.04.2009 року додатковий договір до вказаного кредитного договору, відповідно до яких відповідач отримав кредит у розмірі 99000 доларів США на строк до 26.08.2023 року. За умовами додаткової угоди розмір заборгованості відповідача, станом на 26.03.2009 року, за кредитом яка підлягає поверненню банку та з якої проводиться нарахування відсотків визначена в розмірі 100 740,75 доларів США. За умовами договору відповідач мав щомісячно частками погашати кредит та сплачувати відсотки за користування ним.

Вказані обставини підтверджуються копією договору та додаткової угоди (т. 1 а.с. 8-20)

При укладанні договору відповідач був належним чином повідомлений ПАТ «ОТП Банк» про умови кредитування, самостійно визначив валюти кредитування та добровільно підписав цей договір, погодившись на його умови. Вказані висновки суду підтверджуються змістом кредитного договору та додаткового договору, анкетою-заявою на отримання кредиту (т. 2 а.с, 42-48) та кредитними заявками (т. 2 а.с. 49-50)

В порушення вимог Договору відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору і припинив внесення щомісячних платежі за кредитом та відсотках за користуванням ним

Станом на 22.04.2010 року відповідач має перед банком заборгованість в розмірі: 100 740,75 доларів США залишок заборгованості за кредитом, 4 321, 17 долар США неплачені відсотки за період з 26.08.2009 року по 30.11.2009 року. Крім того, відповідно до положень п. 4.1.1 - 4.1.3 ч. 2 Кредитного договору відповідач має сплатити позивачу штрафні санкції в сумі 150 грн. та пеню за прострочення виконання зобов’язання у період з 26.01.2009 року по 26.01.2010 року в розмірі 54 058,41 грн. Вказані висновки суду підтверджуються розрахунком заборгованості наведеним позивачем, підстав не довіряти якому у суду не має.

Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за вказаним кредитним договором становить 886 929, 19 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів на підтвердження наявності підстав для визнання кредитного договору удаваним.

У відповідності до ст. ст. 526, 527, 623 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор прийняти виконання, в разі не виконання або неналежного виконання зобов’язання боржником він зобов’язаний відшкодувати кредитору завдані ним збитки. Під збитками розуміються витрати, понесені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не отримані кредитором доходи, які він отримав би , якщо б зобов’язання було виконано боржником. У відповідності зі ст. 546, 623 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Позивач мотивуючи свої вимоги послався на те, що зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Однак даний мотив позивача не заслуговує на увагу з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Право на здійснення операцій в іноземній валюті, в тому числі і надання кредитів в іноземній валюті, передбачено ст. 533 ЦК України, ОСОБА_2 України “Про банки і банківську діяльність” ( ст.2, 47-49 ОСОБА_2), Декретом Кабінету міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, постановою НБУ № 200 від 30.05.2007 року “Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів НБУ ”, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність банків.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач отримав банківську ліцензію № 191 на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та письмовий Дозвіл № 191-1 на право здійснювати операції з валютними цінностями. Таким чином, банк має право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті на підставі отриманої від Нацбанку банківської ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій.

Суд вважає за необхідне зауважити, що та обставина, що в процесі виконання спірних договорів курс валюти договору - долару США- значно зріс порівняно з гривнею України, не може бути підставою для задоволення позову, оскільки обставина підвищення курсу долара США до гривні України не передбачена законом та договором між сторонами в якості підстави для зміни умов договору.

Правовідносини, що склалися між сторонами є договірними і врегульовані кредитним договором між сторонами, ст. ст. 526, 530, 536 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 526, 530, 1049 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 886 929,19 грн. заборгованості за кредитним договором. Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 1820 грн.

В задоволенні зустрічного позову суд вважає за необхідне відмовити за його необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись Договору між сторонами, ст. ст. 526, 530, 536 ЦК України, ст.ст. 15, 15-1, 30, 62, 75, 76, 203 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» 886 929,19 грн. заборгованості за кредитним договором та 1820 грн. судових витрат, а всього 888 749,19 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити за його необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду (для осіб, що не були присутні при проголошення рішення, в той же строк з часу вручення копії рішення) апеляційної скарги.

Суддя