СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
29.03.2007 | Справа № 2-19/6094-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маслової З.Д.,
суддів Котлярової О.Л.,
Лисенко В.А.,
секретар судового засідання Суровикіна М.С.
за участю представників сторін:
позивача: Лагутенко Наталя Валеріївна, довіреність б/н від 09.06.2006
відповідача: Долженко Наталя Валеріївна, довіреність б/н від 09.01.2007
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Завод "Вимпел" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 14.12.2006 по справі № 2-19/6094-2006А
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Завод "Вимпел" (Чорноморське шосе, 2, місто Євпаторія, Автономна Республіка крим, 97409)
до Управління Пенсійного фонду України в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим (вул. Революції, 61, місто Євпаторія, Автономна Республіка крим, 97416)
про визнання недійсними розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій № 107, № 108 від 04.11.2005
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.12.2006 у справі № 2-19/6094-2006А у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій № 107, № 108 від 04.11.2005 Управління Пенсійного фонду України в місті Євпаторії АР Крим відмовлено (а. с. 127-128, том 1).
Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вище зазначену постанову, так як вважає, що він не повинен відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, якщо його працівник має стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці до 1992 року і йому призначена пенсія на пільгових умовах, а тому розрахунки витрат Управління Пенсійного фонду України в місті Євпаторії АР Крим не відповідають нормам матеріального закону та є безпідставними.
Крім того, судом першої інстанції порушені норми процесуального закону у зв’язку з тим, що при прийняті постанови 14.12.2006 суд посилається на рішення господарського суду АР Крим від 11.01.2005, що залишено без змін постановою апеляційної інстанції від 06.10.2005, не звертаючи уваги, що вище зазначені судові рішення оскаржуються у касаційному порядку.
01.03.2007 відкрито апеляційне провадження.
У судовому засіданні 29.03.2007 представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив постанову суду першої інстанції скасувати.
Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає, що постанова суду законна та обґрунтована.
Повторно переглянувши матеріали справи в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03 № 1058 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, що зазначені у частині 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами даного Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
До таких осіб відносяться ті, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
100 % відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.03 № 1058, особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пп. „б”-„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788.
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюється Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.
Цією інструкцією встановлено єдиний порядок для відшкодування пенсій, призначених відповідно до пп. „б”-„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.
Пунктом 6.4 розділу 6 зазначеної вище Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.03 № 1058.
Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим на підставі пункту 6.4 4 розділу 6 Інструкції від 19.12.2003 № 21-1 визначено та направлено позивачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у частині пенсій, призначених відповідно до „б”-„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” за № 107 від 04.11.2005 за 2004 рік, за № 108 від 04.11.2005 на 2005 рік.
Відповідно до вказаних розрахунків роком призначення пенсій для Майбродської Л.В., Щеколдини Т.М. є 2001, для Козбабенко Н.К., Кузнецової Т.І., Григорьєва Є.Д., Анеликова Ю.М., Заборського В.С. –2002 рік, для Багдашкина В.В., Ушканенко В.С., Верхової В.Р. –2003 рік, для Мальцева В.Р., Марченко Т.І., Богданова Г.Г., Воскобовича І.А. –2004 рік, для Яковлєва О.А., Мойсеєва С.П., Купчика А.Ф., Асмолова В.Н. -2005 рік.
Пунктом „б” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.
Статтею ж 100 того ж Закону передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:
а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону ( на 01.01.1992) повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;
б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
На підставі зазначеного, якщо особа до і після 01.01.1992 працювала на роботах, передбачених списком № 2, то пункт „а” статті 100 Закону України „Про пенсійне забезпечення” до неї не застосовується на підставі того, що на день введення в дію вище вказаного Закону вона не мала повного стажу на зазначених роботах.
Таким чином, якщо особа, яка до і після 01.01.92 працювала на роботах, передбачених списком № 2 і на підприємстві проведена атестація робочих місць, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону від 05.11.1991 № 1788, і підлягає відшкодуванню підприємством.
Судом встановлено, що відповідно до розрахунків Управління Пенсійного фонду України в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим № 107 від 04.11.2005, № 108 від 04.11.2005 пенсії для зазначеної категорії осіб призначались у період з 2001 по 2005 рік, а тому вони не підпадають під дію пункту „а” статті 100 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.
Слід підкреслити, що наявність у особи частини стажу роботи за постановою Ради Міністрів в СРСР № 1173 від 22.08.56 і частини стажу роботи, наприклад, за постановою КМУ № 36 від 16.01.03 свідчить про те, що особа не мала повного стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Законом України „Про пенсійне забезпечення”, а тому 100 % відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій вказаної особи.
Встановлений порядок відшкодування підтверджений Листом Пенсійного фондуУкраїни від 21.05.03 № 04/3846, Листом Головного управління ПФУ в АР Крим від 14.12.05 № 7842/105.
Судова колегія звертає увагу, що призначення пенсії відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення здійснюється за заявою фізичної особи, а тому оспорювання підстав, з яких призначена пенсія (ст. 13 чи ст. 100 Закону України „Про пенсійне забезпечення”) є виключним правом лише фізичної особи, якій ця пенсія призначена.
Доводи позивача про порушення судом першої інстанції норм процесуального закону у зв’язку посилання у своєму рішенні на обставини встановлені рішенням господарського суду АР Крим від 11.01.2005, що залишено без змін постановою апеляційної інстанції від 06.10.2005, не звертаючи уваги, що вище зазначені судові рішення оскаржуються у касаційному порядку, судовою колегією не можуть бути прийняті до уваги на підставі наступного.
Частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
На підставі вище зазначеного, судова колегія вважає, що висновки, викладені у постанові місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи, нормам матеріального та процесуального закону, отже підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 195, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Завод "Вимпел" залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.12.2006 у справі № 2-19/6094-2006А залишити без змін.
Головуючий суддя З.Д. Маслова
Судді О.Л. Котлярова
В.А. Лисенко