Справа № 2-а-91/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2009 року смт.Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі суду:
Головуючого судді Ведющенко В.В.
при секретарі Колєснік С.Ю.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС міського відділу ДАІ УВС у Кіровоградській області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач 29.04.2009 року звернулась до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС міського відділу ДАІ УВС у Кіровоградській області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, який мотивувала тим, що постановою по справі про адміністративне правопорушення № 061937 від 01.04.2009 року інспектором ДПС відділу ДАІ м.Кіровоград ОСОБА_2 на неї було накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 гривень за невиконання вимог дорожнього знаку 3,29, що призвело до перевищення швидкості руху в населеному пункті, чим порушив п.12.9 «б» ПДР, що передбачено ч.1 ст.122 КУпАП, не виконання водіями транспортних засобів вимоги обмеження встановленої швидкості, де на ділянках доріг в населених пунктах, де дорожні умови не забезпечують безпеку руху при великій швидкості, дозволена швидкість може бути зменшена зі встановленням дорожніх знаків 3.29 «Обмеження максимальної швидкості», в цьому випадку водіям транспортних засобів забороняється перевищення швидкості, зазначеної на знаку. В даній постанові вказано, що вона рухалась по АДРЕСА_1 керуючи автомобілем Шеврове д/н НОМЕР_1 зі швидкістю 65 км/год. на відрізку шляху де встановлений дорожній знак 3.29. (Обмеження максимальної швидкості) до 40 км/год., що заборонено правилами дорожнього руху п.12.9 «б», який забороняє перевищення обмеженої швидкості 40км/год в населеному пункті на даному відрізку шляху. Постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача в порушені пункту 12.9 «б» ПДР, що зафіксовано приладом «Візир» за серійним номером НОМЕР_2 вона отримала разом з фото автомобіля. Вважає притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення стягнення не обґрунтованим, оскільки зазначена постанова винесена з порушенням чинного законодавства України і підлягає скасуванню. На керування автомобілем Шеврове д/н НОМЕР_1 позивач видала довіреність, тому 01.04.2009 року вона не могла фізично здійснювати керування даним автомобілем, так як знаходилась на роботі і перебування її на робочому місці можуть підтвердити колеги та клієнти. Стаття 258 КУпАП передбачає автоматичний режим роботи спеціальних технічних засобів, тобто – без участі людини. В даному випадку зйомка проводилась на допомогою приладу «Візир» самим інспектором, що не відповідає вимогам законодавства . Знак обмеження швидкості (3.29 ПДР) 40 км/год. в населеному пункті встановлено на відстані за 200 метрів від місця зафіксованого приладом «Візир»машини позивача, так як з фото вбачається, як водій автомобіля Шевроле д/н НОМЕР_1 поступово починає зменшувати швидкість по дорозі до знаку, рухаючись зі швидкістю 65 км/год. – 62 км/год, що дозволено п.12.4, де перевищення руху дозволеної в населеному пункті менше ніж на 20 км/год не є правопорушенням. На підтвердження наведеного позивач вважає свідчить і той факт, що працівником ДПС не виконано жодних дій, направлених на припинення правопорушення, які він зобов»язаний був вчинити у випадку виявлення правопорушення. В постанові не вказано в чому саме позивача визнано винною, доказом всіх обставин правопорушення виступає фотознімок, зроблений приладом «Візир». З даного знімку не вбачається місце скоєння адміністративного правопорушення та чи дійсно автомобіль позивача відзнято саме в зоні дії знаку 3.29., де максимальна швидкість обмежена дозволеного руху складає 40 км/год.
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, та пояснила що вона являється власником автомобіля Шевроле д/н НОМЕР_1 01.04.2009 року, а саме датою, якою датовано оскаржувану постанову, вищезгаданим автомобілем не керувала, правила дорожнього руху не порушувала, оскільки перебувала на роботі. Право керувати автомобілем Шевроле д/н НОМЕР_3 має ОСОБА_3, і 01.04.2009 року в м.Кіровоград названим автомобілем керував саме він.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні суду пояснив, що 01.04.2009 року автомобілем Шевроле д/н НОМЕР_1, на який у нього є довіреність, керував він, що також підтверджується фотознімками , які є додатком до оскаржуваної позивачем постанови.
Відповідач який належним чином та вчасно повідомлений про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, заперечень проти позову та заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.
Заслухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає повному задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.04.2009 року позивач отримала оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення № 061937 від 01.04.2009 року. В оскаржуваній постанові інспектор ДПС Воротнюк зазначає, що інкриміноване позивачу порушення ПДР окрім того підтверджується поясненням свідка, хоча прізвище та адреси а також і змісту пояснень свідка оскаржувана позивачем постанова не містить (а.с.4). Згідно технічного паспортусерії НОМЕР_4 – ОСОБА_1 являється власником автомобіля Шевроле Авео д/н НОМЕР_1. Згідно до тимчасового реєстраційного талона ОСОБА_3 має право до 25.11.2018 року керувати автомобілем Шевроле Авео д/н НОМЕР_1. З візуального вивчення фотознімку наданого до оскаржуваної постанови вбачається , що за кермом автомобіля перебуває особа чоловічої статі, а не позивач у справі. З пояснень свідка ОСОБА_3 судом вбачається, що саме він керував означеним автомобілем в момент фото фіксації інкримінованого позивачу порушення ПДР України. Відповідач на вимогу суду не надав суду належних доказів які б підтверджували правомірність оскаржуваної позивачем постанови.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно частини 3 статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності суд вважає, що інкриміноване позивачу порушення правил дорожнього руху вчинила інша ніж позивач особа, тому позивач не являючись особою яка вчинила інкриміноване порушення не може в силу закону нести нормативно передбачену відповідальність. З огляду на викладене оскаржувана позивачем постанова не відповідає дійсним фактичним обставинам інкримінованого позивачу правопорушення з причини не правильного встановлення особи яка вчинила правопорушення що зазначене в оскаржуваній постанові.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.122,256,213,288,289 КУпАП, ст.ст.10,11,18,19, 69,71,158- 163,186 КАС України , суд ,-
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Визнати неправомірним притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки АДРЕСА_3, жительки АДРЕСА_2 за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення від 01 квітня 2009 року.
Скасувати постанову № 061937 по справі про адміністративне правопорушення від 01 квітня 2009 року, винесену інспектором державної патрульної служби Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Кіровоград ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 (двісті шістдесят) гривень.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 КАС України .
Суддя Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області Ведющенко В.В.