ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
01.07.09 Справа № 14/17-373 (12/6-85 (18/1-
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Бойко С.М.,
суддів: Марко Р.І.,
Бонк Т.Б.
при секретарі Гулик Н.,
з участю представників:
від скаржника – з”явився,
позивача – з”явився,
відповідача-1 – з”явився,
інших учасників судового процесу –не з»явилися,
розглянув апеляційну скаргу Фонду державного майна України, м.Київ
на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 27.04.09 року про зупинення провадження в справі, суддя Руденко О.В., у справі №14/17-373(12/6-85 (18/1-2836)
за позовом ОСОБА_2, м.Тернопіль
до відповідачів:
1. відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об»єднання «Текстерно», м.Тернопіль
2. Фонду державного майна України, м.Київ
за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
1. регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, м.Тернопіль
2. Тернопільської міської ради, м.Тернопіль
про визнання частково недійсним статуту та спонукання до дій,
в с т а н о в и в :
ухвалою господарського суду Тернопільської області від 27.04.09 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Тернопільське об»єднання «Текстерно» та Фонду державного майна України про визнання частково недійсним статуту та спонукання до дій призначено судову експертизу на предмет дослідження обліку спірного майна, в зв»язку з чим на підставі ч.2 ст.79 ГПК України зупинено провадження в справі до закінчення проведення експертизи.
В апеляційній скарзі скаржник (відповідач-2) просить ухвалу суду про зупинення провадження скасувати з підстав порушення місцевим судом норм процесуального права, апелюючи тим, що скаржнику не надано можливоті поставити перед експертом свої запитання та не взято до уваги пропозиції скаржника щодо експертної установи.
Скаржник зазначає, що ст.41 ГПК України передбачено випадки, при яких суд призначає судові експертизи, а ст.31 ГПК України визначає коло осіб, які можуть ці експертизи проводити, проте, при прийнятті оскаржуваної ухвали місцевим судом вказаних норм не дотримано.
Скаржник також зазначає, що додаткові підстави скасування ухвали суду будуть ним зазначені в доповненнях до апеляційної скарги, проте, таких судом не отримано.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що скаржником не наведено підстав для скасування ухвали про зупинення провадження в справі, а ухвала про призначення експертизи оскарженню не підлягає. Позивач зазначає, що за змістом ст.41 ГПК України сторони вправі поставити свої запитання перед експертом, а остаточне коло питань перед експертом встановлюється судом в ухвалі.
В судове засідання представники третіх осіб не з"явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розгляд справи провести без їх участі, за наявними в справі доказами відповідно до ст.75 ГПК України.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Предметом оскарження в апеляційному провадженні є ухвала господарського суду Тернопільської області від 27.04.09 року, якою призначено судову експертизу та на підставі ч.2 ст.79 ГПК України зупинено провадження в справі до закінчення проведення експертизи.
Відповідно до ч.1 ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу., а згідно ч.2 вказаної статті – учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Відповідно до ст.106 вказаного Кодексу ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Господарсько-процесуальним кодексом не передбачено права сторони на оскарження ухвали суду в частині призначення експертизи. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу місцевого суду про зупинення провадження в справі, проте за змістом апеляційної скарги вбачається оскарження спірної ухвали в зв»язку з безпідставністю призначення експертизи, а тому з цих підстав доводи апеляційної скарги в частині правильності призначення експертизи не аналізуються.
Відповідно до ч.2 ст.79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.
З наведеного, суд першої інстанції згідно вимог процесуального законодавства правильно зупинив провадження по справі на час проведення експертизи, а тому підстав для скасування ухвали і в цій частині апеляційний суд не вбачає.
Одночасно апеляційний суд зазначає, що заперечення на оскаржувану ухвалу можуть бути викладені скаржником в стадії апеляційного чи касаційного оскарження в наступному, коли судом першої інстанції буде прийнято рішення по суті спору.
На виконання вимог ст.ст.42,43 ГПК України суд, який призначив експертизу, перевіряє висновок експертизи, як один із доказів у справі, оцінює її за внутрішнім переконанням на рівні з іншими доказами. А також, враховуючи вимоги пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України N 8 від 30.05.97 "Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах", при перевірці і оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгоджень з іншими матеріалами справи.
Тобто, місцевий суд у процесі розгляду справи здійснює оцінку експертного висновку поряд з іншими доказами, і в залежності від їх достатності, ухвалює відповідне рішення.
З вищенаведеного доводи скаржника про скасування ухвали місцевого суду є безпідставними.
Ухвала місцевого суду відповідає вимогам діючого законодавства, а тому підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 101, 105, 106 ГПК України, суд,
постановив:
ухвалу господарського суду Тернопільської області від 27.04.09 року в справі за номером 14/17-373(12/6-85 (18/1-2836) залишити без змін, а апеляційну скаргу Фонду державного майна України –без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: С.М.Бойко
Судді: Р.І.Марко
Т.Б.Бонк