ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" липня 2009 р. м. Черкаси Справа № 17/1497
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін: позивача –Думанецький В.Ю. –по довіреності, відповідача –не з’явився, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/1497 |
за позовом | товариства з обмеженою відповідальністю «ЧеркасиЕлеваторТорг» |
до | дочірнього підприємства «Електромонтаж - 424»ЗАТ «Електромонтаж» |
про | стягнення 21 000 грн., |
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧеркасиЕлеваторТорг»(далі-позивач) звернулось в суд з позовом про стягнення з дочірнього підприємства «Електромонтаж - 424»(далі-відповідач) заборгованості в сумі 21 000 грн. за поставлений та переданий у власність металопрокат (далі-товар), з яких: 20 000 грн. сума основного боргу та 1 000 грн. штрафу.
Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару за договором від 15.01.2008 року № 90.
В судовому засіданні 02.07.2009 року представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити.
У зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 02.07.2009 року суд зобов’язав позивача надати довідку з управління статистики про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій на момент розгляду справи.
У судовому засіданні 10.07.2009 року представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій у зв’язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості в сумі 4 000 грн., просить стягнути з нього 17 000 грн., з яких: 16 000 грн. основного боргу та 1 000 грн. штрафу, на вимогу суду надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 09.10.2009 року місцезнаходження відповідача: (м. Черкаси, вул. Хоменка, буд. 7).
На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду від 05.06.2009 року про порушення провадження у справі, від 02.07.2009 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він без поважних причин в судові засідання 02.07.2009 року та 10.07.2009 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд, з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, задовольняє позов частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки металопрокату від 15 січня 2008 року за № 90, за умовами якого позивач зобов’язався поставляти і передавати у власність відповідачу металопрокат, а відповідач зобов’язався приймати й оплачувати за поставлений товар на умовах пункту 5.3 цього договору.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.
В силу статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За твердженням позивача, він свої зобов’язання за договором від 15.01.2008 року № 90 виконав, поставивши відповідачу металопрокат на загальну суму 34 449,84 грн., що підтверджується видатковими накладними (№ РН-07221 від 01.09.2008 року в кількості 1,208 т. на суму 11 616,06 грн., № РН-08362 від 08.10.2008 року в кількості 0,957 т. 70 000 кг. на суму 10 084,83 грн., № РН-09396 від 19.11.2008 року в кількості 1,670 т. на суму 12 748,95 грн. (а.с.9, 11, 13) та довіреностями серія ЯПИ № 081582 від 27.08.2008 року, серія ЯПИ № 081646 від 08.10.2008 року, серія ЯПИ № 081685 від 19.11.2008 року (а.с.8, 10, 12).
Проте, як встановлено судом, відповідач свої зобов’язання по оплаті за отриманий товар виконав частково, сплативши позивачу лише 14 449,84 грн., що підтверджується банківськими виписками: №№ БВ-0267, БВ-0276, БВ-0041, БВ-0062, БВ-0153, БВ-0163, БВ-0216, заборгованість відповідача складає 20 000 грн. (34 449,84 –14 449,84).
Після порушення провадження у справі відповідач додатково сплатив заборгованість в сумі 4 000 грн., що підтверджується виписками про операції від 05.06.2009 року та від 09.06.2009 року.
Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 71 від 23.03.2009 року (а.с.15) з вимогою сплатити заборгованість в сумі 26 000 грн., на яку відповідач надіслав лист № 49 від 23.03.2009 року із запропонованим графіком розстрочення виплати заборгованості. Станом на день прийняття рішення у справі відповідач свої зобов’язання не виконав, сума основної заборгованості становить 16 000 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині.
Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, суд вважає, що між сторонами у даній справі був укладений та виконувався договір від 15.01.2008 року № 90, який за своєю правовою природою є договором поставки. Умовами договору було визначено порядок і умови оплати відповідачем за отриманий від позивача товар, а саме: сторони в пункті 5.3. договору встановили, що відповідач (покупець) оплачує товар на умовах 100 % передоплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача (продавця), і лише в окремих випадках, можливе відстрочення платежу до 3-х календарних днів після отримання товару. Тобто сторони встановили конкретний спосіб розрахунку за металопрокат –передоплата 100 %. З матеріалів справи вбачається і представником позивача підтверджується, що будь-яких інших узгоджень (домовленостей) між сторонами, в тому числі про можливе відстрочення платежу, між сторонами не було, змін або додатків до договору поставки від 15.01.2008 року № 90 щодо порядку, умов та строків погашення заборгованості відповідача сторони не укладали.
Крім того, в позовній заяві ставиться вимога про стягнення з відповідача 1 000 грн. штрафу.
За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом, в тому числі штрафом.
Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу на підставі пункту 6.2 договору з тих підстав, що стягнення штрафу за правилами цього пункту договору ставиться в залежність від прострочки більше ніж на два календарні дні погодженого сторонами строку оплати по досягнутій між сторонами домовленості щодо відстрочки платежу. Будь-яких домовленостей між сторонами щодо відстрочки платежу не існувало.
З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 20 000 грн. заборгованості за невиконання зобов’язань по договору поставки № 90 від 15.01.2008 року.
На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 200 грн. та 297,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись статтею 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ: |
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з дочірнього підприємства «Електромонтаж-424»(м. Черкаси, вул. Хоменка, буд. 7, р/р 26002301786811 у філії «Черкаське Центральне відділення ПІБ», МФО 354091, код ЄДРПОУ: 01417564) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЧеркасиЕлеваторТорг»(м. Черкаси, провулок Хіміків, буд. 8, р/р 26004301787539 у філії «Черкаське Центральне відділення ПІБ», МФО 354091, іпн. 2435166223010, код ЄДРПОУ 24351661, св-во № 3213782) –16 000 грн. заборгованості, 200 грн. в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита та 297,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.
Суддя С.С.Боровик
Повний текст рішення оформлений та підписаний 10.07.2009 року