Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

ПОС Т АНОВ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Житомирської області

в складі:

головуючого - судді: Забродського М.І,

суддів: Миніч Т.І., Борисюка P.M.

з участю секретаря судового засідання Григоровича А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення

•Богунської районної ради м. Житомира ( надалі Управліня),

на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 7 травня

2009 року у .адміністративній справі за~ позовом" ОСОБА_1

Миколайовича до управління праці та соціального захисту населення

Богунської районної ради м. Житомира про визнання дій неправомірними та

стягнення коштів, передбачених Законом України „Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”

(надалі Закон № 796-12),

в с т а н о в и ла:

У березні 2009 року ОСОБА_2. звернувся в суд з позовом до

відповідача та просив стягнути не виплачені кошти передбачені ст. 39 Закону

№ 796 - 12 у розмірі 11719,55 грн., як доплату до заробітної плати у зв’язку з

роботою на території радіоактивного забруднення за період з 01.01.1998 року

ф п о 31.02.2003 року.

В обґрунтування позову зазначав, що проживаючи в ІНФОРМАЦІЯ_1

Овруцького району, яке віднесено до зони гарантованого добровільного

відселення та працюючи водієм ППЧ-54, він отримував доплату до заробітної

плати у меншому розмірі, а не 2 мінімальні заробітні плати, як це передбачено

законом.

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 07

травня 2009 року позов задоволено.

Визнано дії відповідача неправомірними та стягнуто з останнього на користь

позивача 11719,55 грн., як доплату до заробітної плати за роботу на території

радіоактивного забруднення за період з 01 квітня 1998 року по 28 лютого 2003

року.

В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення

Богунської районної ради м. Житомира просить постанову суду скасувати і

ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Посилається на те, що виплата компенсацій і допомог, передбачених

Законом № 796-12 Управлінням здійснюється у відповідності до надходження

коштів з Державного бюджету та у відповідності з розмірами встановленими у

Законі України „Про Державний бюджет”. Стягуючи ці кошти суд порушив

права інших осіб, які мають право на такі виплати.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах

доводів апеляційної скарги, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів

приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проживає у с. Левковичі

Овруцького району та працював водієм 11114-54 Головного управління МНС в

Житомирській області. Йому виплачувалася щомісячна надбавка до заробітної

плати у розмірі від 93,45 грн. до 126.00 грн. (а.с.3-4).

Законом .№796-12 встановлено компенсаційні виплати особам, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зокрема, згідно ст.39

згаданого закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин),

громадянам, які працюють на території зони гарантованого добровільного

відселення проводиться у розмірі 2-ох мінімальних заробітних плат.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами,

вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого

висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме Закон

№786-12, а не постанова КМУ №836 від 26.07.96 р., яка істотно звужує обсяг

встановлених законом прав.

Призначення та виплата соціальної допомоги, компенсацій та інших

соціальних виплат, установлених законодавством, здійснюється органами праці

та соціального захисту населення, які діють відповідно до постанов Кабінету

Міністрів України від 30.05.2007 року №790 "Про затвердження типових

положень про Головне управління праці та соціального захисту населення

обласної, Київської міської, управління праці та соціального населення

Севастопольської міської і про управління праці та соціального захисту

населення районної, районної у м. Києві та Севастополі державної

адміністрації".

Тому суд, з урахуванням положень згаданої постанови, правомірно

визначив відповідача в особі управління праці та соціального захисту населення

Богунської районної ради м. Житомира.

Разом з тим судом першої інстанції не враховано те, що з огляду на

положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може

містити вимоги щодо визнання незаконним рішення, дії чи бездіяльність

відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду,

заподіяну незаконними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Крім того судом не врахував те, що Закон України "Про оплату прані"

визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників,

^ які перебувають у трудових відносинах, відповідно до ст.ст. 1,2,4,21,22 якого

заробітна плата є гарантованою винагородою працівника за роботу, яку

роботодавець виплачує на підставі трудового договору і джерелом оплати якої

є дохід та інші кошти підприємства або бюджетні кошти виділені на ці цілі.

У той же час передбачені ст.39 Закону № 796-12 виплати не входять до

структури заробітної плати, а відповідно до Закону України "Про формування,

порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів

щодо ліквідації Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення"

від 10.02.2000 р., фінансуються для здійснення заходів щодо ліквідації

наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення та

інших джерел визначених законом.

Виходячи з наведеного доплата до заробітної плати ОСОБА_2,

як працюючому є соціальною гарантією і не входить у структуру заробітної

плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до

^ адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи

встановлюється річний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася

або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи убачається, що позивач звернувся до суду 26

березня 2009 року та просив стягнути доплату до заробітної плати із

відповідача за період з 01 січня 1998 року по 31 січня 2003 року. Ці вимоги

його були судом задоволені.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції

помилково застосував ст. 233 КЗпП України відповідно до якої працівник має

право звернутися до суду з позовом про стягнення належних йому сум

заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Оскільки ОСОБА_2 не клопотав про поновлення строку для

звернення до суду в задоволенні його вимог слід відмовити за пропуском

строку звернення до суду.

# Виходячи з наведеного постанова Овруцького районного суду від 07

травня 2009 року, щодо стягнення доплати до заробітної плати, підлягає

скасуванню з ухваленням нової про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160,195,196,198,202,207 КАС України, колегія суддів

цивільної палати,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення

Богунської районної ради м. Житомира задовольнити.

Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 07

травня 2009 року, щодо стягнення на користь позивача доплати до заробітної

плати за період з 01 квітня 1998 року по 28 березня 2003 року скасувати та

^ у хвалити нову.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до

управління праці та соціального захист- населення Богунської районної ради в

м. Житомирі про стягнення доплати до заробітної плати за період з 01 квітня

1998 року по 28 лютого 2003 року за пропуском строку звернення до суду. ^

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути

оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного

суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.