Справа № 2-01/09                                                                          

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

12 січня 2009 року                                    Жданівський міський суд Донецької області

                                                              в складі:

                                                              головуючого судді:        Бузанова П.М.

                                                              при секретарі:              Широкової О.І.

                                                   за участю адвоката:     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жданівка цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу та процентів за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

    04 лютого 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом  до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу та процентів за договором позики.

    В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилається на наступні обставини:

    так, протягом 2005 та 2006 року ОСОБА_3 неодноразово зверталась до нього з проханням позичити їй крупну суму грошей для підприємницької діяльності. В 2005 - 2006 роках він передав ОСОБА_3 за договорами позики грошову суму у розмірах :

-30 травня 2005 року - 3000 Євро, з виплатою 8 % щомісячно, строком на 6 місяців. Станом на 30 травня 2005 року курсу НБУ за 100 Євро складав - 633,8255 грн.; таким чином сума боргу складала - 19014,77 грн.

-30 травня 2006 року - 6000 Євро, з виплатою 8 %, щомісячно, строком на 1 рік. Станом на 30 травня 2006 року курс НБУ за 100 Євро складав -644,2790 грн.; таким чином сума боргу складала - 38656,74 грн.

Про отримання у ОСОБА_2 вищевказаних сум грошей ОСОБА_3 надала розписки.

 30 листопада 2005 року та 30 травня 2007 року відповідно ним були пред'явлені до ОСОБА_3 вимоги про повернення сум боргу та відсотків по закінченню строку повернення позики, однак нею були проігноровані ці вимоги, тому ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_3 вказані суми грошей.

    У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, пославшись на вищевказані обставини, крім того просив стягнути суму боргу з урахуванням індексів інфляції: по договору займу від 30.05.05 року - 29891,22 грн., по договору займу від 30.05.06 року -52959,73 грн.

Крім того просив стягнути відсотки по договору позики по договорам від 30.05.05 року та 30.05.06 року у розмірі 46237,56 грн., а також 3 % річних від простроченої суми по вказаним договорам позики у розмірі 5942,28 грн.

Представник відповідача пояснив в суді, що факт отримання грошей відповідачкою в борг у позивача мав місце, але гроші позивачу відповідачкою повернуті. При цьому коли були повернуті гроші, в якій сумі, при яких обставинах пояснити не може. Не яких доказів про повернення грошей суду не представив, як пояснив суду у зв'язку з їх відсутністю.

 Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала повністю, пояснила, що гроші у позивача в борг не брала. Звідки з'явились розписки про отримання нею грошей їй не відомо.

При цьому відповідач та його представник правильність розрахунку стягувальних сум, представленого позивачем не оспорюють.

    Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини:

    так, 30 травня 2005 року та 30 травня 2006 року між сторонами були укладені договори про надання ОСОБА_2 ОСОБА_3 позики у розмірі 3000 Євро з виплатою 8 % щомісячно строком на 6 місяців, та 6000 Євро з виплатою 8 % щомісячно строком на 1 рік, відповідно.

    У відповідності з вимогами ст. 1047 ЦК України у підтвердження вищевказаних договорів позики та його умов відповідачка склала розписки, в яких зобов'язалась повернути борг та виплатити відсотки у продовж вказаного в них строку. Дані розписки свідчать про передачу ОСОБА_2 відповідачці вищевказаних грошових сум та укладення договору займу (а.с.    ).

    Вимоги позивача про повернення боргу та відсотків були заявлені ним за закінченням строку повернення позики, а саме:

    - по договору позики від 30 травня 2005 року - вимоги про виплату боргу та відсотків було заявлено позивачем по закінченню 6 місяців, тобто 30 листопада 2005 року;

    -по договору позики від 30 травня 2006 року - вимога про виплати боргу та відсотків було заявлено позивачем за закінченням року, тобто 30 травня 2007 року.

    Однак, за закінченням строку договору позики, вказаного у кожній з розписок, відповідачка борг позивачу не повернула та передбачені договором відсотки не виплатила. При кожній вимозі ОСОБА_2 повернути борг, відповідачка лише обмежувалась одними обіцянками повернути свій борг та виплатити відсотки.

    Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі) в строк та в порядку, встановленому договором.

    Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошової зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

    Як встановлено судом інший розмір відсотків договором, заключний між сторонами, не встановлений.

    У відповідності зі ст. 625 ЦК України сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за даними Державного комітету статистики України складає:

1.За договором займу від 30 травня 2005 року за період з 1 грудня 2005 року по 1 січня 2008 року - 29891,22 грн. із розрахунку: 19014,77 х (100,9 х 101,2 х 101,8 х 99,7 х 99,6 х 100,5 х 100,1 х 100,9 х 100,0 х 102 х 102,6 х 101,8 х 100,9) х (100,5 х 100,6 х 100,2 х 100 х 1006 х 102,2 х 101,4 х 100,6 х 102,2 х 102,9 х 102,2 х 102,1) : 100 = 19014,77х1,572 = 29891,22 грн.

2.За договором позики від 30 травня 2006 року за період з 30 травня 2007 року по 1 січня 2008 року  - 52959,73 грн. із розрахунку: 38656,74 х (102,2 х 101,4 х 100,6 х 102,2 х 102,9 х 102,2 х 102,1 х 102,9 х 102,7 х 103,8 х 103,1 х 101,3 х 100,8 х 99,5 х 99,9 х 101,1 х 101,7 х 101,5) : 100 = 38656,74 х 1,370 = 52959,73 грн.

Разом, сума боргу з урахуванням індексу інфляції по договору позики від 30 травня 2005 року та від 30 травня 2006 року складає - 29891,22 + 52959,73 = 82850,95 грн.

Відповідно ст.. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати відсотки, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.   

Право позивача на отримання відсотків за користування ОСОБА_3 грошовими коштами, переданими по договору позики, передбачено і ст. 1048 ЦК України, яка встановлює, що позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або ---2-

законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Розмір відсотків по договору позики від 30 травня 2005 року складає 9127,09 грн. із розрахунку: 19014,77 х 8 % х 6 мес =9127,09 грн.

Розмір відсотків по договору позики від 30 травня 2006 року складає 37110,47 грн. із розрахунку: 38656,74 х 8 % х 12 мес = 37110,47 грн.

Всього розмір відсотків за двома договорами складає 46237,56 грн.

Відповідно зі ст. 625 ЦК України 3 % річних від простроченої суми складає:

1)По договору позики від 30 травня 2005 року за період з 1 грудня 2005 року по 1 грудня 2008 року - 2532,76 грн. із розрахунку: (19014,77 + 9127,09) х 3 % х 3 роки) = 28141,86 х 3 % х 3 роки  = 844,25 х 3 роки = 2532,76 грн.

2)По договору позики від 30 травня 2006 року за період з 30 травня 2007 року по 1 грудня 2008 року складає 3409,52 грн. із розрахунку: (38656,74 + 37110,47) х 3 % : 12 мес х 18 мес = 75767,21 х 3 % : 12 х 18 = 3409,52 грн.

Всього 3 % річних від простроченої суми за двома договором позики складає 5942,28 грн. із розрахунку: 2532,76 + 3409,52 = 5942,28 грн.   

    Свої зобов'язання позивач виконав, позичив відповідачці в загальній сумі за двома договорами сумі - 9000 Євро та отримав від неї розписки на ці суми (а.с.      ), а відповідачка свої зобов'язання не виконала, відмовивши йому  у поверненні зайнятих грошей.

    Форма і зміст договору відповідають вимогам ст.ст.1046,1047 ЦК України.

    Тому при розгляді справи слід керуватися нормами матеріального права, які викладено у параграфі 1 глави 71 ЦК України.

    Отже, згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі) в строк та в порядку, встановлені договором.

    Згідно розписок на а.с.    ОСОБА_3 зобов'язалася повернути позику ОСОБА_2, 30 листопада 2005 року та 30 травня 2007 року.

Оскільки позичальник - відповідачка у справі ОСОБА_3, умови своїх зобов'язань за договором не виконала, то вона повинна нести цивільно-правову відповідальність.

Посилання відповідача на те, що вона гроші у позивача в борг не брала, та звідки з'явилися розписки про отримання нею грошей їй не відомо суд вважає нікчемними, так як факт отримання сум позики підтверджується, як показаннями представника відповідача, який в суді підтвердив факт отримання відповідачкою оспорюваних сум, так і розписками відповідача написаними її рукою та підписаними нею. Вказані обставини підтверджується і  заключенням Судово-почеркознавчої експертизи № 2711/02 від 03.09.2008 року відповідно якої  рукописні тексти розписок від імені ОСОБА_3 від 30.05.06 року на 6000 Євро та від 30.05.05 року на суму 3000 Євро, а також підписи від її особи під текстом розписок виконані ОСОБА_3.   

Як вважає суд нікчемними, надуманими і не відповідаючими дійсності, і показання в суді представника позивача, про факт повернення відповідачкою позивачу оспорюваних сум, так як доказів повернення оспорюваних сум суду не представив, як він пояснив по причині їх відсутності.

    З урахуванням викладеного суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню: з ОСОБА_3 на користь  ОСОБА_2 слід стягнути суму боргу за двома договорами з урахуванням індексу інфляції у розмірі 82850,95 грн., відсотки по договору позики від 30 травня 2005 року та по договору позики  від 30 травня 2006 року в розмірі - 46237,56 грн., 3 % річних від простроченої суми по договору позики від 30 травня 2005 року та по договору позики від 30 травня 2006 року - 5942,28 грн.

    Згідно довідки (а.с.   ) відповідачем понесення витрати за надання йому правової допомоги у сумі 1000 грн., які відповідно ст.. 84 ЦПК України належать стягненню з відповідача на користь позивача.     

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 84, 88, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 536, 625, 1049 ЦК України суд,-

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2  суму боргу за договорами позики від 30 травня 2005 року, та від 30 травня 2006 року з урахуванням індексу інфляції у розмірі 82850,95 грн. ( вісімдесят дві тисячі вісімсот п'ятдесят гривень дев'яносто п'ять копійок).

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 відсотки по договору позики від 30 травня 2005 року та по договору позики  від 30 травня 2006 року в розмірі - 46237,56 грн. (сорок шість тисяч двісті тридцять сім гривень п'ятдесят шість копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 - 3 % річних від простроченої суми по договору позики від 30 травня 2005 року та по договору позики від 30 травня 2006 року у розмірі 5942,28 грн. ( п'ять тисяч дев'ятсот сорок дві гривні двадцять вісім копійок) .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 1350,31 грн. (одна тисяча триста п`ятдесят  гривень тридцять одна копійка) .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 30 грн. (тридцять гривень).

 Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати за надання правової допомоги у розмірі  1000 грн. (одна тисяча гривень).

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд  протягом 10 днів з дня отримання рішення, та скарга до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя: