ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
09.07.09 11 год.05 хв. |
Справа №2а-705/09/2770 |
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Лотова Ю.В.;
при секретарі - Мамедової Е.С.,
з участю:
позивача - не з'явився,
відповідача - ОСОБА_4, довіреність від 18.06.2009 р.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), до ОСОБА_2 (АДРЕСА_2),
про визнання бездіяльності протиправною
Обставини справи:
25.05.2009 р. ОСОБА_1 (далі по тексту позивач або ОСОБА_1.) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту відповідач або прокурор) про визнання бездіяльності з розгляду заяви позивача від 27.01.2009 р. протиправною та зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача від 27.01.2009 р. у порядку встановленому кримінально-процесуальним законодавством.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26 травня 2009 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-705/09/2770, призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою від 09.06.2009 р. закінчене підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.
Позивач подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої відмовилася від позовних вимог в частині зобов'язання відповідача розглянути заяву від 27.01.2009 р. у порядку встановленому кримінально-процесуальним законодавством. У цій частині провадження у справі закрито.
Відповідно до уточнених позовних вимог ОСОБА_1. просила суд: визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 щодо розгляду її заяви від 27 січня 2009 року в строки, встановлені ст. 97 КПК України; стягнути з Державного бюджету України судові витрати в сумі 6 грн.40 коп (3 грн. 40 коп. - держмито; 3 грн. - послуги банку); проінформувати окремою ухвалою прокурора міста Севастополя про порушення процесуального законодавстваОСОБА_2, що допущені при розгляді її заяви від 27.01.2009 року. В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що вона подала ОСОБА_2 заяву, в якій просила порушити кримінальну справу відносно директора ОСОБА_3 ОСОБА_5., однак відповідач всупереч вимог ст. 97 КПК України цю заяву не розглянув і про прийняте рішення не повідомив. В судове засідання позивач не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення, відповідно до яких вважає, що діяв згідно із Законом України «Про звернення громадян», відповідь позивачу надав своєчасно та у повному обсязі.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 09 липня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши документи і матеріали та заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернулась із заявою до прокурора від 27.01.2009 року, в якій було зазначено про порушення директором ОСОБА_3 ОСОБА_5 вимог трудового законодавства. Ця заява надійшла до ОСОБА_2 28.01.2009 року.
20.02.2009 року на адресу позивача відповідачем було надіслане повідомлення про продовження терміну розгляду звернення відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» до 45 суток.
10 березня 2009 року за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 директору ОСОБА_3 був внесений припис про усунення порушень вимог Закону України «Про оплату праці». Цей припис був виконаний.
13.03.2009 рокуОСОБА_1. дана відповідь на її заяву, у якій зазначено про виявлені під час прокурорської перевірки порушення та застосування заходів прокурорського реагування. Ця відповідь нею отримана.
На послідуючі заяви позивача, які надійшли до прокуратури Ленінського району, також дані відповіді, що підтверджується матеріалами цієї справи та наглядового провадження, що оглядалося у судовому засіданні.
Тому суд не погоджується з твердженням позивача про наявність бездіяльності відповідача.
Преамбулою до Закону України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року 393/96-ВР передбачено, що цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.
Згідно із ст. 1 вказаного Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтями 4, 5 вказаного Закону передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Згідно із ст. 19 вказаного Закону, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень, зокрема, зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991, № 1789-XII прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
Статтею 19 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:
1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;
2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;
3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право давати приписи про усунення очевидних порушень закону.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем, як органом, уповноваженим розглядати заяви і скарги громадян, а також здійснювати передбачені законодавством заходи реагування, у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян" та Закону України «Про прокуратуру» розглянуто заяву позивача та надано йому належну відповідь.
З урахуванням зазначеного, підстав для задоволення позову не має.
Постанова викладена у повному обсязі 13.07.2009 року.
Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ю.В. Лотова
Судді:
Суддя
Судді: