Справа № 2-8554/11

Провадження №

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2012 рокуЛуцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді - Савицької Н.В.

при секретарі –Гаврилюку С.В.

з участю: представника позивача –ОСОБА_1

відповідача –ОСОБА_2

представника відповідача –ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 27 грудня 2006 року він уклав договір позики з ОСОБА_2 на суму в розмірі –20 000,00 грн., 29 грудня 2006 року на суму в розмірі –25 000,00 грн., 29 грудня 2006 року на суму в розмірі –10 000,00 грн., які остання зобов’язувалась повернути до 31 грудня 2006 року.

Проте, відповідач своїх зобов’язань не виконала.

Позивач просить суд, стягнути з відповідача в його користь суму заборгованість за договором позики в розмірі –55 000,00 грн., індекс інфляції за весь час прострочення в розмірі –30 579,70 грн., три відсотки річних від простроченої суми за весь час прострочення в розмірі –4 642,00 грн., а всього 90 222,30 грн. та понесені судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 25.01.2010 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача без самостійних вимог –Приватне підприємство “Пріоритет”.

В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача без самостійних вимог –Приватного підприємства “Пріоритет”не з’явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується матеріалами справи.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника третьої особи по наявним матеріалам справи.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовну заяву підтримала з підстав в ній зазначених. Просила суд, позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача –ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнали за безпідставністю вимог. Просили суд, відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 625,1046, 1047, 1048, 1049 ЦК України.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З висновку експерта №281 від 14.07.2010 року вбачається, що підписи, які знаходяться в графі “позикоодержувач”у договорі позики від 29.12.2006 року, у договорі позики від 27.12.2006 року та у договорі позики від 29.12.2006 року –ймовірно виконані не ОСОБА_2, а іншою особою з загальним наслідуванням підпису ОСОБА_2 Рукописні тексти, які знаходяться в договорі позики від 27.12.2006 року та договорі позики від 29.12.2006 року виконано ОСОБА_4 Рукописний текст, який знаходиться в договорі позики від 29.12.2006 року виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою. Рукописний текст, який знаходиться в договорі позики від 29.12.2006 року виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою. (а.с. 72 - 85)

Згідно висновку експерта №186 від 06.05.2011 року підписи в графах “позикоодержувач”в договорі позики від 27.12.2006 року, в договорі позики від 29.12.2006 року (барвником чорного кольору), в договорі позики від 29.12.2006 року (барвником синього кольору) –ймовірно виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.

Ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Будь –яких належних та допустимих доказів укладення договорів позики між сторонами всупереч вимогам ст. 1046 ЦК України позивач суду не надав.

Отже, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю вимог.

На підставі наведеного та керуючись вимогами ст.ст. 10, 15, 30, 60, 210, 215 ЦПК України, ст.ст. 625, 1046, 1049, 1050 Цивільного Кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в розмірі - 90 222 (дев”яносто тисяч двісті двадцять дві) грн. 30 коп. –відмовити.

Апеляційна скарга на дане рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Луцького міськрайонного суду Н.В. Савицька