ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2009 року Справа № 3/133-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Науменка І.М. –доповідача
суддів: Білецької Л.М., Ясир Л.О.,
при секретарі судового засідання: Прокопець Т.В.,
Представники сторін у судове засідання не з’явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Євроінформ”, м.Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2009р. у справі №3/133-09
за позовом державного підприємства “Український державний центр радіочастот”, м.Київ, в особі Донецької філії державного підприємства “Український державний центр радіочастот”, м.Донецьк
до товариства з обмеженою відповідальністю “Євроінформ”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 606,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2009р. (суддя Юзіков С.Г.) у справі №3/133-09 позовні вимоги державного підприємства “Український державний центр радіочастот”, м.Київ, в особі Донецької філії державного підприємства “Український державний центр радіочастот”, м.Донецьк, задоволено повністю.
З відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю “Євроінформ”, м.Дніпропетровськ, на користь позивача стягнуто 606,00 грн. основного боргу, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з зазначеним рішенням, скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій називає останнє таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, просить дане рішення скасувати та прийняти нове, відмовивши в задоволенні позовних вимог та поклавши судові витрати у справі на позивача.
В якості обґрунтування викладених в апеляційній скарзі заперечень, скаржник зауважує на не направленні в його адресу позивачем копії позовної заяви та, як наслідок, неможливість ознайомлення зі справою, а також, прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення на першому ж судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як видно із матеріалів справи, 04.04.2006р. між сторонами був укладений договір №93 на проведення комплексу заходів по створенню умов використання та забезпечення електромагнітної сумісності електронних засобів, предметом якого є проведення Виконавцем (позивач у справі) для Замовника (відповідач) робіт з користування радіочастотним ресурсом України./а.с.6-7/.
Згідно п.3 договору, розрахунки між сторонами за виконані роботи проводяться за діючими тарифами шляхом перерахування виставленої Виконавцем у платіжному документі суми на розрахунковий рахунок останнього щоквартально. В свою чергу, перелік радіоелектронних засобів, що підлягають технічному радіоконтролю, наведено в Доданні, що є невід’ємною частиною договору №93 від 04.04.2006р.
Отже, позивач договірні зобов’язання у період жовтень-грудень 2007р. виконав належним чином, передбачені договором роботи здійснив, за результатоми чого відповідачеві був виставлений рахунок-фактура №4932 від 17.12.2007р./а.с.7/.
Проте, зазначений вище рахунок-фактура відповідачем оплачений не був.
В порядку досудового врегулювання спору, 29.02.2008р. позивачем на адресу відповідача рекомендованим поштовим повідомленням була направлена претензія №10/5-2195 з доданими до неї актом звірки у двох примірниках та рахунком-фактурою./а.с.53/. Однак, дана претензія також була залишена відповідачем поза увагою, у зв’язку з чим позивач був змушений звернутись за захистом порушених прав до суду.
Тобто, предметом спору є неналежне виконання грошових зобов’язань за договором “про роботи, пов’язані з користуванням радіочастотним ресурсом України”.
В ході апеляційного провадження викладені в апеляційній скарзі заперечення відповідача щодо не направлення в його адресу позивачем копії позовної заяви свого підтвердження не знайшли, тому що в матеріалах справи наявні фіскальний чек №4662 від 04.03.2009р. та копія листа, що підтверджують відправку відповідачеві копії позовної заяви, розрахунку суми позову та рахунку-фактури. /а.с.30-31/.
Безпідставними також колегія суддів вважає заперечення відповідача щодо відсутності у нього можливості ознайомитись з матеріалами справи, що, як стверджує відповідач, завадило йому бути присутнім на слуханні справи судом першої інстанції 28.04.2009р., оскільки ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2009р. “про порушення провадження у справі та призначення слухання на 28.04.2009р.” було вручено представнику відповідача 06.04.2009р., тобто, аж за 22 дні до дати розгляду справи, підтвердженням чого є наявне в матеріалах справи рекомендоване поштове повідомлення №11095097./а.с.36/.
Отже, на думку судової колегії, ніщо не заважало відповідачеві скористатись передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України правом на ознайомлення з матеріалами справи, зняття з них копій тощо, як і ніщо не заважало останньому надати на вимогу суду першої інстанції, зокрема, відзив на позовну заяву, обґрунтування до нього, документи, що посвідчують правовий статус підприємства, і таке інше.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте, відповідачем цього зроблено не було, тому, колегія суддів вважає таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України, прийняття судом першої інстанції рішення за наявними у справі матеріалами.
З огляду на викладене вище, на думку судової колегії, висновок суду першої інстанції щодо визнання суми основного боргу у розмірі 606,00 грн. є цілком обґрунтованим та документально доведеним.
В порядку вимог ст.49 Господарського кодексу України, судові витрати у справі, в разі задоволення позову, мають бути покладені на відповідача, що і було зроблено судом першої інстанції шляхом стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Євроінформ”, м.Дніпропетровськ, на користь державного підприємства “Український державний центр радіочастот”, м.Київ, в особі Донецької філії державного підприємства “Український державний центр радіочастот”, м.Донецьк, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Отже, колегія суддів вважає викладені в апеляційній скарзі заперечення безпідставними, а, відповідно, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2009р. у справі 3/133-09 таким, що прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства України, а тому, підстав для його скасування не знаходить.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2009р. у справі №3/133-09 –залишити без змін, а апеляційну скаргу скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Євроінформ”, м.Дніпропетровськ, –без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Л.О. Ясир