ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2009 року Справа № 20/29-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І.А.(доповідача)
суддів: Верхогляд Т.А., Крутовських В.І.,
секретар судового засідання: Савін В.Ю.,
представники сторін у судове засідання не з’явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.09р. у справі №20/29-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Зевс», м. Запоріжжя
до відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», м. Дніпропетровськ
про стягнення 62 790 грн. 89 коп.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2009р. по справі №20/29-09 (суддя Пархоменко Н.В.) позов товариства з обмеженою відповідальністю «Зевс» (далі –ТОВ «Зевс») задоволено частково: стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»(далі –ВАТ «Інтерпайп НТЗ») на користь позивача 59 885 грн. 26 коп. основного боргу, 157 грн. 50 коп. пені, 600 грн. 43 коп. витрат по сплаті державного мита, 112 грн. 83 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи, просить дане рішення скасувати в частині відмови в задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення по даній справі. В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд не врахував фінансовий стан відповідача на момент прийняття рішення та неспроможність його виконання.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав. В судове засідання представники сторін не з’явились, про час та місце судового засідання було повідомлено належним чином, однак, наданим процесуальним правом на участь представників в засіданні суду сторони не скористалися.
10.07.2009р. до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю явки представника у судове засідання. Враховуючи те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги відповідач був повідомлений заздалегідь належним чином, а представництво інтересів сторони не обмежено будь-яким колом осіб, судова колегія дійшла висновку, що клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Заслухавши доповідь головуючого судді –доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 04 серпня 2008р. між ТОВ «Зевс»(виконавець) та ВАТ «Інтерпайп НТЗ» (замовник) був укладений договір №560081938, згідно якого позивач прийняв на себе зобов’язання виконати роботи по капітальному ремонту електронавантажувача моделі ЕВ-717.33.10, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити виконанні роботи відповідно протоколу договірної ціни, що є невід’ємною частиною договору.
На виконання умов договору позивач здійснив капітальний ремонт електронавантажувача моделі ЕВ-717.33.10 на суму 59 885, 26 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № ДН-000805 від 20.10.2008р.
Відповідач, в порушення п.5.1 договору, свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати виконаних робіт протягом 10 банківських днів після надходження підписаного сторонами акту виконаних робіт, при наявності рахунку та податкової накладної, не виконав.
20.12.2008р. позивач направив відповідачу вимогу від 14.11.08р. №438 про оплату, яка була залишена відповідачем без відповіді.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.
Відповідач доказів оплати боргу не надав.
Відповідно п. 6.1. договору, відповідач за порушення строків оплати зобов’язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.
Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 2 905, 63 грн. за період з 03.11.08р. по 16.01.09р. Враховуючи вимоги п.5.1 договору та те, що рахунок на оплату був отриманий відповідачем 23.12.2008р., про що свідчить поштовий конверт та копія рахунку, господарський суд вірно визнав обґрунтованим нарахування пені лише за період з 12.01.2009р. по 16.01.2009р. в сумі 157,50 грн.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача 59 885, 26 грн. основного боргу та 157, 50 грн. пені є цілком обґрунтованими та вірно задоволені судом першої інстанції.
Також судом першої інстанції мотивовано відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення господарського суду по справі строком на чотири місяці (а.с.25-26), оскільки господарський суд не знайшов обставин що ускладнили б виконання рішення або роблять його неможливим, а сторони по справі знаходяться в рівнозначних економічних умовах .
Згідно ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996р. «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Таким чином, в основу судового рішення про надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.
Скаржник зазначає про тимчасове скрутне фінансове становище, проте, відсутність можливості погасити борг одноразово та відсутність станом на конкретний день обігових коштів, достатніх для виконання рішення господарського суду, не є тою виключною обставиною, яка може бути підставою для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду.
Колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не навів виняткових випадків, які б свідчили про наявність обставин для надання відстрочки виконання рішення. Крім того, рішення суду у даній справі від 02 квітня 2009р. не виконується, наказ про примусове виконання рішення по справі не видавався, виконавче провадження по справі не відкривалось, чим фактично було застосовано відстрочку виконання рішення суду.
За текстом мотивувальної частини рішення позовні вимоги задоволено частково, а в решті позову відмовлено, про що не відображено в резолютивній частині рішення господарського суду.
За викладених обставин, враховуючи повноваження апеляційної інстанції, передбачені ст.103 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду першої інстанції слід змінити.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.09р. у справі №20/29-09 змінити, доповнивши резолютивну частину рішення абзацом третім наступного змісту:
«В решті позову відмовити».
У зв’язку з чим абзаци 3, 4 резолютивної частини рішення вважати відповідно абзацами 4, 5 резолютивної частини рішення.
В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.09р. у справі №20/29-09 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.А.Сизько
Суддя Т.А.Верхогляд
Суддя В.І.Крутовських