ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                       ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "18" травня 2009 р.                                                                   Справа № 9/195

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гончарука О.В.

при секретарі Балух-Бзовик М.В.

Представники:

від позивача –не з’явився

від відповідача –Чмола І.І., довіреність №10015/10-012 від 27.03.2009 року

розглянувши матеріали справи за позовом Державного комунального підприємства «Чернівціводоканал», м. Чернівці

до Державної податкової інспекції у м. Чернівці

про скасування податкового повідомлення-рішення

СУТЬ СПРОРУ: ДКП «Чернівціводоканал»звернулося до ДПІ у м. Чернівці з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівці №000284151/2 від 11.07.2007 року про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 345962,03 грн. та зобов’язання відповідача внести відповідні зміни до облікової картки з даного збору.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податкові повідомлення-рішення приймались на підставі актів перевірки, складених з порушенням норм чинного законодавства України, а також при застосуванні штрафних санкцій, відповідач порушив терміни, встановлені статтею 250 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 18.10.2007 року (суддя Чорногуз М.Г.) провадження у справі зупинено до вирішення в касаційній інстанції справи №1/30.

Розпорядженням голови господарського суду Чернівецької області від 27.01.2009 року справу передано судді Гончаруку О.В.

Ухвалою господарського суду від 30.01.2009 року провадження у справі поновлено з призначенням розгляду справи на 02.03.2009 року.

Ухвалою від 02.03.2009 року за клопотанням позивача провадження у справі зупинено до 15.04.2009 року.

Ухвалою від 15.04.2009 року провадження у справі поновлено та у зв’язку з неявкою у судове засідання представника позивача, розгляд справи відкладено на 18.05.2009 року.

На день вирішення спору 18.05.2009 року представник позивача у судове засідання не з’явився, що не перешкоджає розгляду справи без його участі, оскільки від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись, при цьому, на обставини зазначені у відзиві на позовну заяву від 16.10.2007 року.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив.

12.03.2007 року державною податковою інспекцією у м. Чернівці проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати ДКП «Чернівціводоканал»узгодженого податкового зобов’язання у гранично встановлені терміни.

За результатами даної перевірки складено акт № 1169/15-1/0336178 від 12.03.2007 року, яким зафіксовано правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати позивачем податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 794425,45 грн. із затримкою на 669 календарних днів.

26.03.2007 року ДПІ у м. Чернівці прийнято податкове повідомлення-рішення № 000284151/0 про застосування до ДПК «Чернівціводоканал»штрафних санкцій на суму 397212,73 грн. за затримку на 669 календарних днів сплати узгодженого податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Рішенням ДПІ у м. Чернівці № 11942/25-014 від 14.06.2007 року оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін та 14.06.2007 року винесено нове податкове повідомлення-рішення № 000284151/1 на суму 397212,73 грн. штрафних санкцій.

Рішенням Державної податкової адміністрації України в Чернівецькій області № 4228/10/25-009 від 11.07.2007 року оскаржуване податкове повідомлення-рішення частково змінено, а відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000284151/2, яким до позивача застосовано штрафні санкції  у розмірі 50% за затримку на 669 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 345962,03 грн.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі –Закон № 2181).

П.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом “г” п.п.4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно з п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Статтею 17 Закону № 2181 визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Згідно з п. 17.1.7 п. 7.1 ст. 7 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з акту додаткової перевірки від 31.05.2007 року, затримка сплати узгодженого податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища позивачем мала місце протягом періоду більшого 30 календарних днів, що є порушенням п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181, тому відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції у розмірі 50% від погашених з затримкою установлених строків сум податкового боргу згідно з оскаржуваним податковими повідомленням-рішенням.

Суд відхиляє посилання позивача, що штрафні санкції відповідачем нараховано з порушенням строку давності їх застосування, встановленого статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 238 ГК України види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Частиною 2 статті 241 ГК України також встановлено, що перелік порушень, за які з суб’єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Законом України визначено підстави накладення штрафних санкцій за порушення законодавства про оподаткування, їх розмір та порядок стягнення, а також строки давності та їх застосування (ст. 15 Закону № 2181). Положення статті 250 ГК України до податкових правовідносин не застосовуються.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення №000284151/2 від 11.07.2007 року на підставі правильно встановлених фактів затримки сплати позивачем узгодженого податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища згідно з актами перевірки від 12.03.2007 року та 31.05.2007 року, у зв’язку з чим, відсутні правові підстави для скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення та внесення змін до облікової картки ДКП «Чернівціводоканал». Зазначена картка не досліджувалася судом у зв’язку з відсутністю підстав для задоволення першої позовної вимоги.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких  суд  встановлює  наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд встановив, що позов в цілому є необґрунтованим та безпідставним у зв’язку з чим задоволенню не підлягає.

У зв’язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати належить залишити за позивачем.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 9, 17, 69, 70, 71, 72, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та частиною 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку  подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

У судовому засіданні 18.05.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст даної постанови виготовлено і підписано 26.05.2009 року.

Суддя                                                             О.В. Гончарук