ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.07.2009  року                                                            Справа № 14/28

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :

головуючого судді                     Іноземцевої Л.В.

суддів                               Перлова Д.Ю.

                                        Якушенко Р.Є.

Склад судової колегії змінено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 01.07.2009

при секретарі                    

судового засідання                    Жиленко Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача                              Олійник Т.В., дов. б/н від 12.05.2009,

                                        юрисконсульт;

від відповідача                    Любич Г.В., дов. № 01/4-10-28 від 02.01.2009,

представник по довіреності

У судовому засіданні відповідно до статті 77 ГПК України оголошено перерву з 06.07.2009 по 09.07.2009

Розглянув

апеляційну скаргу                    Товариства з обмеженою відповідальністю

„Укрпромекспорт”,

                                                  м.Алчевськ Луганської області

на рішення

господарського суду           Луганської області

від                                         26.03.2009

у справі                               № 14/28 (суддя –Лісовицький Є.А.)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю

„Укрпромекспорт”,

                                                  м.Алчевськ Луганської області

                                        

до відповідача                     Державного підприємства „Первомайськвугілля” в

особі відокремленого підрозділу „Шахта

Ломоватська”, ст.Ломоватка Луганської області           

          про                                        вилучення майна вартістю 236135 грн. 00 коп.

          

Рішенням господарського суду Луганської області від 26.03.2009  у справі № 14/28 (суддя Лісовицький Є.А.) відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою  відповідальністю  „Укрпромекспорт”,  м. Алчевськ  Луганської  області,  до

Суддя –доповідач

Л.В.Іноземцева

Державного  підприємства  „Первомайськвугілля”  в  особі  відокремленого   підрозділу

„Шахта Ломоватська”, ст.Ломоватка  м.Луганськ, про вилучення обладнання (крепі гідро-посадочні типа „Спутник”) в кількості 35 одиниць вартістю 236135 грн. 00 коп.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд послався на сплив позовної давності, про застосування якої згідно статті 267 Цивільного кодексу України (далі по тексту –ЦК України)  заявлено Державним підприємством „Первомайськвугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта Ломоватська”.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрпромекспорт” (ТОВ „Укрпромекспорт”)  - позивач у справі не погодилось з прийнятим рішенням і подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати через неповне з”ясування обставин, що мають значення для справи,  та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.

Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно укладеного з відповідачем договору зберігання, строк зберігання майна до пред"явлення вимоги про його повернення.

14.03.2001 ТОВ „Укрпромекспорт” було передано відповідачу вимогу про повернення зі зберігання майна - крепі  гідро-посадочні типа „Спутник” в кількості 70 одиниць вартістю 473200 грн. 00 коп. Майно повернуто не було.

Після звернення відповідача про неможливість повернення 35 одиниць майна, позивач надав лист від 30.03.2001 за № 65, в якому дозволив повернути відповідачу зазначене майно пізніше, на першу вимогу позивача. Таким чином, правовідносини за спірним договором зберігання продовжувалися і після 14.03.2001, що не було враховано судом при прийнятті рішення.

Державне підприємство „Первомайськвугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта Ломоватська” (ДП „Первомайськвугілля”) – відповідач у справі вважає доводи апеляційної скарги необгрунтованими, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, про що викладено у відзиві на апеляційну скаргу.

          

          Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з’ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд

в с т а н о в и в:

02.09.1999 сторони у справі уклали договір зберігання б/н, за умовами якого ТОВ „Укрпромекспорт” –позивач у справі, за договором поклажодавець, передає, а ДП „Первомайськвугілля” –відповідач у справі, за договором зберігач, приймає на безоплатне відповідальне зберігання продукцію: крепі  гідро-посадочні типа „Спутник” ІІ т.р. в кількості 70 секцій на суму 473200 грн. 00 коп., рукав 16х1100 в кількості 116 штук на суму 21460 грн. 00 коп., рукав 16х2200 в кількості 166 шт. на суму 53120 грн. 00 коп., загальна вартість майна становить 547780 грн. 00 коп. (а. с. 9).

Згідно пункту 2.1 договору прийом продукції на зберігання підтверджується завіреною сторонами накладною та актом передачі товару.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що поклажодавець може у будь-який час витребувати продукцію у зберігача, а зберігач зобов”язаний повернути цю продукцію за першою вимогою поклажодавця.

За умовами пункту 3.2 договору зберігач відповідає за неповернення продукції за вимогою поклажодавця у розмірі вартості продукції.

Договір укладений на строк до пред"явлення вимоги про повернення продукції поклажодавцем.

Накладною б/н від 02.09.1999 продукція, на загальну суму 547780 грн. 00 коп., була передана на відповідальне зберігання відповідачу (а. с. 10).

13.03.2001 позивач пред”явив вимогу №32 про повернення товару, переданого на зберігання - крепі гідро-посадочні типа „Спутник” у кількості 70 секцій на суму 547780 грн. 00 коп.,  відповідно договору зберігання б/н від 02.09.1999 (а. с. 42).

05.12.2008 позивач пред”явив відповідачу претензію № 80 щодо виконання договору зберігання б/н від 02.09.1999 з вимогою повернути продукцію (крепі  гідро-посадочні) або відшкодувати її вартість у сумі 236135 грн. у строк до 25.12.2008 (а. с. 8).

30.01.2009 ТОВ „Укрпромекспорт” подало позов у господарський суд Луганської області до ДП „Первомайськвугілля” про вилучення обладнання - крепі  гідро-посадочні типа „Спутник” у кількості 35 одиниць, загальною вартістю 236135 грн. 00 коп. (згідно заяви про уточнення позовних вимог від 12.03.2009 (а. с. 33).

Рішенням господарського суду від 26.03.2009 у задоволенні позову відмовлено з підстав викладених вище (а. с. 61).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим го сподарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Місцевий суд відмовив у задоволенні позовних вимог з огляду на  сплив позовної давності.

В апеляційній скарзі позивач посилається на неправомірне застосування судом позовної давності.           

Ці доводи апеляційної скарги визнаються апеляційною інстанцією необгрунтованими.

Як свідчать матеріали справи відповідач у відзиві на позовну заяву заявив про пропуск позивачем позовної давності і за цих підстав просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог (а. с. 42 - 45).

Правовідносини сторін за цим позовом виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України на підставі договору  зберігання від 02.09.1999 і до 01.01.2004 регулювалися ЦК УРСР. Вимогу про повернення зі зберігання продукції позивач заявив 13.03.2001, отже з цієї дати відповідно до  статті 76 ЦК УРСР починається  перебіг строку позовної давності, який закінчується 14.03.2004, вже під час дії ЦК України.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом. А тому місцевий суд приймаючи рішення  цілком  правомірно застосував пункт 4 статті 267 ЦК України, за правилами якої сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Доводи апеляційної скарги про те, що сторони по договору дійшли згоди про продовження відносин зі зберігання після пред’явлення 13.03.2001 вимоги про повернення продукції, що підтверджується листом позивача від 30.03.2001 апеляційною інстанцією  відхиляються з огляду на наступне.

По-перше, позивач не подавав суду першої інстанції лист від 30.03.2001 (а. с. 67). А за правилами статті 101 ГПК України додаткові докази приймаються судом апеляційної інстанції, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Неможливість подання цього доказу місцевому суду заявник апеляційної скарги не обґрунтував.

Представник позивача був присутнім в суді першої інстанції під час прийняття судом рішення,  він не заявляв клопотання про відкладення справи розглядом або про оголошення перерви для подання додаткових доказів з огляду на  заяву відповідача про застосування позовної давності.

По-друге, лист від 30.03.2001, що поданий  апеляційній інстанції, не є належним доказом в підтвердження волевиявлення обох сторін щодо продовження  сторонами відносин зі зберігання продукції, зазначений лист визнається колегією суддів сумнівним доказом, оскільки лист датований 30.01.2001 і за його змістом є  відповіддю на лист відповідача від 14.03.2009. Такий лист  відповідача в матеріалах справи відсутній, позивачем суду не поданий, а згідно пояснень  відповідача ніколи ним не складався  і взагалі він з проханням до позивача  про залишення на зберіганні продукції не звертався. Доказів вчинення безпосередньо відповідачем дій, що свідчили б про продовження  правовідносин зі зберігання або про  переривання позовної давності, відповідно до норм статті 264 ЦК України позивач не подав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, апеляційна скарга ТОВ „Укрпромекспорт” не підлягає задоволенню, рішення господарського суду від 26.03.2009 відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права і скасуванню не підлягає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті державного мита за апеляційною скаргою покладаються на позивача –заявника апеляційної скарги.

Результати апеляційного провадження оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд

п о с т а н о в и в:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромекспорт” на рішення господарського суду Луганської області від 26.03.2009 у справі №14/28 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 26.03.2009 у справі №14/28  залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.          

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний строк через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                            Л.В. Іноземцева

Суддя                                                                                Д.Ю. Перлов

Суддя                                                                                Р.Є. Якушенко