ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"18" липня 2006 р. | Справа № 17/100-06-4613 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.
суддів: Колоколова С.І
Петрова М.С.
при секретарі судового засідання Гудимі І.Б.
за участю представників сторін:
від позивача –Козлова Д.В. за довіреністю б/н від 05.05.06р.
від відповідача –Сергєєвої Т.В. за довіреністю б/н від 14.06.06р.
з-я особа повідомлена про час та місце розгляду апеляційних скарг належним чином / див. повідомлення про вручення поштового відправлення № 140942 від 6.07.06р., але не використала законного права на участь її представників у судовому засіданні
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Дочірнього підприємства Клінічний санаторій „Лермонтовський” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України „Укрпрофоздоровниця” та Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України „Укрпрофоздоровниця”
на рішення господарського суду Одеської області від 07.06.2006 року
по справі № 17/100-06-4613
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю /далі по тексту –ТОВ/ „Лермонтовський”
до Дочірнього підприємства Клінічний санаторій „Лермонтовський” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України „Укрпрофоздоровниця” /далі по тексту –ДП КС „Лермонтовський”/
за участю третьої особи на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України „Укрпрофоздоровниця” /далі по тексту –ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”/
про стягнення 1 200 243 грн.
В С Т А Н О В И В :
У травні 2006 року ТОВ „Лермонтовський” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ДП КС „Лермонтовський” про стягнення з останнього відшкодування здійснених ТОВ „Лермонтовський” за свій рахунок витрат у сумі 1 200 243 грн.
В обґрунтування своїх тверджень позивач послався на умови договору про спільну діяльність № 5113164\2004-34, укладеного 05.04.2004р. між ДП КС „Лермонтовський” та ТОВ „Лермонтовський”, а також на приписи ст.ст.1130,1131, ч.4 ст. 1135 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 07.06.2006 року (суддя Зуєва Л.Є.) позов задоволено повністю, з відповідача стягнуто 1 200 243 грн. та судові витрати. Суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та належними доказами та базуються на чинному законодавстві.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду ДП КС„Лермонтовський” та ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” звернулися до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких, вказуючи на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення господарського суду Одеської області від 07.06.2006 р. по справі № 17/100-06-4613 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Зокрема, скаржники вказують на те, що здійснення ТОВ „Лермонтовський” за свій рахунок витрат, які він жадає відшкодувати, без письмової згоди ДП КС„Лермонтовський” є порушенням умов договору про спільну діяльність № 5113164\2004-34
Представник ТОВ «лермонтовський»в судовому засіданні спростував доводи апеляційних скарг та просить залишити рішення господарського суду без змін.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4.4. Статуту ДП КС „Лермонтовський”, продаж, передача іншим підприємствам, організаціям і установам, обмін, здавання в оренду, передача в заставу, а також списування з балансу майна, що належить Підприємству, здійснюється дочірнім підприємством лише в установленому ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” порядку.
02.11.2001р. рішенням правління ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” № П3-8 затверджено Положення про порядок укладання договорів про сумісну діяльність в дочірніх підприємствах ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”.
Пунктом 1.3. зазначеного Положення, передбачено, що воно регулює надання документів апарату Правління, їх підготовку для затвердження Головою Правління або розгляду керівними органами ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”. На підставі зазначених внутрішніх актів, 05.04.2004 року між ТОВ „Лермонтовський” та ДП КС „Лермонтовський” укладено договір про спільну діяльність № 5113164/2004-34.
Відповідно до п.п. 1.1 договору ТОВ „Лермонтовський” (Інвестор) та ДП КС „Лермонтовський” (Підприємство) зобов’язуються об’єднати свої внески для здійснення спільної інвестиційної діяльності та діяти без утворення юридичної особи з метою одержання прибутку шляхом експлуатації адміністративно - готельного корпусу № 45 (літера “А”), що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2. Внеском Підприємства, згідно п. 2.1.1. Договору є зазначений адміністративно - готельний корпус № 45, а внеском Інвестора, згідно п.п. 2.2. Договору є грошові кошти у розмірі 1 600 000 грн.
05.04.2004 року, на вимогу Положення про порядок укладання договорів про сумісну діяльність в дочірніх підприємствах ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, вказаний договір про спільну діяльність затверджено головою Правління ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що частки учасників спільної діяльності складають: Підприємства –50%, Інвестора –50%.
12.04.2004 року ДП КС „Лермонтовський”, у межах дії договору про спільну діяльність, укладено договір підряду № 12041 з ПП “Будінвестсервіс” для закінчення будівництва та переобладнання корпусу №45 на суму 1 600 000 грн., яка згідно вимог договору про спільну діяльність, перерахована ТОВ „Лермонтовський” на рахунок спільної діяльності, звідки перерахована підряднику за виконані роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.
Здійснені роботи не забезпечили досягнення мети, яку сторони поклали в основу спільної діяльності, та не дозволяли приступити до використання приміщення для отримання прибутку. Тому, як вбачається з листа № 131 від 20.08.2004р. головного лікаря ДП КС „Лермонтовський” /а.с.72/, відповідач не заперечував проти остаточного оснащення та обладнання готельного корпусу за кошти позивача.
10.03.2005 р. ТОВ „Лермонтовський” на підставі вищевказаного листа ДП від свого імені уклав договір підряду № 1/10-03 з ТОВ “Мейкер - М” на суму 2 400 000 грн. для виконання остаточних робіт по ремонту та обладнанню готельного корпусу. 30.12.2005 року ТОВ „Лермонтовський” (замовник) та ТОВ “Мейкер - М”(підрядник) підписали акти приймання виконаних підрядник робіт №1 на суму 1888760 грн., №2 на суму 65446 грн., накладна на товари (обладнання) від 30.12.2005 р. на суму 421410 грн., акт доставки та монтажу на суму 24870 грн., а всього на суму 2 400 486 грн. Таким чином, позивач належним чином довів необхідність додаткового облаштування корпусу та обсяг здійснених ним витрат, які не передбачалися договором про спільну діяльність.
Відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об’єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об’єднання вкладів учасників.
Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (ст. 1131 ЦК України).
Статтею 1134 Цивільного кодексу України передбачено, що внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом. Пунктами 3.4, 3.7 Положення «Про укладання договорів про сумісну діяльність»встановлено, що при вирішення спорів слід враховувати, що грошові та інші внески учасників цього договору, а також майно створене або придбане за рахунок коштів в результаті їх сумісної діяльності, є спільною власністю сторін.
Частиною 4 ст. 1135 Цивільного кодексу України передбачено, що учасник, який вчинив в інтересах всіх учасників правочин від свого імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах усіх учасників.
Отже, приймаючи до уваги те, що додаткові кошти та додаткові роботи проводилися ТОВ „Лермонтовський” в інтересах усіх учасників спільної діяльності, суд обґрунтовано дійшов висновку, що позивач правомірно вимагає стягнення з відповідача відшкодування понесених за свій рахунок 50% витрат по остаточному оснащенню та обладнанню готельного корпусу, відповідно до умов п.2.2 договору № 5113164/2004-34 про спільну діяльність, що складає 1 200 243 грн..
Не приймаються до уваги посилання скаржників на порушення умов договору про спільну діяльність, відповідно до яких позивач без письмової згоди та без укладання додаткової угоди з ДП КС „Лермонтовський” вчинив правочин по остаточному оснащенню та обладнанню готельного корпусу, так як, по-перше, такі дії вчинені в інтересах всіх учасників спільної діяльності в розумінні вищевказаної ч. 4 ст. 1135 Цивільного кодексу України, а по-друге, такі твердження скаржників спростовуються листом №131 від 20.08.2004р. головного лікаря ДП КС „Лермонтовський”, якому колегія суддів дала правову оцінку в описовій частині постанови.
Судова колегія не бере до уваги факти, встановлені рішенням господарського суду Одеської області від 17.05.2006 р. по справі № 30/33-06-1704, оскільки на час розгляду даного спору судом означене рішення не набрало законної сили.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 07.06.2006 р. підлягає залишенню без змін.
Відповідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Рішення господарського суду Одеської області від 07.06.2006 року по справі № 17/100-06-4613 залишити без змін, а апеляційні скарги Дочірнього підприємства Клінічний санаторій „Лермонтовський” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України „Укрпрофоздоровниця” та Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України „Укрпрофоздоровниця” –без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Г.П.Разюк
Суддя С.І.Колоколов
Суддя М.С. Петров