Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Разюк Г.П.                    

суддів:                              Колоколова С.І.,

Петрова М.С.

/склад колегії змінений на підставі розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду №61 від 3.07.06р./

при секретарі                     Гудимі І.Б.

за участю представника від відповідача - Рудяка С.О. за довіреністю  № 3690 від 14.03.06р.;

/ позивача  про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином ( див. повідомлення про вручення поштового відправлення НОМЕР_1), але не використав законного права на участь його представників в судовому засіданні/

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства відкритого типу /далі по тексту АТВТ „Гілея”, м.Первомайськ Миколаївської області

на рішення господарського суду Миколаївської області від 30 травня 2006 року

по справі № 11/92/06

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 /далі - СПД ОСОБА_1/,АДРЕСА_1

до скаржника

про стягнення 8 874,5 грн.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2006 року  ПП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до АТВТ „Гілея” про стягнення з останнього заборгованості в сумі 8 874 грн. 57 коп. за договором перевезення НОМЕР_2, який укладено між сторонами.  

В обґрунтування вимог позивач посилається на п.п. 2.1. договору, а також на ст. ст. 909, 920 Цивільного кодексу України, якими визначено поняття договору перевезення вантажу та відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із наведеного договору.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30 травня 2006 року (суддя Василяка К.Л.) позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача 8874,57 грн. заборгованості, 102 грн. -витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Господарський суд на підставі вищевказаного договору, первинних документів, приписів ст. 909 Цивільного кодексу України та Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.  дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та належними доказами та базуються на чинному законодавстві.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням АТВТ „Гілея” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду по справі № 11/92/06 скасувати, а позов задовольнити частково на суму 5411,30 грн..

Скаржник вважає, що суд необґрунтовано задовольнив позов у повному обсязі, стягнувши з відповідача 8 874,57 грн. боргу по договору НОМЕР_2, мотивуючи свої доводи наданими суду товаро -транспортними накладними та довідкою Служби автомобільних доріг Кіровоградської області щодо руху транспорту в спірний період.    

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника скаржника, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2005 року сторони уклали договір НОМЕР_2 на перевезення цукрових буряків, відповідно до умов якого перевізник зобов'язується надати послуги по перевезенню цукрових буряків у відповідності до вимог замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Відповідно до п. 2 встановлено порядок розрахунків та визначено, що вартість 1 тн/км перевезення вантажу без використання паливно - мастильних матеріалів у розмірі:

-          0,29 грн. (без ПДВ) при перевезенні вантажу на відстань до 20 км;

-          0,23 грн. (без ПДВ) при перевезенні вантажу на відстань до 21-40 км;

-          0,22 грн. (без ПДВ) при перевезенні вантажу на відстань до 41-60 км;

-          0,20 грн. (без ПДВ) при перевезенні вантажу на відстань до 60 км; 

Також пункт 2.2. регулює, що перевезення вантажів оплачується замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника два рази на місяць відповідно до виставлених рахунків, на протязі 5-ти банківських днів після складання акта взаєморозрахунків. Кінцевий розрахунок за надані послуги здійснюється протягом місяця з дати закінчення вивезення вантажу і підписання сторонами акта звірки взаєморозрахунків.

Крім того договором встановлено, що розрахунки здійснюються з обов'язковою наявністю товаро -транспортної накладної, реєстру шляхових листів із зазначенням найменування пункту погрузки, відстані, доставки, ваги, вартості транспортних послуг, а також акту виконаних робіт.     

У вересні та жовтні сторонами складено акти виконаних робіт (а. с. 10-13), які підтверджують надані позивачем послуги на суму 15 125,57 грн.

14.11.2005 року відповідачем  в односторонньому порядку складено акт звірки взаєморахунків, відповідно до якого з позивача утримано і відповідно не оплачено 4487,92 грн., як невірно нараховані та 4386,65 грн. за перевитрату паливо - мастильних матеріалів, а разом 8874,57 грн. (а.с.9). За твердженнями позивача цей перерахунок було зроблено в зв'язку з тим, що відстань від полів, з яких вивозився вантаж до пункту призначення складає 34 км., а не 72 км, як зазначено у товаро -транспортних накладних.

Однак, відповідач не бере до уваги, що у зв'язку із ремонтними роботами мосту через річку Синюха в селі Калмазово Вільшанського району на автомобільній дорозі,  якою здійснювалося перевезення вантажу, позивач був змушений здійснити об'їзний маршрут.

Надані позивачем товаро - транспортні накладні містять графу, в якій зазначена відстань -72 км, що відповідає відстані по об'їзному маршруту.  Така ж відстань зазначена замовником і в реєстрах товаро - транспортних накладних.

Наведене свідчить про узгодженість із замовником маршруту.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням товаро -транспортної накладної, а оскільки з замовником було погоджено цей документ без зауважень, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд по суті вирішив спір правильно, у відповідності до приписів діючого законодавства та фактичних обставин справи.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

Постановила:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 30.05.2006 року по справі № 11/92/06 залишити без змін, апеляційну скаргу Акціонерного товариства відкритого типу „Гілея” - без задоволення.

             Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.  Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий    суддя                                                                  Г.П. Разюк

Суддя                                                                                            М.С.Петров

          Суддя                                                                                            С.І. Колоколов