КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 06.07.2009                                                                                           № 22/145

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача : Загородня Д.М.  (за довір),

 від відповідача-1:  не з’явився,

 від відповідача-2:  не з’явився,

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Ен.Ай.Пі.Ем. Україна ЛТД"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 13.04.2009

 у справі № 22/145 (суддя  

 за позовом                               Дочірнє підприємство з 100% іноземною інвестицією "СоюзКонтракт Інвестмент"

 до                                                   ТОВ "Ен.Ай.Пі.Ем. Україна ЛТД"

                                                  Компанія Ен.Ай.Пі.Ем (Кіпр) Лімітед

              

             

 про                                                   розірвання договору та стягнення збитків

 

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів (враховуючи подану заяву про уточнення позовних вимог від 13.11.2008р.) про:

-          розірвання договору № 21/02-08 від 20.02.2008р. укладеного між сторонами;

-          стягнення солідарно з відповідачів суми завданих збитків в розмірі 540 000 євро, що становить в еквіваленті по курсу НБУ України 4 329 112, 50 грн. та 556 992 грн., що становить в еквіваленті по курсу НБУ 76 908, 17 євро;

- стягнення солідарно з відповідачів штрафних санкцій, а саме: пені в розмірі 13 500 євро, що становить в еквіваленті по курсу НБУ України 97 771, 05 грн. та суми штрафу в розмірі 6 000 євро, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 43 453, 80 грн.

 

Рішенням  Господарського суду міста Києва від 13.04.2009 р. у справі № 22/145 позов задоволено повністю.

       Не погоджуючись із прийнятим рішенням,  відповідач - ТОВ «Ен.Ай.Пі.Ем. Україна ЛТД», оскаржив його до Київського апеляційного  господарського  суду. В поданій апеляційній скарзі відповідач просить оскаржуване рішення  скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права та неповноти дослідження обставин справи, у справі прийняти нове, яким  в позові відмовити.   

В обґрунтування власної позиції апелянт вказує на помилковість висновків господарського суду щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог. Натомість відповідач вказує на невиконання саме позивачем зобов’язань за договором, не надання позивачем вчасно необхідних документів, а також неузгодження першої стадії проектних робіт „П” щодо будівництва об’єкту, та не усунення виявленої невідповідності меж земельної ділянки  зовнішнім розмірам запроектованої будівлі, що фактично призвело до неможливості приступити до виконання відповідачами  стадії робіт „Р” за договором. Крім того, відповідач вказує на безпідставність розірвання судом спірного договору, з огляду на недотримання сторонами, встановленої ст.188 ГК України  процедури для внесення змін чи  розірвання договорів, оскільки від позивача не надходило відповідної  пропозиції.

Відповідач-2, Компанія Ен.Ай.Пі.Ем (Кіпр) Лімітед, підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Позивач проти поданої апеляційної скарги заперечує, вважає її доводи необґрунтованими, а тому просить залишити її без задоволення. Оскаржуване рішення вважає законним, тому просить залишити його без змін.

В обґрунтування власної позиції позивач вказує на невиконання саме відповідачами, покладених на них договірних зобов'язань, оскільки передбачені перші два етапи робіт не були виконані у встановлений договором строк, прострочення їх виконання сягає більше ніж півроку, і це не зважаючи на те, що позивач виконав взяті на себе зобов'язань з оплати авансу та передачі необхідної документації для початку виконання відповідачами робіт за спірним договором.

Крім того, відповідачами не надано ліцензії для здійснення даного виду робіт, отже позивач припускає, що вона відсутня у відповідачів. У зв'язку з цим, у відповідності до ст. 612 та ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України є всі наявні підстави для розірвання договору, стягнення збитків у розмірі перерахованих відповідачу сум та нарахування штрафних санкцій.

Учасники спору були належним чином повідомлені про час та місце судових засідань (про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі). Однак, відповідачі наданими їм процесуальними правами щодо прийняття участі в судових засіданнях не скористалися, в судові засідання повноважного представника не направили, про причини своєї неявки в судові засідання суд не повідомили. Судова колегія, заслухавши думку представника позивача, приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача.

Розглянувши обставини спору та дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків та обгрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Спірні правовідносини сторін виникли на підставі укладеного між ними 20 лютого 2008 року договору № 21/02-08 щодо будівництва готельно-офісного комплексу з підземним паркінгом та громадськими приміщеннями з відтворенням фасадних стін та надбудовою поверхів на вулицях Набережно-Хрещатицькій, 21 та Іллінській, 22/13 у Подільському районі міста Києва, згідно якого сторони домовились, що на умовах і в порядку, визначених договором та відповідно до завдання замовника, що є невід'ємною частиною договору, відповідачі приймають на себе зобов'язання з виконання роботи з розробки комплекту комерційної документації по виконанню ними робіт з будівництва об'єкту, з розроблення бюджету будівництва об'єкту, з підготовки та передачі переліку можливих підрядників будівництва об'єкту, як готелю вищого класу (категорія «5» зірок), з виконання проектно-вишукувальних робіт (робіт з розроблення проектної документації) щодо будівництва об'єкта на стадії «Робоча документація» (Р).

За своєю правовою природою спірний договір є договором підряду, в якому, згідно змісту викладених положень, сторонами було чітко визначені права та обов’язки замовника та виконавця робіт, поетапний порядок виконання робіт, визначені строки та графік їх виконання, а також передбачена відповідна юридична відповідальність за порушення договірних зобов’язань.  

В пункті 5.2. сторони договору встановили, що відповідачі розпочинають виконання робіт/послуг за спірним договором при умові виконання позивачем п. 4.1.1. щодо надання проектної документації (стадія П), документації по топографічній зйомці, позитивного висновку та завдання позивача.

Окрім цього, пунктом 5.4. сторони передбачили, що у випадку затримки позивачем, або особами, за дії яких він відповідає перед відповідачами, виконання своїх зобов'язань і якщо така затримка прямо впливає на неможливість виконання відповідачами своїх обов'язків за вказаним договором у визначений строк, строки виконання робіт/послуг відповідачами пропорційно продовжуються на строк існування такої затримки.

На виконання умов договору позивачем було сплачено аванс відповідно до графіка виконання робіт/послуг та їх оплати на підставі платіжного доручення в іноземній валюті № 11 зід 11.04.2008р. на суму 540 000 євро на користь відповідача-2 та платіжними дорученнями № 133 від 02.04.2008р. на суму 464 160 грн., № 185 від 12.05.2008р. на суму 92 832 грн. на користь відповідача-1.

На виконання умови п. 4.1.1. спірного договору позивачем було надано відповідні документи для початку виконання відповідачами своїх зобов'язань за спірним договором, що підтверджується актом здачі-приймання документації від 16.01.2008р. за підписом зі сторони відповідачів - А.Колодизнера, в подальшому визнано та прийнято такі дії відповідачами на підставі виданої апостильованої довіреності від 31.07.2008р., в якій відповідачі погодили, що вони підтверджують та схвалюють прийняття від позивача документації та СD диску з електронною версією документів згідно з актом здачі-приймання документації від 16.01.2008р., підписаного зі сторони замовника Зверховським С.О., а зі сторони виконавця Колодизнером А.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що позивачем, як замовником, були виконані договірні зобов’язання в частині надання необхідних документів виконавцям. Зазначений акт здачі-приймання документації від 16.01.2008р. підтверджує передачу відповідачам документів, які визначені у ньому, що безпосередньо становлять томи проектної документації (стадія П) з проекту будівництва об'єкту по спірному договору та іншу документацію визначену пунктом 4.1.1. договору, а тому доводи відповідачів щодо не виконання саме позивачем як замовником зобов’язань щодо надання необхідних документів, що унеможливило проведення відповідачами робіт, колегією до уваги не приймаються та визнаються безпідставними.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про звернення відповідачів з відповідними запитами до позивача про надання конкретних документів, без яких неможливим є початок виконання робіт обумовлених договором, та які в силу положень договору мали бути надані позивачем.

Згідно графіка виконання робіт/послуг та їх оплати (додаток 3 до договору), що є невід'ємною частиною цього договору, визначено за розділами (етапами) види робіт та їх строки.

Як свідчать матеріали справи, сторони погодили, що етап № 2 буде виконано відповідачами у строк до 01.05.2008р., який включає в себе такі види робіт: проектну документацію (стадія Р) - робочі креслення до відмітки нульового циклу, що включає проектну документацію (стадія Р) на улаштування стіни в ґрунті з урахуванням робочих креслень щодо пам'ятки культурної спадщини за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 21; проектну документацію (стадія Р) на пальові фундаменти; проектну документацію (стадія Р) на котлован та водопониження. Етапом № 3 сторони погодили виконання у строк до 01.07.2008р. робіт - повний обсяг Проектної документації (стадія Р) до відмітки нульового циклу.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо виконання зазначених етапів робіт за вказаним договором, що відповідно до пункту 6 мало бути здійснено відповідачем у вигляді передачі позивачу оформленого акту здачі-приймання виконаного етапу робіт у двох оригінальних примірниках та комплекту документації, виконання якої передбачено представленим до здачі позивачу етапом робіт за договором.

Дослідивши обставини справи, колегія критично оцінює твердження відповідачів про досягнення на протокольних зустрічах із позивачем та архітектором проекту (стадія П) висновку про необхідність внесення змін до першої стадії проекту - стадії П, з огляду на те, що  відповідачі не є розробниками даної стадії, а спірний договір укладений з відповідачами на розробку другого етапу проекту - робочої документації (стадія Р). В матеріалах справи відсутні докази внесення змін в цій частині до спірного договору.

Судова колегія також звертає увагу на обов’язок відповідачів згідно п. 4.2.13. договору, до моменту першої передачі позивачу проектної документації (стадія Р) надати позивачу нотаріально посвідчену копію ліцензії на виконання Проектних робіт, видану в порядку, передбаченому чинним законодавством України на ім'я відповідача-1 та/або на ім'я його субвиконавця, що безпосередньо виконав Проектну документацію (стадія Р), що відповідач-1 гарантував зробити у строк до 31.10.2008р. своїм листом від 24.09.2008р.

Із виконанням відповідачем обов'язку з надання ліцензії було пов'язано право позивача, надане пунктом 4.1.17. спірного договору, на прийняття від відповідачів проектної документації (стадія Р) лише після отримання копії вказаної ліцензії на виконання проектних робіт. Однак, на підтвердження виконання відповідачами  даних обов'язків належних доказів  суду не надано.

Доводи відповідачів про порушення позивачем обов'язку щодо повідомлення про дизайнера будівництва об'єкту та готельного оператора відповідно до пункту 4.1.6 спірного договору спростовується  наявними у справі матеріалами, зокрема, листами від 04.01.2008р. № 24-04/05 та від 11.04.2008р. № 30-04/05 з відміткою про їх отримання представником відповідачів.

Колегія також звертає увагу на те, що за умовами укладеного між сторонами договору,  виконання позивачем цих обов'язків не ставиться в залежність від початку виконання відповідачами своїх зобов'язань. Як свідчать матеріали справи, позивач неодноразово листами від 17.06.2008р. № 42-06/05, від 25.06.2008р. № 47-06/05, від 26.06.2008р. № 49/31 просив відповідачів надати результати виконання договору та попереджав про порушення строків їх виконання, а 18.08.2008р. направив на адреси відповідачів претензію № 84/31.

Враховуючи вищевикладене,  колегія погоджується із висновками господарського суду щодо безпідставного прострочення відповідачами виконання другого та третього етапів робіт за договором, узгоджених додатком 3 до нього.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

В силу положень ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Під час укладення договору сторони домовились, що розірвання, зміна умов або відмова від виконання договору або окремих його положень в односторонньому порядку не допускається, окрім випадків, прямо встановлених цим договором, та випадків, прямо передбачених чинним законодавством України як імперативні норми (п. 12.2).

Згідно пункту 12.4. спірного договору договір може бути розірваний позивачем у випадку якщо роботи/послуги за цим договором виконуються відповідачами неналежним чином та (або) виконуються настільки повільно, що не можуть бути виконані в строки, передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була направлена відповідачам претензія, в якій останній зазначав про втрату інтересу до договору у зв'язку з невиконанням та порушенням його умов, та просив відшкодувати збитки в розмірі суми раніше сплаченого авансу - 540 000 євро, 556 992 грн. (лист № 84/31 від 18.08.2008р.).

          Враховуючи встановлений господарським судом факт неналежного виконання відповідачами зобов’язань за договором, колегія погоджується із висновком господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог, заявлених в частині розірвання  спірного договору  та повернення відповідачами сплаченого позивачем на досягнення мети договору авансового платежу у відповідності до умов укладеного договору та положень ст. ст. 611, 651, 852 ЦК України.

          З приводу заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п.2 ст. 193 ГК України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони, укладаючи договір встановили підстави та розмір настання юридичної відповідальності в разі порушення договірних зобов’язань.

Відповідно до пункту 7.7. договору сторони погодили, що відповідачі несуть перед позивачем солідарну відповідальність.

В п.7.1. договору сторонами було встановлено, що у випадку порушення строків виконання робіт/послуг за цим договором або усунення недоліків з вини відповідача, останній зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно виконаних робіт/послуг за цим договором або не усунених недоліків за кожний прострочений тиждень, що згідно розрахунку за прострочення обох етапів робіт по спірному договору в загальній сумі становить 13500 євро еквівалент по курсу НБУ України 97771,05 гривень.) і підлягає солідарному стягненню з відповідачів.

У випадку порушення відповідачами строків виконання робіт/послуг за цим договором, відповідачі зобов'язуються виплатити позивачу штраф в розмірі 1% від ціни простроченого до виконання етапу робіт/послуг, що згідно розрахунку за прострочення обох етапів робіт по спірному договору в загальній сумі становить 6000 євро (еквівалент по курсу НБУ України 43453,80 гривень) і підлягає солідарному стягненню з відповідачів (п.7.4.).

Згідно п. 7.1. договору сторони обмежили остаточний розмір штрафних санкцій, який не може перевищувати 5% від суми гонорару відповідача, яку зазначено в п. 3.1. цього договору, а саме 150.000 євро і яку не перевищує сума штрафних санкцій, заявлена позивачем до солідарного стягнення з відповідачів.

З огляду на встановлені колегією обставини справи, а також враховуючи те, що сторонами  в договорі були визначені умови та розмір штрафних санкцій, що підлягають застосуванню до сторони, яка допустила порушення договірних зобов’язань, колегія погоджується із висновками суду першої інстанції  щодо правомірності стягнення з відповідачів наступних штрафних санкцій : пеню в розмірі 13 500 євро, що становить в еквіваленті по курсу НБУ України 97 771, 05 грн. та штраф в розмірі 6 000 євро, що становить в еквіваленті по курсу НБУ України 43 453, 80 грн.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В обґрунтування власної позиції щодо невиконання саме позивачем договірних зобов’язань, що призвело до неможливості виконання ними другого етапу робіт за договором, відповідачами  належних доказів  у відповідності до вимог ст.33-34 ГПК України суду  не надано, доводів позивача та висновків господарського суду не спростовано.

          Оскаржуване у справі рішення господарського суду відповідає встановленим обставинам справи, зібраним у справі доказам та вимогам чинного законодавства на час його прийняття, а тому підстави для його зміни чи скасування є відсутніми. За таких обставин подана апеляційна скарга визнається необґрунтованою та залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ен.Ай.Пі.Ем. Україна ЛТД» залишити без задоволення.

  2. Рішення Господарського суду м.Києва від 13.04.2009 р. у справі № 22/145 залишити без змін.

  3. Матеріали справи № 22/145 повернути  до Господарьского суду м.Києва.

Постанова набуває чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді