АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2692/16 Справа № 205/7381/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шавула В. С. Доповідач - Гайдук В.І.

Категорія 55

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Гайдук В.І.,

суддів Калиновського А.Б., Єлізаренко І.А.,

за участю секретаря Гулієва М.І.о,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»

на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2015 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про стягнення компенсації за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2015 року йому відмовлено у поновленні на роботі, але в іншій частині рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2015 року, залишено без змін, у зв'язку із чим, із відповідача на його користь було стягнуто нараховану, але не виплачену йому на час звільнення з роботи заробітну плату у сумі 7895,25 грн. Незважаючи на рішення судових інстанцій, відповідач повного розрахунку з ним у зв'язку із звільненням не здійснив, тому позивач звернувся до суду із даним позовом, у якому з урахуванням уточнень, просив суд стягнути з відповідача грошову компенсацію за час затримки розрахунку при звільненні всього у сумі 228338,62 грн., з якої 220456,62 грн. - середній заробіток за весь час затримки та 7888,77 грн. - сума індексації заробітної плати (а.с. 1, 58).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» на користь ОСОБА_2 компенсацію за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 190064,18 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» на користь держави судові витрати у сумі 2850,96 грн. (а.с. 101-103).

В апеляційній скарзі представник ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення, зв'язку з чим ставить питання про скасування судового рішення та ухвалення нового про відхилення позовних вимог (а.с. 107-111).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що виходив з того, що на підставі статей 47, 116, 117 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний розраховуватися з працівником у визначені законом строки, сплатити працівникові в день звільнення усі належні суми, а в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу сум, що належать звільненому працівнику, за відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинна виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Проте погодитись з такими висновками суду не можна.

Як вбачається з матеріалів справи позивач із 07 червня 2013 року по 24 березня 2014 року перебував із відповідачем у трудових відносинах (а.с. 8-9).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2015 року було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз».

Скасовано наказ №25-к від 24 березня 2014 року про звільнення ОСОБА_2 за п.1 ст. 36 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_2 на роботі в ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», на посаді начальника відділу кредитування управління інвестицій та кредитування апарату управління.

Стягнуто з ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі за березень 2014 року в розмірі 7892,25 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 101830,35 грн. та моральну шкоду в розмірі 2000 грн., а всього 111722,60 грн.

В задоволенні позову в іншій частині - відмовлено. Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Стягнуто з ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» на користь держави судові витрати у розмірі 1314,51 грн. (а.с. 20).

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2015 року рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2015 року в частині скасування наказу №25-к від 24 березня 2014 року про звільнення ОСОБА_2 за п.1 ст. 36 КЗпП України, в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі в ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» на посаді начальника відділу кредитування управління інвестицій та кредитування апарату управління, та в частині стягнення з ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 101830,35грн. - скасовано, і в цій частині ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні цих вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Рішення суду в частині стягнення з ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» на користь ОСОБА_2 коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди змінено, зменшено стягнуту суму з 2000 грн., до 500 грн., та зазначено, що всього сума коштів, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 замість 111722,60 грн. складає 8392,25 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін (а.с.25).

01 жовтня 2015 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження з виконання вказаних судових рішень (а.с. 50).

Частиною 1 ст. 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, за положеннями статті 117 КЗпП України обов'язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку проте, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини у невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Згідно статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно частина перша статті 9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами.

З огляду на неврегульованість трудовим законодавством відносин з приводу відшкодування майнової та моральної шкоди, положення цивільного законодавства можуть поширюватися на ці відносини.

Враховуючи позовні вимоги у даній справі, зокрема, вимоги щодо виплати компенсації у зв'язку з несвоєчасною виплатою належних працівникові сум, тобто свого роду відшкодування завданої майнової шкоди, а також відшкодування моральної шкоди, що регулюються главою 82 ЦК України, застосуванню підлягають положення цивільного законодавства.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Відповідно до сертифікату Торгово-промислової палати України від 03 грудня 2014 року за № 2018 встановлено, що 27 лютого 2014 року збройне терористичне угрупування захопило приміщення органів державної влади України Республіки Крим. На підставі наданих документів торгово-промислова палата засвідчила настання обставин непереборної сили з 27 лютого 2014 року для ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» при здійсненні господарської діяльності на території АР Крим; на момент видачі сертифіката обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити не можливо (а.с. 82).

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 23 березня 2016 року по справі № 6-356цс16 та від 11 листопада 2015 року по праві № 6-2159цс15.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що затримка виплати позивачу належних сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, відбулася з вини відповідача.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про скасування рішення суду в частині стягнення з ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» на користь ОСОБА_2 компенсацію за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 190064,18 грн. та судових витрат 2850,96 грн. з ухваленням в цій частині нового про відмову у задоволенні позовних вимог. Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» - задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2015 року в частині стягнення з публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на користь ОСОБА_2 компенсацію за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 190064,18 грн. та судових витрат в сумі 2850,96 грн. - скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: